UA / RU
Підтримати ZN.ua

ХІРУРГІЯ ПЕНЗЛЕМ ХУДОЖНИКА

Поруч із пишними, по-осінньому розкішними айстрами та чорнобривцями — оповитий снігом, дрімотний зимовий ліс, прозоре повітря Карпат, тепло літньої Хорватії, заворожуюча краса Андріївського узвозу.....

Автор: Павлина Семиволос

Поруч із пишними, по-осінньому розкішними айстрами та чорнобривцями — оповитий снігом, дрімотний зимовий ліс, прозоре повітря Карпат, тепло літньої Хорватії, заворожуюча краса Андріївського узвозу... Дивовижно, але сюжети таких різнопланових картин, вигадливо переплітаючись, створюють напрочуд гармонійний ансамбль, світлий і життєствердний. Хоча, безумовно, нічого надприродного в тому, що талановитий живопис випромінює особливу ауру добра, немає. Тим паче якщо йдеться про роботи заслуженого художника України Анатолія Радзіховського, чию персональну виставку розгорнуто в одному з залів Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України.

Анатолій Радзіховський ніколи серйозно не навчався... живопису: хіба що відвідував ізостудію, яку вів у БК заводу «Більшовик» народний художник, професор Віктор Шаталін. При цьому Радзіховський, нині визнаний маляр, який опанував усі секрети майстерності, не менших, якщо не більших, вершин досяг і на іншій ниві. Адже він — один із найвідоміших хірургів країни, доктор медичних наук, професор, завідуючий кафедрою хірургії й опікової хвороби Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Шупіка. І, наскільки можна судити, Радзіховський-художник та Радзіховський-хірург не лише цілком мирно співіснують, а й нерідко дуже вдало доповнюють один одного. Один із найсвіжіших прикладів такої взаємовигідної «співпраці» представлений і на персональній виставці Анатолія Павловича. Ідеться про перший том «Атласу операцій на органах травлення» (Київ, «Наукова думка», 2003), який недавно побачив світ.

Поява цього атласу — подія, як мінімум, нерядова, бодай тому, що попереднє таке видання, яке належить перу академіка Олександра Шалімова та його учня — професора Анатолія Радзіховського, вийшло друком понад двадцять років тому. Автори новинки — також О.Шалімов та А.Радзіховський. (До речі, двотомник Шалімова—Радзіховського, випущений наприкінці 1970-х московським видавництвом «Медицина», у 1980-му завоював Велику срібну медаль на Міжнародній книжковій виставці в Лейпцигу.) Ясна річ, за минулу чверть століття хірургія пережила інструментальну й діагностичну революцію, збагатилася принципово новими методиками, удосконаленими класичними операціями. Весь цей багаж і ввійшов до кардинально оновленого, а по суті — оригінального видання «Атласу операцій на органах травлення». До слова, перший том посібника недавно відзначено премією імені Платона Української академії наук, а А.Радзіховського удостоєно премії ім. В.Глушкова.

Ще одна принципова відмінність нинішнього двотомника (другий том побачить світ у червні 2004-го) від попередника — не чорно-білі, а кольорові ілюстрації, які дають змогу набагато точніше продемонструвати послідовність етапів операцій. Автор усіх філігранних малюнків — А.Радзіховський. Перший том містить понад 1500 його робіт, у другий — увійде понад 1800.

За словами Анатолія Павловича, у двох томах атласу фактично відбито весь творчий шлях його вчителя. Тобто найефективніші і найрезультативніші методики, які були апробовані, а нині активно використовуються не лише в клініці Шалімова, а й у багатьох клініках світу. До атласу ввійшли класичні методи оперативних утручань за Більротом, Зауербрухом, Льюїсом, Хіллом, Петровським, Баїровим, Юдіним, Авіловою тощо, а також багато оригінальних розробок і нових хірургічних модифікацій, автор яких — почесний директор Інституту хірургії і трансплантології АМН України.

На жаль, сьогодні «звірити годинники» з поданими в атласі оперативними втручаннями на стравоході, шлунку й кишечнику зможуть далеко не всі фахівці відповідного профілю. Перший том посібника вийшов обмеженим тиражем — 5 тис. примірників (це при тому, що в Україні близько 13 тис. хірургів загального профілю), які розішлють по бібліотеках та лікарнях. Тоді як атлас Шалімова—Радзіховського, написаний російською мовою, міг би стати настільною книжкою хірургів усього СНД: на території пострадянських країн за останні понад двадцять років така література просто не видавалася.