У благородному сімействі буковинських акушерів-гінекологів і педіатрів вибухнув скандал. Дві представницькі комісії Міністерства охорони здоров’я одна за одною приїхали до Чернівців, намагаючись з’ясувати, чому в Чернівецькій області, яка стабільно впродовж кількох років мала найнижчі показники смертності немовлят у країні, раптом ці показники різко погіршилися. Підозрюють підробку документації.
— Можливо, ми просто оприлюднили реальні цифри, чого раніше не робилося, — сказав новий начальник управління охорони здоров’я Святослав Малиш, кинувши тим на своїх колег тінь кримінальної відповідальності за гру в статистичних бланках суворої звітності з даними про життя і смерть.
— Винна зовсім не статистика. Тут, запевняю, все в порядку. Що, врешті, підтверджують і численні прокурорські перевірки, — каже головний педіатр управління Марія Поліщук. — Збільшення випадків смертності дітей першого року життя слід було очікувати. Про що, між іншим, неодноразово говорилося на всіх рівнях. Якщо за останні 10 років у медицину області загалом і були якісь надходження за держпоставками, то конкретно в охорону дитинства — практично ніяких. У нас жахливий брак медичного обладнання. А голими руками немічне, хворе немовля, яке ледь дихає і терміново потребує спеціалізованої допомоги, на цьому світі втримати важко.
Голі руки, на жаль, — не образне перебільшення. З 11 районів області лише 4 мають апарати штучної вентиляції легень (ШВЛ) для немовлят. Тому, коли народжується дитина, що потребує в перші ж хвилини підключення до апарата (ці випадки дедалі частішають), а його немає чи він зайнятий, акушери-гінекологи кладуть її у так званий мішок Амву і «дихають руками», спрямовуючи обережними рухами в новонародженого повітря. Годину, другу... Поки не прибуде виїзна неонатальна бригада з Чернівців, щоб забрати до реанімації. Але біда в тому, що автомобіль бригади також апаратом не оснащений. Дитину везуть у тому ж мішку. І, трапляється, не довозять…
Коли 2001 року в країні намітилася тривожна тенденція збільшення втрат дітей під час пологів і в післяпологовому періоді, окремим наказом Мінохорони здоров’я в кожній області була створена система подання спеціалізованої допомоги немовлятам. Пологові будинки й відділення в райлікарнях мали отримати потрібну апаратуру для першого етапу допомоги. Для другого — організовувалася неонатальна реанімація. Відкрилася така на 6 ліжок і в Чернівецькій дитячій обласній лікарні №1. Згідно з тим же наказом, кожне реанімаційне ліжко повинно мати апарат ШВЛ, кювез, лампу променевого тепла для дітей з жовтяницею, яка дозволяє уникнути переливання крові, спеціальну апаратуру.
Однак виділених державою коштів вистачило на укомплектування реанімації лише на 50%. Хоч як сумно про це говорити, але у новонароджених мало шансів дістати належну медичну допомогу. В потрібний момент якось виручає дітей і лікарів усе той же мішок Амву.
Свою лепту в зростання в області смертності немовлят вносить і та прикра обставина, що в усіх районах, окрім Новоселицького, апарати ультразвукового обстеження вагітних давно вичерпали свій моральний і матеріальний ресурс. А навантаження на них удвічі перевищує державний показник. Говорити про ефективний скринінг й вчасне виявлення вроджених вад не доводиться. Не дивно, що левова частка причин неонатальних втрат припадає саме на них. А багатьом таким дітям можна було б допомогти хірургічним втручанням у перші години їх життя, якщо хворобу виявити вчасно, а не під час патолого-анатомічного розтину померлого немовляти.
— Щоб модернізувати й повністю укомплектувати необхідним обладнанням систему допомоги новонародженим, потрібна сума, яка дорівнює річному бюджету охорони здоров’я області, — каже Марія Поліщук. — Наша область — бідна і маленька. Потужних промислових підприємств, здатних узяти на себе розв’язання проблеми, немає. Від міністерства, чесно кажучи, допомоги в цьому плані мало. Зате питає воно за статистичні показники так, ніби ми забезпечені всім необхідним на всі сто відсотків. А досвід говорить: показник смертності новонароджених у 9 проміле й нижче мають лише ті країни і регіони, де є сучасна апаратура для підтримки крихітної дитини, що народилася і бореться за життя. Це показник не стільки медичний, як соціальний. Він є прямим свідченням рівня розвитку суспільства. У нас сьогодні в області 11,3 проміле. На жаль, єдине, що можна сказати в цій ситуації, — аби не гірше.
