Приємно, коли лікування перетворюється на відпочинок. Неприємно, що трапляється це дедалі рідше.
Україні в спадщину від Радянського Союзу дісталося величезне профільне господарство. Проте безлічі санаторіїв, розкиданих на теренах нашої Батьківщини, випала сумна доля. Частина з них тихо сконала, так і не знайшовши гідного місця під холодним сонцем ринкових часів. Частина почала нове життя, але життя це часто сховане від стороннього ока високим парканом — території багатьох колишніх оздоровниць опинилися в приватних руках, — чужій нозі і сторонньому оку там не раді. Чимало санаторіїв продовжують животіти й від неминучої смерті їх рятує лише сила звички наших співгромадян. Тих, хто за інерцією щороку вирушає в добре знайомі місця, усе ще багато. Але з кожним роком дедалі менше тих, хто при цьому готовий не помічати плісняви та іржі, не зважає на погану матеріальну базу і кого не лякають відгодовані таргани.
Санаторіїв, які зберегли не тільки славу з традиціями, а й лікувальну базу з професійно підготовленим персоналом, — одиниці. Один із них — профспілковий санаторій «Хмільник», розташований поблизу однойменного населеного пункту на Вінниччині. За майже два десятиліття незалежності цей центр здоров’я зумів не тільки не здати своїх позицій, а й зміцнив їх. Одна з найвідоміших і найавторитетніших українських оздоровниць щороку поповнюється новим обладнанням і передовими методиками. Це дає головлікареві «Хмільника» Олександрові Галаченку підстави дивитися в майбутнє із цілком виправданим оптимізмом. Створення спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Курортополіс Хмільник» — як і раніше, на порядку денному. І планів щодо сучасного SPA-центру також ніхто не скасовував. Зрозуміло, криза внесла свої корективи, а тому місцева та обласна влада поки що неспроможна в належному обсязі підтримати перспективні починання. Але ті, хто вважає, що перетворення «Хмільника» на повноцінний європейський курорт відбудеться нескоро, просто погано знають Олександра Галаченка.
| Знахідкою зацікавилися вчені Інституту геології Академії наук України та Українського науково-дослідного інституту курортології. З’ясувалося, що вода — лікувальна, радонова, з унікальними цілющими властивостями, які не мають аналогів серед відомих мінеральних вод. Радон — продукт розпаду радію, належить до групи інертних газів. Його вплив на організм багатогранний. Немає жодної клітини, жодної системи, якій радон був би неспроможний зарадити. Радонові ванні поліпшують клітинний обмін, стимулюючи виділення біологічно активних речовин і підвищуючи таким чином захисні властивості організму. Радон має знеболюючу, протизапальну, заспокійливу, судинорозширювальну, імуномодулюючу дію. Він зміцнює нерви, нормалізує тиск, стабілізує серцевий ритм. Радон допомагає при лікуванні захворювань опорно-рухового апарата, ендокринної системи, гінекологічних, урологічних і шкірних недуг, а також цукрового діабету. Словом, у «Хмільнику» тече жива вода — ні багато, ні мало. Але радон зціляє не тільки від хвороб у спині чи суглобах, від серцевих болів і підвищеного тиску. У «Хмільнику» вас позбавлять ще й зайвої ваги, стресу, перенапруження та поганого настрою. Ще в 1938-му район залягання лікувальних вод навколо Хмільника рішенням українського уряду було визнано курортною місцевістю. У 1960-му Хмільник став курортом союзного значення, а через рік у мальовничому лісі за містом виріс перший корпус профспілкового санаторію «Хмільник», який і сьогодні по праву вважається одним із флагманів вітчизняної санаторно-курортної системи. Олександр Галаченко справедливо зауважує: «За кордоном такого явища, як санаторій, немає. У них споживач, по суті, має вибирати між готелем і лікарнею. Навіть у більшості держав СНД санаторії найчастіше перепрофільовано на лікувальні пансіонати. Але ж комплексна система медичної реабілітації — це унікальне надбання, вона не мала аналогів у світі, і марнувати таку дорогоцінну спадщину нерозумно і прикро». У «Хмільнику» не марнують. Тут успадковане бережуть, а заощаджене примножують. Сьогодні санаторій — сучасна оздоровниця із чудово розвиненою інфраструктурою. Олександр Галаченко прийняв керівництво санаторієм у непрості економічні часи. Дбайливо зберігши все найкраще, він сміливо привніс нове, розумне й потрібне — впровадив інноваційні технології, застосував енергозберігаюче устаткування. Недарма «Хмільник» славиться не тільки досвідченими лікарями та сучасними методиками, він відомий іще й гнучким підходом до сервісного обслуговування пацієнтів. Тут кожен може отримати необхідне за прийнятною для нього ціною. Не радоном єдиним славний «Хмільник». Хоча, безперечно, саме радонотерапія є тут базовим методом лікування різноманітних хвороб. Проте унікальність цієї оздоровниці в тому, що тутешні професіонали вміло використовують винятковість наявних у їхньому розпорядженні природних факторів — радонової аквавіти і «Збручанської» води, торф’яної грязі знаменитого Войтовецького родовища та озокериту, а також лікувального клімату. У тутешніх місцях він помірно теплий, м’який, без різких температурних стрибків. Хмільник по праву вважається справжнім оазисом найчистішого повітря і (згідно з рейтингом Держкомстату) входить до топ-п’ятірки екологічно найчистіших місць України. Класична зона комфорту. Все це, помножене на визнану майстерність 55 лікарів (четверо з яких — заслужені лікарі України) та невсипущу турботу 135 медсестер, забезпечує максимальний лікувальний ефект. Ніде не дихається так легко, як у Хмільнику. Тутешнє повітря можна пити, воно просякнуте ароматом листя та хвої лісопарку, в якому потопає санаторій. Корпуси побудовано так, щоб зберегти кожну сосну, кожну берізку. Переваги місцевої обителі здоров’я, яка здатна одночасно прийняти 840 осіб, гідно оцінені. Оцінені громадянами. Причому не тільки нашими — у «Хмільнику» ви почуєте німецьку, польську, румунську, турецьку мови. А всього щорічно тут лікуються і відпочивають 18 тисяч людей. Оцінені й експертами. Роботу колективу «хмільничан» відзначено перемогою у Всеукраїнському конкурсі якості, верхніми рівнями у Національному бізнес-рейтингу серед санаторно-курортних закладів, почесною нагородою «Бізнес-еліта Поділля», гідним місцем у «Золотій книзі ділової еліти України». Про «Хмільник» можна говорити багато. Але краще один раз з’їздити, ніж сто разів прочитати... |