Не вщухають досі пристрасті, що кілька місяців тому спалахнули навколо найбільшої аптечної мережі Одеси. Конфлікт між міською владою і керівництвом ВАТ «Фармація», про який «ДТ» докладно розповідало в публікації «Важка лихоманка» (№10 від 8 березня 2001 р.), переріс у війну між адміністрацією акціонерного товариства й окремими завідуючими аптек. Причиною нових розбіжностей і цього разу стало рішення міської влади. Якщо перше було спрямоване на експропріацію у «Фармації» 59 аптек (це викликало обурення, і рішення вдалося скасувати), то згідно з другим — у ВАТ забрали дев’ять аптек. Природно, керівництво «Фармації» віддавати їх не збирається. Та й місто скасовувати своє рішення теж не збирається. Попереду судовий позов. Крім ще одного витка напруженості, нічого хорошого він не несе.
Сумно, але війна, яка розгорнулася навколо найбільшої аптечної мережі області, може призвести до її чергового переділу й розвалу. «Фармація» давно не є монополістом, займаючи близько 28% ринку фармацевтичних послуг. Однак сьогодні це єдина структура, яка об’єднує близько ста аптек і аптечних пунктів в Одесі й понад триста сорок в області. Її перевага саме й полягає в тому, що завдяки своїй потужності вона може утримувати збиткові аптеки в селах, мати пільгові — для ветеранів і незаможних. Адже Одеса (де аптеки майже на кожному розі) і область у цілому не можуть похвалитися наявністю аптечної мережі для ветеранів війни і праці. Хоча щодо цього є указ Президента країни, який зобов’язав владу на місцях ще 2000 року завершити роботу зі створення такої мережі...
Проте влада, через три роки після того, як акціонувала обласне аптечне об’єднання «Фармація», натомість стала створювати обласне комунальне підприємство. Сьогодні ця структура має дуже слабку аптечну мережу (три аптеки в Одесі й дві — у сільських районах). Таке ж непрезентабельне і міське комунальне підприємство «Одесфарм», створене на противагу «Фармації» відразу після її акціонування. Воно має лише одну аптеку й вісім аптечних кіосків при міськполіклініках. Отже, якщо говорити про забезпечення пільгової категорії населення ліками за прийнятними цінами, то нині можна розраховувати лише на «Фармацію». І це цілком реально й здійснимо. Адже Одеській міськраді належить 41,5 % акцій ВАТ «Фармація», а облраді — 9,5 %. На жаль, ні місто, ні область своїм правом власника для вирішення вищезазначеного завдання поки що не скористалися.
Значимість «Фармації» як найбільшої аптечної мережі можна пов’язувати і з епідеміологічною безпекою населення області. Фахівці запевняють, що в надзвичайних ситуаціях лише потужна структура, яка має величезні склади й розгалужену мережу аптек, здатна впоратися з лихом. Та влада про це чомусь не замислюється. Є ще один важливий момент, на який звертають увагу фахівці. Фармація, на їхню думку, це школа — провізорів, фармацевтів. Школа для виховання кадрів. Маленькі аптеки з цим завданням не впораються. Як зазначив керівник одного з найперших в Одесі медичних кооперативів Юрій Добров, найстрашніше лихо в тому, що сьогодні ми руйнуємо школи, які створювалися роками, чи то фармація, поліклініка, конструкторське бюро чи інститут.
Торік місто в односторонньому порядку, з допомогою арбітражного суду розірвало із «Фармацією» договори оренди на п’ятдесят дев’ять приміщень, у яких містилися аптеки ВАТ, і виставило їх на аукціон. Причина? «Фармація» не платила орендну плату. Проте місто при цьому заборгувало фармацевтам за поставлені в міськлікарні медикаменти набагато більшу суму, ніж вони за оренду. Замість того, щоб провести взаємозалік і не відбирати приміщення, місто зробило все навпаки. Та з цієї лихої витівки, однак, нічого не вийшло. Керівництво «Фармації» зчинило такий галас, що влада змушена була скасувати своє рішення. Щоправда, лише після того, як аукціон не відбувся через відсутність заявок. Місто хотіло виручити за них непомірно високу суму — 55 млн. грн., і бажаючих купити не знайшлося.
Проте якщо перша спроба відібрати у «Фармації» аптеки закінчилася провалом, то друга — успіхом. Так, цього разу масштаби були скромнішими — лише дев’ять аптек, та зате рентабельних. Відтоді, як були розірвані договори оренди, міська влада не приховувала, що має намір віддати приміщення безпосередньо трудовим колективам, які там працюють. Та для цього вони мали вийти з «Фармації» і створити власні підприємства. Погодьтеся, не кожен керівник аптеки на це зважиться. Наважилися на такий ризикований крок лише дев’ять завідуючих, створивши свої товариства з обмеженою відповідальністю, яким місто й віддало приміщення в оренду. Були й інші бажаючі, незгодні з методами правління нинішнього керівництва «Фармації», та впевненості в тому, що вдасться отримати аптеки, не було. Тому розпочинати боротьбу зі своїм начальством вони не ризикнули.
А боротьба, як вони й побоювалися, розгорілася не на жарт. Чим вона скінчиться, невідомо. Нові власники аптек, тобто колишні завідуючі, вимагають звільнити їм приміщення. Керівництво «Фармації» із рішенням влади не згодне і має намір через суд повернути свої аптеки, розміщені за цими адресами не один десяток років. Тому «Фармація» не поспішає приймати в завідуючих матеріальні цінності і звільняти їм приміщення. Жінки в розпачі. Щоб відкрити свої підприємства, їм довелося заплатити чималі суми за різні дозволи. Та страшно інше: з моменту їх отримання минув місяць, а вони так і не можуть почати працювати.
Звичайно, міська влада не просто так зіштовхнула лобами завідуючих аптек і керівництво «Фармації». Аптекарі виявилися дуже вигідним інструментом у руках влади, яка вкотре вирішила перекроїти найбільшу аптечну мережу міста. А все тому, що сьогодні місто як найбільший акціонер (41,5%) не знаходить спільної мови з іншим акціонером — корпорацією «Ірен» (32%), яку очолює дружина народного депутата України Ірина Жовтіс. Пані Жовтіс не лише співголова ради «Фармації». На початку минулого року повністю змінилося керівництво ВАТ. І до управління прийшла команда Жовтісів. Відтоді все й почалося. Були розірвані договори оренди на п’ятдесят дев’ять приміщень, заблоковано судом проведення зборів акціонерів, пішли перевірки... З рахунку «Фармації» податкова зняла майже 0,5 млн. грн. Потім її дії Одеський арбітражний суд (рішенням від 17 січня 2001 р.) визнав незаконними. І плюс до всього певні особи стали порушувати питання про законність створення самого акціонерного товариства. А тут, куди не тицьни, втрапиш у порушення.
Сам міський голова двічі звертався до прокурора міста з проханням перевірити діяльність «Фармації» на предмет дотримання законодавства про господарські товариства. Зокрема ставилося завдання з’ясувати: якою сумою оцінюється майно АТ, скільки реально коштує акція, скільки насправді кожен з акціонерів (за винятком фізичних осіб, які купили акції за свої гроші) вніс до статутного фонду і т.ін. і т.п. Проте на ці делікатні запитання так і не дали відповідей.
Область теж вирішила розібратися з «Фармацією». Володіючи 9,5% акцій, вона не має жодної копійки, хоча аптечний бізнес дуже прибутковий. Голова облради Сергій Гриневецький навіть заявив: на розгляд найближчої сесії виноситиметься питання про діяльність ВАТ «Фармація» і законність її створення. Та, на жаль, сесія про «Фармацію» навіть і не згадала. Як пояснив Гриневецький, це питання потребує ретельної підготовки. Та річ, певне, не лише в підготовці — часу було предостатньо. Заковика в тому, що розгляд цього питання торкнеться інтересів не лише великих акціонерів, а й ряду чиновників. Ті, хто брав участь в акціонуванні аптечної мережі області, досі сидять у своїх кріслах чи пересіли в інші, теж високі. Та й потім —акціонування проходило під безпосереднім керівництвом нинішнього міського голови Руслана Боделана, який очолював на той час область.
Про те, як проходив вищезгаданий процес, «ДТ» уже писало. Нагадаю лише одне: процедура супроводжувалася «викручуванням» рук трудовому колективу, що досі дається взнаки. Тоді, 1994 року, влада не дозволила людям стати господарями своїх аптек. Нині вона вирішила дати їм таке право. Хоча господар уже є — акціонерне товариство.
Сьогодні «Фармація», загладжуючи помилки минулого, впорядкувала свої установчі документи. Та узаконити їх можуть лише збори акціонерів. Вони були призначені на 9 червня. Однак через неявку представника міськради не відбулися. Цей факт викликав обурення не лише з боку керівництва ВАТ, а й самих акціонерів, які приїхали з усіх районів області. Варто підкреслити: збори не проводилися з 1998 року.
Як випливає з офіційного листа, підписаного Р.Боделаном, місто про час проведення зборів повідомили запізно, а це грубе порушення закону. Проте є офіційна відповідь Одеського поштамту, з якої видно, що рекомендовані листи про повідомлення були відіслані двічі й отримані працівниками канцелярії міськради вчасно: один — за сорок п’ять днів, другий, повторний, — за вісім днів. Насправді ж ніхто на збори від міста приходити не збирався. Представник міськради, адвокат Марк Авруцький, він же співголова ради ВАТ «Фармація», вважає: перш ніж проводити збори, необхідно зробити аудиторську перевірку і нарешті дати відповідь на цілу низку запитань: чим є статутний фонд, яка реальна частка кожного, скільки насправді коштує акція. Одне слово, на ті самі запитання, з якими міський голова звертався до прокурора. Водночас, в інтерв’ю «ДТ» Руслан Боделан заявив, що місто не збирається порушувати питання, пов’язані з акціонуванням «Фармації», оскільки все було зроблено законно.
Хоч би як там було, а зрив зборів — це факт. І дуже показовий. На його підготовку «Фармація» витратила понад 20 тис. грн. У неї 2,3 тис. акціонерів. Розіслати кожному повідомлення — це гроші. Керівництво ВАТ погрожує тепер компенсувати ці витрати за рахунок дивідендів міста. 2000 року, на відміну від збиткового 99-го, «Фармація» спрацювала з прибутком, і акціонери мають отримати дивіденди (зокрема місту належить понад 340 тис. грн.). До речі, питання про їх виплату саме й стояло на порядку денному зборів. Отже, зірвали не лише збори, а й виплату дивідендів.
Лихо в тому, що у відносинах із «Фармацією» місто поводиться не як власник великого пакета, завдяки якому він може добре заробляти, а як можновладець, який діє за принципом: хочу — страчу, хочу — помилую, залежно від того, яка мета ставиться. Звичайно, нічого спільного ні з інтересами міста, ні з інтересами акціонерного товариства, ні самих акціонерів ця мета не має. Адже чим менше аптек у «Фармації», тим менші прибутки, а відповідно — й дивіденди. Кому це вигідно? До того ж аптечний бізнес настільки прибутковий, що місто може віддати свій пакет в управління на дуже вигідних для нього умовах. Одне з підприємств корпорації «Ірен» пропонувало 1,2 млн. грн. на рік за право ним управляти. Вдумайтеся, скільки при цьому може заробляти «Фармація»? Тим часом, 1999 року вона спрацювала зі збитками, а 2000-го її прибуток становив понад 800 тис. грн.
Сьогодні влада нібито згодна віддати пакет акцій в управління, та охочих немає. Натомість вона пропонує відремонтувати одну з міських лікарень, а це 10 млн. грн. У результаті місто має журавля в небі. Якщо влада й далі руйнуватиме аптечну мережу (що не виключено), знецінюючи тим самим свій пакет акцій, місто не матиме і синиці в руках.
Щоправда, одеський голова, відповідаючи на запитання кореспондента «ДТ», запевнив: місто не проти проведення зборів, його представник, звісно ж, готовий узяти в них участь. (Вони призначені на 19 серпня). Що ж до конфлікту з «Фармацією», то, за словами Руслана Боделана, сьогодні всі питання зняті. Є проблеми з дев’ятьма аптеками. «Та їх слід вирішувати цивілізованим шляхом, — сказав він. — Ці аптеки захотіли працювати окремо від «Фармації», і ми пішли назустріч трудовим колективам, надавши їм приміщення в оренду. Керівництво «Фармації» вважає, що наші дії незаконні. У такому разі нехай звертається до суду. Хоча, перш ніж приймати рішення, ми звернулися до Одеської юракадемії з запитанням, наскільки воно правомірне, й отримали позитивну відповідь».