У перші дні війни до аптек стали вишиковуватися черги. Через воєнну агресію РФ українці вимушено робили стратегічний запас не тільки води та їжі, а й ліків. Особливо це актуально для пацієнтів із хронічними захворюваннями.
Так, у перший день війни, згідно з даними аналітичної системи дослідження ринку PharmXplorer/«Фармстандарт» компанії Proxima Research, аптечний продаж ліків зріс більш ніж удвічі, порівняно з аналогічним днем минулого року, і продовжував зростати високими темпами в перші 11 днів війни.
Найвищий попит у цей період був на лікарські засоби для лікування артеріальної гіпертензії, протизапальні та протипростудні засобу, анальгетики й антибіотики, препарати для лікування цукрового діабету. Активно скуповувалися психолептичні засоби, антисептики й дезінфектанти. Обсяги аптечного продажу кровоспинних засобів зросли в кілька разів. А рештки ліків стрімко зменшувалися, оскільки були проблеми з поставками.
Зараз обсяги продажів знижуються. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, показники навіть нижчі. Однак інколи це пов'язано не зі зниженням попиту, а з обмеженою кількістю аптек, які працюють, часом їхньої роботи, обмеженими поставками, а також із тим, що населення вже зробило певний запас ліків. Крім того, понад три мільйони українців у пошуках безпечного місця для життя мусили переміститися за межі країни.
На період воєнного стану Мінздоров’я дозволило залучати до роботи в аптеках та інших медзакладах медсестер, лікарів, провізорів і студентів останніх років навчання. І багато аптек, які в перші дні війни припинили роботу, зокрема через нестачу персоналу, відкриваються знову. Працівники мереж аптек «911» і «Доброго дня» постраждали від обстрілів на робочих місцях під час виконання обов'язків. Однак, попри небезпеку, фармацевти готові допомагати іншим.
Поступово ситуація стабілізується. Через тижнів два, коли початковий шок минув, стали з'являтися документи, які спрощують діяльність у воєнний час, зокрема аптек. Було спрощено умови імпорту, отримання ліцензій, ввезення медпрепаратів, зареєстрованих для інших ринків. Однак проблем залишається чимало.
З деяких позицій лікарських засобів ситуація із залишками все ще критична. Наприклад, із залишками препаратів для зниження артеріального тиску, окремими позиціями інсулінів, заспокійливих засобів та препаратів йоду. Загроза застосування Путіним ядерної зброї спровокувала прагнення до доступного захисту — йоду.
Із 25 березня в аптечні заклади України почала надходити нова партія левотироксину (препарату, який використовують для тіреоїдної терапії) — понад 213 тис. упаковок препарату L-тироксин від «Берлін-Хемі». Крім того, дистриб'ютори зі складів вітчизняної компанії АСІНО в аптеки доставляють препарат «Еутирокс», який також містить діючу речовину левотироксин. Але дефіцит ще не закрито.
ZN.UA зібрало пропозиції представників найбільших аптечних мереж, які працюють в Україні, щодо налагодження роботи й ліквідації дефіциту лікарських засобів і медвиробів у країні.
- Наказом № 384 від 26.02.22 Мінздоров’я впровадило в дію процедуру екстреної реєстрації ліків; дозволило обіг ліків, зареєстрованих в Україні, з маркуванням для інших ринків. Однак отримання ліцензій на імпорт сьогодні гальмує Держлікслужба. Нинішньої складної процедури не змінили. При цьому частина імпортерів провела релокацію своїх складів на західну Україну, але імпортувати не може. В умовах воєнного стану доцільно дозволити укладати прямі контракти не тільки з виробниками, а й дистриб'юторами виробників на інших територіях. Процедура отримання ліцензії в Мінекономіки за декларативним принципом не працює, бо немає зворотного зв'язку. Жоден виробник чи дистриб'ютор не відпустить лікарські засоби суб'єктові без ліцензії. Тобто має бути дозвільний документ із реквізитами, номером, датою, адресою здійснення діяльності.
- Є велика проблема з логістикою. Якщо раніше дистриб'ютори розвозили асортименти по аптеках, то на сьогодні стандартні умови для мереж — приїжджайте й забирайте. Відкривається склад і комплектується замовлення. Навіть невеликі мережі шукають транспорт, аби приїхати, скомплектувати поставку, а потім розвезти по своїх аптеках. Дистриб'ютори працюють тільки за попередньою оплатою. Термін поставки — близько семи днів. Але не факт, що замовлене сьогодні буде в наявності на день відвантаження.
Потрібна також логістика з України — можливість забирати вантажі на митних складах із сусідніх країн. Багато закордонних перевізників не хочуть їхати в Україну, остерігаючись потрапити під обстріли, і шукають тих, хто погодитися перетнути територію нашої країни.
- Спростити вимоги до приміщення і повернутися до системи аптечних кіосків — пунктів видачі ліків від базових аптек, які працювали б за графіком і могли б продавати життєво необхідні ліки на територіях, де аптек мало або переважна більшість їх закрита (як, наприклад, на Софіївській Борщагівці в Києві).
- Є проблема вимивання асортиментів, пов'язана також із волонтерською діяльністю, коли за списками з аптек забирають однаковий асортимент. Представники аптечних мереж пропонують Держлікслужбі скоординуватися хоча б із однією волонтерською організацією, яка адресно доставляла б ліки вразливим категоріям населення через певні аптеки. Цільове замовлення та інформація про нього в Держлікслужбі спростять процес.
- Наказом Мінздоров’я № 366 від 25 лютого 2022 року «Про затвердження Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 18 лютого 2022 року» з 3 березня й по 1 липня відтерміновано дію нової програми реімбурсації. Компенсації підлягають лікарські засоби, включені до попередніх реєстрів.
Представники аптечних мереж пропонують максимально розширити програму «Доступні ліки» життєво необхідними препаратами та тими, які переважно використовують незахищені верстви населення. Наприклад, гормони й антигормони; протипаркінсонічні препарати. Це дозволило б аптекам відпускати ці ліки швидше і стало б допомогою вразливим верствам населення.
***
Згідно зі згаданим дослідженням, ціни в аптеках для топ-10 торгових назв ліків, порівняно з довоєнними, зросли на 14%. Однак це загальна температура по палаті. Одні аптечні мережі підвищували ціни більше, інші — менше. Одні позамежно страхувалися, не розуміючи, скільки коштуватимуть долар і євро завтра. Інші закладали свої ризики меншою мірою, зберігаючи милосердя та розуміючи ситуацію. Коли держава вибирає, з ким співпрацювати, коли визначає активність і участь, вона, як і пересічні українці, має моніторити ці ціни.
Щоб усі розуміли, кому саме із власників аптечних мереж слід подякувати, а кому— побажати все життя купувати анальгін в ампулах по 300 гривень, ми й публікуємо нашу інфографіку.
Більше статей Алли Котляр читайте за посиланням.