«Удосконалення» мавп
Кадри з симпатягою Енді, першою мавпочкою, котра має штучно модифікований геном, обійшли всі телеканали світу. Поки що збагачення власного геному макаки резус-геномом, «запозиченим» у медузи, особливої практичної користі не гарантує. Проте це досягнення ще ближче підводить учених до можливості одержання найближчих до людини «родичів» по тваринній лінії з метою відпрацювання на них новітніх медичних методик. Саме таким чином у найближчому майбутньому медики планують знайти спосіб порятунку людства від онкоутворень і хвороби Альцгеймера, від уродженої сліпоти й інших спадкових патологій.
Методика, за допомогою якої до мавпячого геному прищепили ген медузи, не нова. Ще 1976 року за її допомогою отримали мишу зі штучно модифікованим геномом. А генетично модифікованими помідорами, кукурудзою, свиньми й вівцями сьогодні вже важко когось здивувати. Хоча сама методика зміни природного геному організму досі ще залишається надзвичайно трудомісткою. Приміром, у випадку з Енді, ретровірусом, у який чужорідні гени вводити навчилися вже досить упевнено, обробили сотні мавпячих яйцеклітин. 222 із них піддалися штучному заплідненню, але ембріони почали розвиватися тільки в 126. З них 40 ембріонів трансплантували сурогатним матерям (по два ембріони на кожну самку), у результаті чого аж п’ятеро з них завагітніли (в одному випадку двійнятами). Зрештою, живими народилося троє мавпенят, але тільки в одного з них виявився чужорідний ген. Більше того, біологічна активність цього гена виявляється далеко не повною мірою. Так, у медузи він відповідає за спроможність флуоресціювати зеленим світлом. Однак у маленької мавпочки спроможні світитися лише шерсть і нігтики на лапках. Хоча сам ген присутній у всіх клітинах її організму. За винятком, можливо, її статевих клітин, але про це вчені зможуть дізнатися не раніше, ніж через чотири роки, після досягнення нею статевої зрілості. І тільки тоді з’ясується, чи успадковуватиметься цей ген.
Д-р Джеральд Шаттен, котрий керував групою вчених з Орегону, які провели цей експеримент, налаштований вельми оптимістично. Проте інші вчені не приховують свого скептичнішого ставлення до результатів. І не лише тому, що для досягнення перших практичних медичних результатів ученим ще доведеться розв’язати безліч проблем. А й тому, що цей експеримент упритул наближає людство до можливості моделювання людини, хоча етичні проблеми цієї процедури дуже далекі від свого розв’язання.
Американців «скаженими» коровами злякати
не так і просто
Такого висновку дійшла спеціальна комісія, створена в рамках Адміністрації з питань харчових продуктів і лікарських препаратів. Принаймні більшість американських компаній, зайнятих виробництвом кормів для тварин, не виконують правил, запроваджених адміністрацією з метою внеможливлення поширення «коров’ячого сказу» на території Сполучених Штатів. Ці заходи американські вчені розробили ще 1997 року, проте їх досі належним чином не використовують. Хоча, на думку Стівена Сандлофа, директора центру ветеринарної медицини FDA, це ще не означає, що продукція американських фірм загрожує здоров’ю американців. Але не виключено, що при збереженні існуючих тенденцій, вже в найближчому майбутньому така загроза з’явиться.
Превентивні заходи виключають зокрема можливість використання м’яса й кісток сільськогосподарських тварин як кормових добавок при вирощуванні жуйних тварин, а всі корми, які містять продукти переробки м’ясокісткової продукції, повинні мати спеціальне маркірування, що забороняє використовувати їх для відгодівлі жуйних тварин.
Під час перевірки з’ясувалося, що зі 180 великих американських компаній по виробництву кормових добавок для тваринництва чверть не маркірувала свою продукцію належним чином і не забезпечила автономну роботу ліній, що використовують різну сировину. Американським журналістам, котрі оприлюднили результати перевірок, не вдалося одержати ніяких коментарів до них від відповідних посадових осіб.