Реформи в медицині, через які проходили країни Європи десятиріччями, в Україні можуть відбутися значно швидше. Сучасні технології істотно поліпшать медицину, змінивши наші уявлення про первинний, вторинний і третинний рівні медичної допомоги.
Ми живемо в час упровадження новітніх досягнень у повсякденне життя. Що активніше ми будемо це робити, то швидше зникне різниця між рівнем медичної допомоги на селі й у місті.
Високі технології не тільки можливі, а й обов'язкові в роботі лікаря первинної ланки. Це не міф, а реальність сьогодення.
Як сказав Вільям Гібсон, який уперше вжив слово "кіберпростір", "Майбутнє вже тут. Просто воно нерівномірно розпорошене".
Ми пам'ятаємо часи встановлення стаціонарних телефонів, у чому я, студент 1-го курсу медфаку Ужгородського університету, брав безпосередню участь - рив канави для телефонного кабелю в кам'яному ґрунті міста Ужгород.
А деякі країни Азії й Африки перескочили етап стаціонарного телефонного зв'язку і відразу впровадили мобільний.
Україна повинна перескочити умовний щабель стаціонарних телефонів і зробити прорив у забезпеченні медичної допомоги незалежно від місця проживання. Не будувати громіздких лікувальних закладів, не закуповувати застарілого обладнання, а впроваджувати новітні технології.
Верховна Рада України 14.11.2017 р. ухвалила Закон "Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування в сільській місцевості". 30 січня 2018-го набрав чинності Закон України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" (№2168 8 від 19.10.2017 р.). Створенням Національної служби здоров'я України розпочався процес автономізації медзакладів, і вже входить у реформу первинна медична допомога. Отже, правова база для змін є.
А дієвим інструментом для цього мають стати сучасні технології.
Простий приклад: у населеному пункті на 5-10 тисяч жителів працюють відповідно 3-6 сімейних лікарів. Їхня амбулаторія повинна мати діагностичний комплекс портативного цифрового обладнання тобто під'єднані до інтернету електрокардіо- і електроенцефалограф, ультразвуковий сканер, рентген-апарат.
В Україні понад 12 мільйонів людей хворіють на гіпертонічну хворобу.
Мінімум двічі на рік вони повинні обстежуватися, бо є ризик інсульту (100 тис. щорічно) й інфаркту (50 тис. щорічно).
Портативний кардіограф, під'єднаний до смартфона, дозволяє не тільки лікарю, а й фельдшеру, медсестрі зняти електрокардіограму в будь-яких умовах і передати туди, де її розшифрують, і за кілька хвилин отримати результат.
Аналогічна ситуація з епілепсією та судомними синдромами. Портативний електроенцефалограф дозволяє контролювати функціонування мозку онлайн цілодобово, не "прив'язуючи" пацієнта до ліжка.
Пацієнтові не завжди треба йти (їхати) до лікаря-спеціаліста на консультацію. Часто достатньо, щоб той лікар отримав необхідну інформацію про пацієнта і проконсультував на відстані.
Під'єднане до інтернету портативне обладнання - електрокардіограф, ультразвуковий сканер, легкий рентгенографічний комплекс (ці "сучасні стетоскопи", як їх назвав професор Сергій Мірошниченко) -має бути на озброєнні первинної ланки, особливо на селі.
Для певних категорій пацієнтів за допомогою медичних гаджетів - фітнес-браслетів і смарт-годинників - потрібно запровадити віддалений моніторинг, яким уже користуються мільйони пацієнтів у світі.
Сьогодні це може здатися нереальним, але маємо усвідомлювати, що кількість лікарів, особливо "вузьких спеціалістів", на селі та щільність його населення будуть зменшуватися, і телемедицина - єдиний спосіб забезпечити доступність діагностики.
Реальної альтернативи цьому немає.
Не завжди треба будувати амбулаторії - треба інвестувати в новітні технології, що дешевше і швидше дасть ефект, тобто збереже здоров'я, а часто й життя багатьом людям.
2008 року Національна рада з питань охорони здоров'я, яку я очолював, проаналізувала використання дуже дорогого обладнання, придбаного за державні кошти з 2004 по 2008 рік.
Виявилося, що значна частина обладнання (а це десятки мільйонів доларів США) не була запущена в експлуатацію, а те, що запущено, працювало на 15-20% своєї потужності. До всього - часто купувалося морально застаріле.
На жаль, ситуація змінюється повільно, про що свідчать тендерні закупівлі.
Вивіски "Кодак", які були на кожному кроці, зникли разом із плівковими фотоапаратами, а бюджетні кошти і досі витрачаються на закупівлю плівкових рентген-апаратів і проявних машин.
Нещодавно конференція Асоціації радіологів України "Рентгендіагностика ХХІ сторіччя" розмістила на своєму сайті резолюцію, яка, на мою думку, заслуговує на увагу не тільки й не стільки радіологів, а суспільства в цілому і компетентних державних органів зокрема.
Цитую цей документ, бо цілком із ним згоден.
"Учасники конференції констатують
Доступність і якість променевої діагностики в Україні не відповідають вимогам часу і реальним можливостям сьогодення.
Продовжується сумна практика закупівлі дороговартісного застарілого обладнання з непотрібними функціями.
Ефективність використання обладнання в багатьох випадках низька.
Не більше 10% сучасного рентгенівського обладнання українського виробництва (Київ, Харків), залишається в країні. Решта експортується, зокрема до Західної Європи, США та Південної Кореї.
Часто призначається дороговартісне обстеження, не обґрунтоване міжнародними протоколами, що призводить до зайвих витрат пацієнтів і надлишкового їх опромінення.
Кадрова забезпеченість погіршується. Вже непоодинокі випадки, коли в районах відсутні спеціалісти з променевої діагностики.
Перехід до сімейної медицини наблизив лікарів загальної практики до пацієнтів, але віддалив від діагностичної бази поліклініки.
Сьогодні виробляється, в тому числі в Україні, компактне недороге обладнання з достатніми діагностичними можливостями, інформацію з якого завдяки інтернету можна аналізувати на відстані.
Амбулаторії сімейної медицини, особливо на селі, повинні мати подібне обладнання ("новітні стетоскопи") не тільки для променевої, а і функціональної та лабораторної діагностики, під'єднане до телекомунікаційних мереж.
Учасники конференції рекомендують
1.Проаналізувати:
А) ефективність витрачання бюджетних коштів на закупівлю обладнання для променевої діагностики і ефективність використання наявного;
Б) відповідність обстежень міжнародним протоколам (зокрема "Керівництву", підготовленому Асоціацією радіологів України).
2. З урахуванням клініко-економічної доцільності та логістики забезпечити медичні заклади першого рівня діагностичним обладнанням та телекомунікаційним зв'язком.
Для реалізації рекомендацій Асоціація радіологів України пропонує державним органам свою допомогу, адже фахівці - члени Асоціації є громадянами України, зацікавленими в її успішності".
Наскільки мені відомо, приклади реалізації цих рекомендацій, завдяки активності місцевої влади, вже є (зокрема в Гадяцькому районі Полтавщини), але потрібна державна політика технологічного осучаснення первинної допомоги.
На початку кар'єри нейрохірурга я користувався долотом і ножівкою, але ностальгії за ними не відчуваю, а радію, що сьогодні мої учні оперують під мікроскопом, а на нашій кафедрі застосовується 3D принтер.
Нині проводиться адміністративно-територіальна реформа.
Громади самостійно вирішуватимуть питання доцільності витрачання грошей. Ефективність управлінських рішень, у тому числі й при організації медичної допомоги та впровадженні медичних технологій, повинна відповідати вимогам ХХІ сторіччя. Адміністративно територіальна реформа сприятиме поширенню нових технологій узагалі та в медицині конкретно. Громади можуть об'єднуватися, створювати свої регіональні діагностичні центри, а портативні електрокардіографи, під'єднані до смартфона, можуть бути в будь-кого з медичних працівників та індивідуально в громадян.
Уперше я ознайомився з медициною Британії 1993 року, а потім іще й 2012-го. 1993 року консультації нейрохірурга з приводу болю в спині очікували 3-4 місяці, 2012-го - не більше ніж 10 днів. Бо завдяки новим технологіям сімейний лікар проводить обстеження відповідно до протоколу, зв'язується з консультантом і спрямовує пацієнта вже для ухвалення рішення - оперувати чи ні.
Впровадження сучасних технологій децентралізує медичну галузь, зробить її місцевою і профілактичною. Люди хочуть мати якісну медичну допомогу. Основний принцип у житті людини - вартість, користь, якість. Громади обирають своїх керівників, які повинні дбати про їхнє здоров'я й добробут громади.
На запрошення Асоціації сільських, селищних і об'єднаних громад України 21.06.2018 р. я виступив на семінарі "Громаді - медицину ХХІ сторіччя. Реальні можливості", де поділився своїм баченням можливих змін медицини на селі.
Одна з голів великої (12 тисяч осіб) сільської громади вигукнула: "Ви підірвали мені мозок, професоре! Ми готові до змін".
А чи готові медики? Будуть готові! Я переконаний.
Якщо вже працюють відділення інтенсивної терапії без лікаря, марсоходом і супутником керують з Землі, то чому не можна сучасні технології впроваджувати для широкого загалу?!
На початку 2000-х мені, хірургу з 30-річним стажем, важко було повірити в можливість появи роботів-хірургів. А нині робот-хірург DaVinci вже реальність: у США живе понад мільйон пацієнтів, прооперованих роботами.
Громади повинні вкладати гроші в розвиток технологій. Законодавство сприяє розвитку медицини на селі. Тепер - справа за ініціативними людьми. Інвестиції окупляться швидко не тільки фінансово, а й здоров'ям поколінь.
Час дає нам копняка, що має прискорити наш рух уперед.