Перебіг виконання «інсулінової» частини держбюджету, проблеми, що виникають при цьому, плюс питання обмеження цін на інсуліни — так у кількох словах можна викласти суть обговорення проблеми на робочій нараді у віце-прем’єр-міністра України В.Семиноженка. На «летючці» були присутні керівники Міністерства охорони здоров’я, відповідних підприємств, начальники обласних управлінь охорони здоров’я і представники громадських організацій.
Як відомо, для безплатного забезпечення інсуліном українських діабетиків у державному бюджеті-2002 передбачено 132 млн. грн. Наступного року ця сума повинна збільшитися до 159 млн., що дасть можливість забезпечити життєво необхідним препаратом абсолютно всіх хворих.
Одне із найголовніших питань сьогодні — створення вітчизняного виробництва людських генно-інженерних інсулінів, що сприятиме здешевленню препарату, забезпеченню хворих якіснішими ліками, інтенсифікує розвиток відповідних українських високотехнологічних виробництв. Нині готується постанова уряду, яка обмежить найвищий рівень цін на інсуліни. Це, у свою чергу, також знизить вартість препарату, у результаті з’явиться ще одна можливість забезпечити інсуліном більшу кількість діабетиків.
Сировина і субстанції, з яких виготовляють інсулін, мають бути найвищої якості — потенціал існуючих в Україні підприємств дає змогу цього досягти, переконаний В.Семиноженко. Отже, настав час усерйоз замислитися про вітчизняне виробництво субстанцій.
Заступник держсекретаря Міністерства охорони здоров’я України Ніна Гойда нагадала: у нашій державі (втім, як і в усьому світі) перманентно зростає як захворюваність на цукровий діабет, так і його поширеність. Водночас на ринку країни сьогодні є всі необхідні для лікування цієї важкої недуги препарати. Бюджетні асигнування на придбання інсулінів за 1999—2002 рр. збільшилися з 40,5 до 132 млн. грн., тобто в 3,2 разу. У першому кварталі нинішнього року витрати на закупівлю препарату профінансовано в повному обсязі відповідно до планових призначень. З уже освоєних 33 «держбюджетних» мільйонів 27,5 млн. грн. витрачено на вітчизняні інсуліни, 5,5 — на імпортні.
Водночас постачання діабетиків життєво необхідними ліками пов’язано з безліччю проблем. Серед них — брак коштів на придбання інсулінів. Як уже було сказано вище, для стовідсоткового забезпечення всіх, хто потребує, цим препаратом у держбюджет «недозаклали» 27 млн. грн. Разом з тим і в місцевих бюджетах, які, за ідеєю, повинні компенсувати нестачу, кошти не передбачені. Немає в Україні державного реєстру діабетиків, з допомогою якого можна зробити реальністю персональну схему лікування кожного з 123 тисяч вітчизняних інсулінозалежних. В наявності явно недостатній рівень поінформованості лікарів-ендокринологів щодо інсулінів вітчизняного виробництва. Результат — формування помилкової, як вважають керівники Міністерства охорони здоров’я, думки громадськості про українські препарати як низькоякісні і малоефективні.
До 15 травня 2002 р. — дати початку роботи нової ВР — учасники наради зобов’язали Міністерство охорони здоров’я України сформувати пакет пропозицій. Зокрема, щодо збільшення передбачених у держбюджеті на нинішній рік 132 млн. грн. до 159 млн. грн. Ще одна важлива новина: з другого півріччя усі виробники інсулінів як вітчизняні, так і зарубіжні, матимуть абсолютно однакові тендерні права. Не забули учасники наради «дати хід» скаргам, що накопичилися в громадських організаціях, на незадовільну якість вітчизняних інсулінів і спричинені ними ускладнення. Було вирішено: за кожним окремо взятим випадком провести засідання спеціальної комісії, до складу якої повинні входити як медики, так і представники громадськості.