"Обережно! Садок закривається!". Такими страшилками останнім часом залякують довірливих батьків усі, кому не ліньки. Тема соціально важлива, що зачіпає інтереси тисяч сімей, тому критика в цьому напрямі - варіант вигідний, майже безпрограшний: обговорення перетворюється на шоу, а чиновники автоматично отримують статус захисників інтересів простого народу. Щоправда, є одне "але" - усе це діє доти і тільки на тих, хто вірить на слово іншим, сам не читав нових правил і нічого конкретного про них не чув.
Скандал спалахнув несподівано. Наприкінці вересня, коли головною топ-темою була аномальна погода й пронизливий холод у приміщеннях, з'явилася "новина", що вмить розігріла всіх, - МОЗ затвердив правила, які дозволяють закрити всі дитячі садки країни, бо жоден з них не відповідає новаціям. Документ з назвою "Державні санітарні норми та правила "Влаштування, обладнання, утримання дошкільних навчальних закладів та організації життєдіяльності дітей" Міністерство охорони здоров'я затвердило 1 серпня ц.р., а 9 серпня його завізували в Міністерстві юстиції. Відтепер ці правила набули сили закону і стали обов'язковими для виконання.
Не виключено, що там є норми і положення, які влаштовують не всіх, які хотілося б змінити, запропонувавши щось прогресивніше. А хто заважав це зробити? Проект висів на офіційному сайті МОЗ майже чотири місяці.
Чому ті, хто сьогодні вимагає скасувати нові правила, так довго мовчали? Не залучили до обговорення досвідчених працівників дошкільних закладів, висококваліфікованих дитячих лікарів, громадські організації, батьків у той час, коли можна і треба було подавати свої ідеї? Що змусило збурювати громадську думку і звертатися до можновладців майже через два місяці після ухвалення нових правил? Напевно, ці запитання так і залишаться без відповідей. (Хоча, якщо уважно прочитати претензії й обвинувачення, мотивацію зрозуміти нескладно). Але спочатку спробуємо розібратися, як і чому з'явилися нові правила, і кого не влаштовували старі.
Скасувати документ, що має силу закону, обіцяють то прем'єр-міністр, то міністр соціальної політики, звинувачуючи в нинішній ситуації виключно МОЗ. Забувши чомусь про те, що дошкільні заклади - територія Міносвіти, що виступило, до речі, ініціатором перегляду законодавчих норм. Розробляли нову редакцію державних норм і правил для дитсадків фахівці різних відомств - Міносвіти, Київського зонального НДІ експериментального планування, Міністерства охорони здоров'я, Держсанепідемслужби, Національної медакадемії післядипломної освіти ім. П.Шупика. Головним розробником виступив Інститут гігієни і медичної екології ім. О.Марзєєва Національної академії меднаук, фахівці якого багато років беруть участь у підготовці законопроектів, які стосуються здоров'я дітей. З їхньою участю було розроблено й "Санітарні правила обладнання та утримання дитячих дошкільних закладів", затверджені в СРСР 1985 р., які й діяли в Україні до 1 серпня нинішнього року.
- Відтоді у нашій країні значно розширилася законодавча база, що стосується дітей, - пояснює завідувачка лабораторії гігієни дітей і підлітків Інституту гігієни та медичної екології Надія ПОЛЬКА. - Ухвалено закони про охорону дитинства, дошкільну освіту, інклюзивну освіту, крім того, внесено зміни до державних будівельних норм "Будівлі і споруди дитячих дошкільних закладів" та інших нормативних актів. Міносвіти неодноразово заявляло про те, що виникла необхідність внести відповідні зміни і до "Санітарних правил...".
Проект нової редакції "Державних санітарних норм та правил…" пройшов процедуру погодження в Міносвіти, Мінсоцполітики, Національній асамблеї інвалідів України - і жодних зауважень при цьому не було. (Це не означає, що не було активних дискусій і суперечок під час роботи над документом). Що нового з'явилося в санітарних правилах? Усього п'ять позицій.
По-перше, дозволили добудовувати в дитячих садках третій поверх, куди можна перевести адміністрацію, звільнивши приміщення на нижніх поверхах для дітей. У містах щільність забудови збільшується, гостро відчувається дефіцит місць у дитсадках, тому й ухвалили таке рішення.
Друге нововведення стосується побутових кондиціонерів - їх заборонили використовувати в дошкільних закладах. Ця вимога ґрунтується на даних, отриманих під час масштабних досліджень, проведених співробітниками лабораторії гігієни житла нашого інституту, а також фахівцями Кримського медуніверситету. (Дослідження проводилися не в дитячих закладах, оскільки експерименти на дітях заборонені Конвенцією про права дитини).
Побутові кондиціонери мають усього дві функції - нагрівають або охолоджують повітря, чого недостатньо для дитячих закладів. Фахівці, які займаються будівництвом дошкільних закладів, наполягають на тому, що ці будівлі необхідно обладнати системою кондиціювання повітря, яка його очищатиме, зволожуватиме і централізовано подаватиме в усі приміщення. До цього необхідно рухатися, якщо дбати про здоров'я дітей. Побутові кондиціонери треба чистити кожні два місяці, інакше у фільтрах накопичуються бактерії, гриби, які викликають алергію й різні захворювання, серед яких і так звана хвороба легіонерів. Це підтверджено результатами багатьох досліджень, які проводилися в Німеччині, Швеції, Японії.
Наступна новація продиктована нормами закону про інклюзивну освіту - у дошкільних закладах необхідно створювати умови для дітей з особливими потребами. При вході має бути пандус, слід переобладнати один з туалетів - збільшити його площу, поставити спеціальні стійки, щоб дорослий міг завезти сюди дитину на візку, допомогти їй роздягнутися-вдягтися, помити руки. Незрозуміло, чому ця норма обурила. У багатьох країнах давно створено умови і для дітей, і для дорослих з особливими потребами, що дають їм можливість здобувати освіту скрізь - від дошкільних закладів до університетів. І нікому на думку не спадає вважати це надмірністю.
Нормою вважається і наявність чотирьох туалетів з умивальниками на групу, де перебувають діти віком від трьох років, - окремо для дівчаток і хлопчиків. Щоправда, знайшлися критики, яким це не подобається: вони вважають такі умови розкішними для малят і закликають до економії. Однак нескладно уявити, що відбувається, коли група - від 20 до 30 дітей - повертається з прогулянки або збирається після сну, і всі разом біжать у туалет. Дитячий організм так влаштований, що дитина довго терпіти не може, тому й трапляються казуси, тому й просять батьків залишати запасні штанці. А якщо замість чотирьох поставити всього два унітази?!
Ми вже стомилися пояснювати, чому кабінки (в яких передбачено тільки бічні стінки, а дверей немає) треба ставити окремо - для хлопчиків і дівчаток. Хто сумнівається в необхідності такої норми, запитайте свою п'ятирічну дочку або онуку - як вона до цього ставиться? - каже Н.Полька.
Активісти, які закликають скасувати "ганебний закон", розуміють нововведення по-своєму: "Так і стоїть перед очима перевіряльник, який виповзає з туалету з криком і сантиметром у руках - ага, у вас тут 163 см, а за законом (!) треба 165"! А якщо у вас дитсадок на 20 дітей? Все одно чотири дитячі унітази…".
Наукою доведено, що фізіологічні потреби дитини не залежать від кількості дітей у групі і бажання дорослих на них заощадити. Але, напевно, це ще не всім відомо. Як і те, що в реальному житті не "перевіряльник", а мама або вихователька з дитиною-інвалідом у візку стоїть перед вузенькою туалетною кабінкою, ламаючи голову, як допомогти маляті в цій ситуації.
У Національній асамблеї інвалідів України схвально поставилися до нових правил, єдине побажання - щоб їх виконували. На жаль, навіть медичні заклади, аптеки, соціальні служби часто недоступні для людей з особливими потребами - через відсутність пандусів. Не те що в дитячих садках - в університетах, які впроваджують європейські стандарти, неможливо знайти обладнаний для інвалідів туалет. Фахівці, які проектують громадські будівлі, стверджують, що це зробити нескладно й недорого - виділити площу трохи більшу (простір для візка) і встановити спеціальні стійки.
Але кампанія із залякування батьків триває. "Тисячі жінок відірвані від соціуму, від можливості стати повноцінними членами суспільства. Ці жінки сидять удома з дітьми". То це сьогодні, а що буде після того, як "ганебний закон" почне діяти? У скільки разів збільшиться кількість жінок - "неповноцінних членів суспільства", яким доведеться опікуватися своїми дітьми?!
- Ніхто нас не закриє, - упевнена Наталія Володимирівна, завідувачка дитячого садка в спальному районі Києва. - Нові "Санітарні правила…" не мають таких вимог, які неможливо виконати. Інша річ - як нас фінансуватимуть. Більше турбує те, що ми не можемо впливати на якість продуктів, які постачають нам, а якщо трапляються проблеми - винен тільки дитсадок, але не фірма-постачальник.
Батькам, які бояться масового закриття дитсадків, варто знайти закон, що регламентує діяльність Держсанепідемслужби. Усього один раз на рік СЕС має право перевіряти дошкільний заклад. (Решта - від лукавого). При цьому СЕС має попередити про візит за 10 днів. Якщо виявлено порушення - їх фіксують і дають час на усунення. Після повторного виявлення - та сама процедура. І тільки після цього СЕС може передати документи до суду. І тільки суд вирішує, закривати дошкільний заклад чи ні.
Ми зателефонували до кількох дошкільних закладів не тільки у великих містах, а й райцентрах - за два місяці дії нових "Санітарних правил…" ще нікого не закрили. Завідувачі признаються, що з документом ознайомилися (здебільшого - по діагоналі) і відклали на поличку - нововведень там небагато, і підстав для паніки немає. У невеликому селищі Київської області розповіли, як довго довелося переконувати місцеву владу, що в дошкільному закладі мають бути водопровід і каналізація. Результати перевірок СЕС використовували як таран, малюючи страшну картину закриття садка, звістка про що
дійде аж до губернатора. Не відразу, але знайшлися - і труби, і майстри, і агрофірма-спонсор. Тепер у дитсадку і вода якісна, і туалети, що відповідають санітарним нормам. Садок можуть закрити, але вже з іншої причини - кадрової. Молоді фахівці не хочуть їхати з міста в глибинку, де для них немає ні побутових умов, ні нормальної зарплати.
Опоненти нових " Санітарних правил…" додають до цього переліку ще одну причину: "А як вам норма закону, згідно з якою персонал дошкільного закладу не повинен надівати на пальці каблучки й використовувати біжутерію?!".
- Нормальна вимога, що виконується в багатьох європейських країнах, - запевнили нас у Республіканській спеціалізованій лікарні "Охматдит". - Трапляється, дітей прямо з садка привозять у стаціонар, а вже потім починають шукати причини, чому це сталося. Коли перевірили не тільки продукти й посуд, а й прикраси на руках кухарів і виховательок - виявили збудників кишкових захворювань. Вихователька часто допомагає когось перевдягати, когось годувати, і тому не встигає як слід мити й дезінфікувати прикраси на руках. Траплялося, каблучки знаходили в булочках, каші і... дитячих шлунках. По "швидкій" до нас привезли дитину, яка задихалася, - під час гри вона вдихнула камінчики, що випали з біжутерії виховательки. Прикраси на руках, довгі нігті заборонено мати на роботі багатьом фахівцям - медперсоналу в лікарнях, працівникам лабораторій, ресторанів і т.д.
Чимало суперечок під час підготовки документа викликала пропозиція поставити в дитячих садках двоярусні ліжка. У Міносвіти аргументують, що в гуртожитках такі ліжка вже давно стоять, і це дає змогу поселяти в кімнатах більше студентів. Ще один приклад - табір "Артек". Але лікарі і фахівці СЕС, які були присутні на засіданні, категорично відкинули такий варіант. В "Артек" приймають дітей, починаючи з 10-річного віку, а в дитячі садки - зовсім маленьких. Для малят 2-5 років - це ризиковано, вони можуть упасти, травмуватися, вихователька за всіма не встежить. Не секрет, що багато малят страждають паразитарними захворюваннями, при цьому яйця глистів з постільної білизни верхнього ліжка потрапляють на нижнє, заражаючи дітей, які там сплять.
Але бажання чиновників утрамбувати групи настільки велике, що вони знайшли нову конструкцію двоярусних ліжок - додаткове спальне місце висувається з основного ліжка, і має висоту 10-15 см від підлоги. Першими проти такої пропозиції виступили навіть не лікарі, а інженери-будівельники, які нагадали про низькі (з різних причин) температури у багатьох садках.
Після критичних зауважень, які посипалися на нові "Санітарні правила…", та обіцянок високопосадовців їх скасувати, робочу групу неодноразово збирали на засідання. Чого тільки не довелося вислухувати вченим, експертам, фахівцям від пересічних чиновників, які несподівано "прозріли". Представники Міносвіти, які затвердили документ без зауважень, раптом зрозуміли, що заборона носити прикраси в дитячому садку - це порушення прав людини і шлях до корупції.
Аналізуючи критичні випади й реагуючи на лемент, що всі садки закриють, експерти звернули увагу, що там немає ані слова власне про дітей. Зауваження, що чотири унітази - неприпустима розкіш для дитсадка, де всього 20 вихованців, стосуються, швидше, приватного дошкільного закладу, чий хазяїн або хазяйка не бажає витрачатися на обладнання туалету за новими правилами. З тієї ж серії обурене запитання, чому харчі та напої для дитсадка треба доставляти в спецмашині з написом "Продукти"? Хоча б тому, що для своєї сім'ї кожен намагається довезти продукти в чистому вигляді, а для "не своїх" дітей можуть завантажити в транспорт, що возить брудну білизну в пральню і навіть… у "труповозку" - так дешевше. Це не страшилки, а реальні факти з життя дитячих закладів.
Не всім подобаються норми, які стосуються навісів для ігор на повітрі, території тощо. Звичайно, коли дитсадок улаштовано в невеликій квартирі,
що стало звичним явищем у наших містах, то про яку зелену територію і літні веранди може йтися?!
До речі, нормативи, які називаються у нас зневажливо "совковими", затверджені в багатьох європейських країнах. Наприклад, у Німеччині в кімнаті для ігор і навчання на одну дитину припадає не менше ніж 8 кв. м, а дворик має бути у півтора разу більшим за внутрішню площу дитячого закладу. Чітко визначено навантаження: на одного вихователя - четверо малят віком до трьох років, у старшій групі - вісім дітей, а тих, кого готують до школи, - 10.
Нам до таких стандартів дуже далеко. Безумовно, одним законом ситуації не змінити. Але чи стане краще, якщо правила скасувати, переписати на догоду тим, хто турбується аж ніяк не про дітей? На одній з нарад робочої групи озвучили дані: 30% дитячих садків у країні досі орендують різні комунальні й бізнесові структури. І незважаючи на гострий дефіцит місць у дошкільних закладах, незважаючи на вимогу влади повернути громадам їхнє майно, орендарі не квапляться з'їжджати з насиджених місць. Багато будівель було перекроєно-перебудовано, нікому не хочеться їх повертати, та ще й приводити у відповідність нормам закону. Експерти вважають це однією з головних причин, через яку й почався наступ на нові "Санітарні правила…". При цьому активісти, котрі з неабияким ентузіазмом домагаються скасування документа, жодного разу (бодай заради пристойності!) не згадали про здоров'я й безпеку дітей, які відвідують дошкільні заклади.