Спеціалістів, які працюють у галузі радіаційної медицини, вже давно непокоїть той факт, що понад 80 відсотків профілактичних флюорографічних обстежень органів грудної порожнини в Україні виконуються на застарілому обладнанні, з великим ризиком перевищення гранично допустимих доз опромінення. Щороку рентгенологічне обстеження проходять понад 3 млн. дітей і підлітків, і зайве опромінення у них може призвести до розвитку т. зв. радіаційно-індукованих захворювань.
Тому українські фахівці давно працюють над розробкою цифрових способів отримання рентгенівських зображень, які б значно менше опромінювали організм людини. Групою науковців у складі Леоніда Розенфельда, Володимира Медведєва, Ірини Дикан, Валерія Девка, Володимира Осадовського, Сергія Мірошниченка, Юрія Коваленка, Юрія Марченка, Євгена Жилка створено принципово нову рентгенодіагностичну систему. Ця робота висунута на здобуття Державної премії України в галузі науки й техніки.
Більш детально розповісти про переваги нової рентгенодіагностичної системи я попросила її розробників.
Ірина ДИКАН — головний рентгенолог МОЗ України, доктор медичних наук, завідуюча відділенням променевої діагностики Інституту онкології:
— Це універсальний рентгенодіагностичний прилад, що дає змогу отримати значно більшу інформативність про стан організму хворого, аніж його попередник. Тобто він «бачить» те, чого раніше не було видно на плівковому флюорографі. З допомогою нового апарата можна обстежити не лише легені, а й нирки, скелет, кишечник і т. д.
— Сьогодні, на жаль, чимало людей з віддалених районів не можуть доїхати до районної лікарні чи до будь-якого іншого медичного закладу, де є звичайний флюорограф. Внаслідок цього з’явилося багато запущених випадків туберкульозу, а також онкологічних захворювань. Чи можна цей апарат поставити «на колеса»?
— Звичайно. Установка цифрового флюорографа на спеціальному автомобілі розв’яже цю проблему. Адже таким чином можна під’їхати чи не до кожного подвір’я. Сьогодні рентгенографічні системи на базі автомобіля ЗІЛ вже випускаються на київському підприємстві «Медапаратура». Виготовлені на замовлення МОЗ такі спеціалізовані автомобілі вже їздять по віддалених районах Тернопільської, Житомирської, Дніпропетровської, Запорізької, Київської областей та в Республіці Крим. У Києві такий експеримент уже проводився. Столична влада з розумінням поставилася до цієї важливої проблеми, і сподіваємося, що протягом двох-трьох років місто повністю перейде на цифрові флюорографи.
— Відомо, що провідні країни світу вже давно почали перехід на цифрову рентгенографію. Мало того, з однієї клініки країни в іншу можна передати зображення грудної клітки чи будь-якого іншого органу хворого і лікар поставить діагноз, а якщо виникне така необхідність, збере консиліум.
— Завдяки цифровим рентгенодіагностичним системам з’явилася можливість і у нас створити базу даних таких хворих з доступом до неї всіх зацікавлених медичних закладів, як це давно робиться на Заході.
Що дуже важливо: променеве навантаження для дорослих у 10—15 разів менше, ніж при плівковій рентгенографії, а у дітей — у 15—20 разів.
Другий мій співрозмовник — керівник центру рентгенотехнологій при Асоціації радіологів України, генеральний конструктор акціонерного товариства «Телеоптик», доктор технічних наук, професор Сергій МІРОШНИЧЕНКО.
— Сергію Івановичу, у чому полягає новизна цієї розробки?
— Колективом українських учених, до складу якого входять фахівці з променевої діагностики та радіоелектроніки, створено оригінальну технологію отримання цифрових рентгенологічних зображень. За показниками якості створене обладнання знаходиться на рівні кращих світових зразків. І може бути конкурентоспроможним на міжнародному ринку.
Нині в усьому світі цифрові технології інтенсивно входять в рентгенологічні дослідження. А це, як ви розумієте, багатомільярдний ринок. Найбільші корпорації світу входять в цей ринок зі своїми розробками. І, по суті, йде дуже жорстка конкуренція між провідними світовими компаніями. Звичайно, конкурувати зі всесвітньо відомими компаніями нашим ученим надзвичайно складно. Однак вітчизняні фахівці використали досвід, набутий в аерокосмічній галузі, з якої вийшли основні розробники нашої системи і в яку свого часу було вкладено також величезні кошти. Вдалося знайти свій підхід до побудови цієї системи, який принципово відрізняється від європейських та американських. Наш винахід запатентовано в багатьох країнах світу. Тобто нам вдалося створити принципово нову інформаційну технологію.
— Раніше Україна, не маючи свого потужного виробника, закуповувала дороговартісне медичне обладнання за кордоном і таким чином інвестувала зарубіжну економіку. Яку економічну вигоду матиме наша держава при переході на сучасну цифрову рентгенодіагностику?
— За нашими підрахунками, якщо ми будемо закуповувати аналогічне обладнання за кордоном, то втратимо понад 5 тисяч робочих місць у промисловості. В Україні нині працює 80 відсотків застарілого рентгенообладнання. Переобладнання його на цифрові технології дасть можливість створити понад 15 тисяч робочих місць і внести в бюджет у вигляді податків протягом чотирьох-п’яти років майже 50 мільйонів доларів. Я вже не кажу про те, скільки буде виявлено на початкових стадіях захворювань, які можна вчасно пролікувати. Хочу зазначити також, що впровадження цифрових рентгенодіагностичних технологій у клінічну практику сприятиме збереженню як генофонду нації, так і здоров’я наступних поколінь.