Добре відомо, що раннє виявлення наших недуг — половина успіху при лікуванні. Недарма в розвинених країнах 80% коштів, виділених з різних джерел на охорону здоров’я, йде саме на діагностику.
Серед нових методів виявлення осередків патології в організмі людини дедалі популярнішою у світовій медичній практиці стає емісійна комп’ютерна томографія. Нині це один із найчутливіших інструментів дослідження. Томограф, приміром, може виявити пухлину чи її метастази, які рентген «побачить» лише через кілька місяців, причому доза опромінення, отримана пацієнтом при цьому, буде в кілька разів меншою.
На міжнародному ринку медичної апаратури такого типу зараз неподільно панують відомі фірми-розробники Siemens Medical Sуstems, Sopha Medical, General Electric, Toshiba. Тепер їм доведеться потіснитися — українські фахівці розробили та випустили першу серійну партію вітчизняних однофотонних емісійних комп’ютерних томографів ГКС-301Т «Тамара», які не поступаються кращим світовим зразкам, але втричі дешевші за них.
Як проводиться обстеження? Пацієнтові вводять у вену спеціально підібрані фармацевтичні препарати — радіоактивні мітки, приміром, технецій-99. Разом із кров’ю вони проникають у всі куточки організму, вибірково нагромаджуються в уражених тканинах і подають сигнал про їх місцеперебування. Спеціальний пристрій може переглянути людський організм міліметр по міліметру і відшукати буквально «голку в копиці сіна». На екрані комп’ютера це видно як зображення окремого органа, цілої системи чи всього тіла, де осередки патології вирізняються кольором з-поміж здорових тканин. З допомогою комп’ютерних програм, створених у НТК «Інститут монокристалів», можна також проаналізувати зображення, приміром, обчислити відсоток зміненої тканини стосовно симетричної ділянки тіла.
У Харківському інституті медичної радіології томографія стала головним елементом комплексного скринінгового обстеження онкологічних хворих. Використовують її лікарі й багатьох інших спеціальностей, приміром в Інституті нейрохірургії АМН України проводиться тонка діагностика порушень роботи мозку, а в Харківському урологічному центрі досліджуються функції нирок.
«Серце» томографа — детектор, який має здатність реєструвати іонізуюче випромінювання радіоактивних міток. Він складається з пластин, що нарізаються з гігантських бочкоподібних монокристалів Na(Ti) вагою в кілька сот кілограмів. Нещодавно в Харкові виростили чемпіона світу серед монокристалів, вага його — півтонни. Великі розміри монокристала потрібні для того, щоб виготовити з нього багато однакових зрізів, у полі зору яких помістилася б уся людина.
Основою для розробки таких сцинтиляційних детекторів стала науково-технічна і виробнича база НТК «Інститут монокристалів». Харків’яни розробили дві принципово нові системи вирощування великогабаритних монокристалів в автоматизованій установці «Ріст». Цікаво, що такий монокристал має бути не лише бездоганно «чистої води», як коштовний ювелірний камінь, а з дозованими, рівномірно розподіленими в ньому вкрапленнями особливої речовини — активатора.
— За світовими стандартами, на кожну тисячу чоловік необхідно щороку проводити 35—40 досліджень, — каже заступник генерального директора НТК «Інститут монокристалів», генеральний директор СП «Амкріс-ейч» Вадим Любинський. — Тобто для такої країни, як Україна, мінімальна потреба в томографах цього типу становить близько ста штук, а оптимальна — чотириста. Досі в рамках державної програми «Апаратура для високоефективної медичної діагностики», прийнятої 1996 року з ініціативи Національної академії наук України, в лікувальних закладах установлено 24 одиниці з 30 замовлених. Ця програма дала можливість об’єднати вже наявні наукові напрацювання, технологію і виробничі потужності НТК «Інститут монокристалів» НАН України, СКТБ «Орізон» (м. Сміла Черкаської області) і СП «Амкріс ейч» (Харків). Організовано також підготовку лікарів для роботи на томографах, навчання й інструктаж технічного персоналу користувача і сервісне обслуговування діючої апаратури.
Фахівці вважають, що потенційні можливості України у виробництві однофотонних емісійних томографів стримують лише можливості бюджетів України і країн СНД, які теж гостро потребують такої діагностичної апаратури. Проте тепер це устаткування вже почали постачати до Росії, переговори про закупівлю ведуться з Білоруссю.