UA / RU
Підтримати ZN.ua

І один у полі воїн, або Чого бояться віруси

У колишні часи Європі не давав спокою привід комунізму, нині знову неспокійно — її просторами бродить привід пташиного грипу...

Автор: Ольга Григоренко

У колишні часи Європі не давав спокою привід комунізму, нині знову неспокійно — її просторами бродить привід пташиного грипу. І що ближче весна з її перелітними птахами, то тривожнішими стають зведення з вірусного фронту. Восени експерти ВООЗ попереджали, що на грип занедужають не менше 3 млн. чоловік, потім нагнали страху нагадуванням про іспанку й збільшили цифру втричі, а ще пізніше «присудили» до участі в пандемії 300 млн. ні в чому не винних громадян. У страху очі великі. Європейці, народ хоча й освічений, але боязкий, кинулися робити щеплення проти грипу.

Сезон, схоже, пройшов без епідемії, і 300 млн. громадян, зокрема й ті, хто даремно зробив вакцинацію, можуть розслабитися. Щоправда, ненадовго. По-перше, невідомо, що піднесе пташиний грип, а по-друге, разом із веселими струмками обов’язково прийдуть і до болю знайомі ГРВІ. Вчені кажуть, що їх не менш як 350 різновидів.

На жаль, велику частину респіраторних вірусних інфекцій (через незнання чи за аналогічною симптоматикою) у нас називають грипом — причому не тільки пацієнти, а й лікарі. І кожного разу — знову ж із метою профілактики — радять прищеплюватися... від грипу, хоча навіть студент-трієчник знає, що вакцина й вірус мають підходити один до одного як замок і ключ. Нікому не спаде на думку вакциною проти кору боротися з дифтерією або правцем, але коли стосується респіраторних вірусів, нам активно нав’язують такі ігри — лякаючи то іспанкою, то пташиним грипом.

— Ми намагаємося дуже обережно підходити до вакцинації, — захищає своїх колег Зінаїда ТЕЛЯТНИКОВА, завідуюча терапевтичним відділенням поліклініки № 20 м.Одеси. Візьмемо для прикладу досить численну категорію пацієнтів із такими захворюваннями, як бронхіальна астма чи цукровий діабет. У країні з нормально функціонуючою страховою медициною ці люди мають бути щеплені, щоб запобігти захворюванню на грип, отже, уникнути можливого загострення основного захворювання. Та вакцина — білковий препарат, і для даної категорії хворих — це додатковий ризик. Якщо хтось із пацієнтів вирішить робити вакцинацію при бронхіальній астмі, його необхідно на кілька діб госпіталізувати в ревмоцентр і спостерігати. А люди часто довіряють рекламі: заскочив дорогою на роботу в процедурний кабінет і побіг — здоровий! — далі. Запитайте в наших лікарів, чи сплять вони спокійно, коли триває вакцинація?

Фахівці кафедри інфекційних хвороб Київського медуніверситету переконані: останні п’ять-шість років у нас епідемії грипу не було. Під його маскою приховувалися різноманітні вірусні захворювання, що давали схожу картину — температуру, болі в горлі, нежить, кашель — і ніяк не реагували на протигрипозну вакцину, отриману під час рекламної кампанії. Попри заперечення інфекціоністів, весь цей час не тільки пропагувалася вакцинація саме проти грипу, а й щорічно за рахунок бюджетних коштів (!) проводилася в багатьох школах-інтернатах, дитячих будинках і будинках престарілих. Користі від цього, на думку вчених, ніякої, а от ускладнення і загострення цілком могли бути. Отже, потрібно шукати інші шляхи захисту від вірусних захворювань.

На думку доктора медичних наук, професора Інституту епідеміології та інфекційних хвороб АМН України Антоніни РУДЕНКО, майбутнє належить тим препаратам, які спроможні мобілізувати захисні сили самого організму й змусити його індукувати ендогенний інтерферон. До числа таких належить вітчизняний аміксин, який показав високу ефективність при лікуванні не лише респіраторних вірусних інфекцій, а й герпес-вірусних уражень центральної та периферичної нервової системи, менінгіту та менінгоенцефаліту. За словами А.Руденко, відділ нейроінфекцій інституту вже багато років працює з даним препаратом, за цей час фахівці змогли на практиці переконатися, що кращого інтерферономодулятора, ніж аміксин, у нас сьогодні немає.

З цією думкою згодні й вірусологи.

— У науковому світі давно визнають, що єдиний спосіб боротьби з вірусними інфекціями — це індукція в організмі синтезу інтерферону, — пояснює Тетяна ФІЛІПОВА, доктор біологічних наук, професор кафедри мікробіології та вірусології Одеського національного університету ім. І.Мечникова. — Проте вводити сам інтерферон — дуже дорого й неефективно. Немовлям він допомагає — як крапельки в ніс, а дорослим потрібно застосовувати у вигляді ін’єкцій (одна доза коштує 200—300 доларів). Ефективність досягається великими дозами, але при цьому з’являються такі побічні явища, як різке підвищення температури, нудота, блювота — адже ми вводимо значно більші дози білка, ніж ті, що в нормі утворюються в організмі.

Сьогодні використовують також рекомбінантні інтерферони, але будь-який рекомбінантний продукт за своїм складом не відповідає природному.

— Чи можна уникнути ускладнень, змусити організм працювати в цьому напрямі?

— Найперспективніший шлях — індукція власного інтерферону. У цьому випадку його синтез здійснюється під генетичним контролем і обмежується фізіологічними нормами, отже, немає побічних ефектів.

Аміксин дозволяє підняти рівень інтерферону в організмі людини, який і забезпечує противірусний захист організму. Та при цьому вдасться досягти багатьох інших ефектів — імуномодулюючого, протипухлинного, протизапального. Відзначено також активність на рівні аспірину: маю на увазі його використання для профілактики інфаркту міокарда — аміксин здійснює таку саму дію, тільки пролонговану.

— Завжди побоююся «універсальних» ліків. Чи не надто великий діапазон — від противірусного ефекту до протипухлинного?

— Протипухлинну активність аміксину вчені пов’язують з тими самими імуномодулюючими властивостями, свого часу він показав хорошу ефективність у комбінації з хіміотерапією. Майже 30 років тому такі дослідження проводили в столичному Інституті проблем онкології ім.Кавецького.

— Чому ж він не отримав широкого застосування?!

— Напевно, тому що в інституті не залишилося людей, які стояли біля витоків досліджень. І це прикро. Адже все розпочиналося в Україні. 1975 року аміксин був синтезований в Одеському фізико-хімічному інституті ім. О.Богатського АН УРСР, потім клінічні іспити перемістилися в Узбекистан і Росію. Далі був розвал СРСР, плутанина з документацією, у Росії встигли першими зареєструвати цей препарат — з’явилися формальні перешкоди для випробувань, за цей час онкологію залишили фахівці, які ним займалися. Потім естафету досліджень підхопили вірусологи та інфекціоністи. Мені всі ці роки було цікаво займатися біологічними випробуваннями даного препарату, він дотепер не перестає дивувати своїми якостями.

— Аміксин — надійний, зручний у застосуванні препарат, — переконаний лікар із 30-річним стажем Зінаїда Телятникова. — Торік не лише пацієнти, а й наші співробітники приймали його за профілактичною схемою — для цього потрібно всього шість таблеток. Нам удалося благополучно пережити всі атаки респіраторних вірусів. Безумовно, ніхто не може гарантувати, що, прийнявши аміксин, ви не занедужаєте, але якщо це й станеться, то хвороба мине легше, швидше й без ускладнень.

— Які побічні ефекти ви спостерігали?

— За всі роки роботи таких випадків не було. Працюючи з аміксином, ми переконалися, що він «уміє» набагато більше, ніж записано в його анотації, і стали використовувати його ширше. Нині дедалі частіше зустрічається мало вивчений вірус Епштейна-Бара, він «йде» в компанії з підвірусами — краснухою, мононуклеозом. У даному випадку цілком ймовірно, що не тільки вірусоносій, а й уся його сім’я потребує лікування — спостерігаємо, призначаємо аміксин, що діє дуже ефективно. Цією зими в нас, як і в багатьох інших регіонах, були випадки кору. Пацієнти зверталися пізно, коли запобігти хворобі вже було неможливо, але аміксин приймали, щоб полегшити стан і знизити можливість ускладнень.

Оскільки випускають цей препарат в Одесі, зрозуміла річ, він став гордістю одеситів. Кандидат хімічних наук Сергій ЛЯХОВ розпочинав роботу з аміксином, коли той ще називався речовиною, а не лікарським препаратом.

— Серед усіх препаратів, які діють на вірус, аміксин — єдиний у своєму роді, — розповідає Сергій Анатолійович. — А секрет криється в унікальності його структури — можна сказати, що на молекулярному рівні він відчиняє двері, через які запускає синтез інтерферону. Коли вірус розмножується активно, клітина не в змозі з цим впоратися сама. Аміксин немов «зв’язує руки» ферментам, які здійснюють вірусну реплікацію (розмноження), і тим самим заважає вірусу — надійно його сковує.

Саме цю якість препарату використовують у своїй практиці донецькі медики, які щодня зустрічаються з дитячими інфекціями. За словами Антоніни БОБРОВИЦЬКОЇ, професора кафедри дитячих хвороб і дитячих інфекцій Донецького державного медичного університету ім. М.Горького, результати, отримані впродовж кількох років, переконали в тому, що препарат справді ефективний і не має побічних ефектів. Учені та лікарі-педіатри Донецької області вирішили впровадити в лікувальну практику аміксин — як профілактичний і лікувальний засіб при захворюванні дітей на ГРВІ, гострі та хронічні гепатити, нейроінфекції.

Захист від впливу вірусів необхідний не тільки малюкам, а й тим, хто ще не народився, адже вони — особливо уразливі. Фахівці кафедри акушерства та гінекології Одеського державного університету стурбовані ще однією проблемою — безконтрольним прийомом антибіотиків. Доцент кафедри, кандидат медичних наук Василь ДЕРИШОВ демонструє графіки й таблиці, які показують, що той самий стафілокок золотавий цілком спокійно почувається при багатьох, навіть найдужчих антибіотиках.

Хоча гінекологи й стверджують, що вагітність — природний стан жінки, але часом він приносить неймовірну кількість проблем. Навантаження на організм зростає, імунітет пригнічується, у результаті — прояв усіх інфекцій, передусім вірусних, серед яких цитомегаловірус, токсоплазмоз, вірус герпесу та хламідіоз, які небезпечні тим, що викликають пороки розвитку в дітей. Лікують їх, як правило, антибіотиками.

— Я назвав би це повільним убивством, — категорично заявляє В.Деришов. — Нещодавно госпіталізували молоду жінку, яку три тижні лікували від хламідіозу. Його вдалося придушити, щоправда, загострилися гайморит із бронхітом. Та це ще півбіди, лихо в тому, що з’явилася аномалія розвитку дитини — розширення шлунку мозку. Ми застосовуємо аміксин, хоча в анотації і немає таких показань, але без імунопротектора ніяк не обійтися.

— Та як ви довідалися про таке застосування аміксину, якщо в анотації цього немає?

— Коли хочеш допомогти мамі й дитині, шукаєш літературу, цікавишся дослідженнями, тому що традиційні методи боротьби з інфекцією — антибіотики — не рятують. А розпочалося все з ГРВІ та грипу — ми тоді консультувалися в нашого відомого інфекціоніста професора Євгена НІКІТІНА, зацікавилися препаратом, стали обережно застосовувати. Простий приклад. При активному цитомегаловірусі й простому герпесі в усьому світі породіллі роблять кесаревий розтин, щоб врятувати дитину від інфікування. Та потім починаються інші проблеми — довго не гоїться рубець, піднімається температура, у мами погана лактація, тоді їй призначають антибіотики, дитину переводять на штучне годування. Ми стали застосовувати аміксин. Переконалися, що організм може захищати себе сам, стан породіллі поліпшується, вона годує маля, а з молоком воно отримує від неї інтерферон. Нас радує те, що нарешті з’явився дитячий аміксин, шкода лишень, що дотепер немає ін’єкційних форм і мазі.

Професор кафедри інфекційних хвороб Одеського державного медуніверситету Є.Нікітін уже 15 років використовує аміксин і стверджує, що кращого препарату для лікування вірусів гепатиту В і С дотепер не винайшли. Щоправда, сенсації не сталося — ці важкі хвороби ще ніде у світі не навчилися виліковувати, але поліпшити стан хворого, підтримати його сили — це теж немало. На думку Євгена Васильовича, важливе не тільки вироблення інтерферону, рівень якого підвищується в 4—8 разів, а й відсутність побічних ефектів. У клініці зберігаються тисячі карток хворих на гепатит, що спостерігаються тут роками. Дослідження показують, що в 60—70% пацієнтів, які пройшли курс лікування аміксином, значно знизилося вірусне навантаження, удалося загальмувати розвиток цирозу.

Фахівці розповідають, що аміксин синтезували за замовленням Міністерства оборони СРСР, а бойове випробування він пройшов в Афганістані, де наших хлопців косили не тільки кулі, а й віруси гепатитів. Російські медики, певне, були краще поінформовані про результати його застосування, принаймні там дослідження були продовжені в багатьох регіонах країни. Москвичі давно вже проводять профілактику за допомогою аміксину. Щозими кілька десятків тисяч медпрацівників приймають профілактичні дози цього препарату. Аналіз показує: захворюваність на ГРВІ та грипом у цієї групи медиків, як правило, у 3,5 разу нижча, ніж у контрольній групі, яка не приймала аміксин. Можна сказати — український аміксин. Думаю, що ми маємо повне право дати цьому препарату наше громадянство, хоча його таблетували в Росії, але субстанцію виготовляли й виготовляють лише в Одесі.

Можливо, так і залишався б аміксин іммігрантом на своїй батьківщині, але на щастя, Фізико-хімічний інститут ім. О.Богатського НАН України не зупинився на півшляху. Свого часу на його базі було створено АТ «ІнтерХім», що налагодило виробництво з випуску готових лікарських засобів, почесне місце серед яких займає «Аміксин ІС». Ця виробнича ділянка створена як інноваційний проект у рамках технопарку «Інститут монокристалів», учасником якого «ІнтерХім» є з 2000 року. Подія знакова — вперше у фармацевтичній галузі країни було створено впроваджувальний комплекс академічної науки й виробничо-технологічного підприємства.

Уже третій рік у наших аптеках продають аміксин, таблетований у рідних стінах — у цехах АТ «ІнтерХім». Свого часу ця компанія безплатно передала в лікувальні установи Києва, Запоріжжя, Донецька, Дніпропетровська, Львова, Вінниці та інших міст тисячі упаковок аміксину як для дорослих, так і для дітей. Результами профілактики та лікування задоволені лікарі-практики та їхні пацієнти. Коли в грудні минулого року в Криму було виявлено пташиний грип і виникла загроза епідемії грипу, одесити відправили на півострів як гуманітарну допомогу велику партію аміксину. Епідемії, слава Богу, не було, але, за оцінками Міністерства охорони здоров’я АР Крим, цей препарат показав хороші результати в період сезонного загострення грипу та ГРВІ.

З наближенням весни знову заговорили про пташиний грип і можливу епідемію. Днями державні чиновники знову заспокоювали народ тим, що будуть виділені гроші на вакцинацію як для соціально незахищених верств населення, так і для тих, хто працює на птахофабриках. Певне, дуже важко вирватися з полону стереотипів, дослухатися до думки авторитетних учених про те, що існують й інші методи захисту від вірусів та епідемій.