У світлі голови екологів приблизно двадцять років тому прийшла плідна думка: якщо люди хочуть залишити нащадкам шанс на розвиток, варто гармонізувати бурхливий розвиток промислових країн. Цю пропозицію назвали «ідеєю стійкого розвитку», і на локальному рівні вона вилилася в розуміння того, що процес виробництва слід підпорядкувати не тільки економічним, а й природоохоронним інтересам, інакше в найближчому майбутньому охороняти буде нічого. Так народилася система міжнародних стандартів серії ISO 14001.
У липні цього року було завершено проект TACIC щодо впровадження стандарту екологічного менеджменту ISO 14001 на українських підприємствах. Серцевиною заходу стала підтримка п’яти пілотних підприємств, що наважилися стати своєрідними піддослідними кроликами в цьому починанні: ЗАТ «Лакма», морський торговий порт «Південний», державний міжнародний аеропорт «Бориспіль», харківський машинобудівний завод «ФЕД» і ВАТ «Житомирський маслозавод».
Слід зазначити, що екологічний стандарт приймається винятково добровільно, він ніде не зафіксований на рівні національного законодавства. Проте в розвинених країнах, де природні ресурси коштують дорого, а забруднення довкілля — ще дорожче, доцільність прийняття стандартів менеджменту не викликає сумнівів. У нас же, де плата за користування природними ресурсами мізерна, та ще й відраховується не з прибутку, а з видаткової частини, ставлення до таких витрат відповідне. До цього варто додати невисоку вартість людських ресурсів. У результаті стає зрозуміло, чому українські підприємства не йдуть одностайною юрбою назустріч стандарту екологічного менеджменту ISO 14001.
Ситуацію вирішив виправити Європейський Союз, що виділив на проект упровадження міжнародних екологічних стандартів в Україні 1,5 мільйона євро. Пілотні підприємства одержали консультативну й технічну допомогу в удосконаленні практики екологічного менеджменту та сертифікації. Після завершення цього етапу компанія BVQI провела повний аудит підприємств, і всі п’ять були представлені до сертифікації.
Свої дивіденди від сертифікації фірми мають намір отримати за рахунок підвищення якості продукції та зростання обсягів продажів. За словами Олександра Новикова, генерального директора ЗАТ «Лакма», обсяги продажу її продукції за 2003 рік зросли на 60%.
Керівник проекту TACIC Роланд Бланк наголосив, що накопичений практичний досвід вказує на низку проблем, які уповільнюють поширення підходів екологічного менеджменту на українських підприємствах. «Ми вже бачили зміну трьох міністрів екології в українському уряді протягом останніх років, а в жовтні очікуємо ще однієї, — сказав він. — А це означає, що ще три місяці після призначення новий керівник, входячи в курс справ свого міністерства, нічого не робитиме. Звісно ж, у такій ситуації нам важко працювати...»
Обнадіює заява пана Новикова, котрий зазначив, що його підприємство наважилося б на такий відповідальний крок навіть без фінансової допомоги з боку Європейського Союзу. Нехай це забрало б значно більше часу і ризик був би значно більшим, але справа варта заходу...
Тож якщо останній стовпчик діаграми через кілька років виросте настільки, що не загубиться на горизонтальній лінії, це буде вже величезним досягненням і суттєвим кроком назустріч цивілізованому майбутньому.