UA / RU
Підтримати ZN.ua

COVID-19 vs Київ

Ситуація із захворюваністю на ковід у столиці наближається до катастрофи.

Автор: Євген Істребін

У цій статті я постараюся розібратися, що ж насправді відбувається з захворюваністю на ковід серед населення в Києві.

Як відомо, розвиток будь-яких інфекційних захворювань, що можуть носити масштаб епідемії, оцінюється за динамікою нових інфікувань серед популяції на певній території. Після отримання лабораторного результату новий випадок вважається підтвердженим і вноситься до статистики як новий підтверджений випадок.

Внесенням даних у систему займається регіональний лабораторний центр. У випадку з Києвом — Київський міський лабораторний центр. І тут все погано, тому що Київський лабцентр у зв'язку зі зростанням нових випадків, яке почалося ще в середині літа, просто не встигає вчасно вносити всі дані. Я не знаю, через злий намір це було зроблено напередодні виборів чи це недбалість, але по факту ми маємо величезні затримки. Так, 27–29 листопада у систему було внесено дані про 4939 нових випадків. Але всі ці випадки сталися не за три останні дні, а набагато раніше. Будь-який випадок має дату настання події (встановлення підтвердженого діагнозу), а внести його можуть набагато пізніше. Із 4939 випадків, внесених у систему за три дні, 2462 випадки сталися в період 22–29 листопада, 1286 — 15–21 листопада, 482 — 8–14 листопада, 283 — 1–7 листопада, 402 випадки сталися у жовтні, 8 — у вересні й 16 — у серпні.

Про яку оперативну оцінку епідситуації можна говорити, якщо ми бачимо дані, яким два–чотири, а то й більше місяці? Для мене залишається загадкою, чому не можна набрати персонал для обробки даних? Для цього не потрібна медосвіта. Це адміністративна робота з базою даних за комп'ютером. (Дані НСЗУ).

Таблична форма даних по Києву й Чернівецькій області для прикладу, як треба вчасно обробляти дані. З цієї таблиці видно, що обласний лабораторний центр вносить дані з мінімальною затримкою (один-два дні). На відміну від київського.

Читач може подумати, якщо дані вносяться з великою затримкою і до статистики потрапляють випадки за попередні місяці, значить, ситуація насправді не така й погана. Це не так. За останні кілька тижнів, як це не дивно, середньодобова кількість проведених тестувань знизилася на 5–7 тисяч. Тобто ми не тільки не наростили тестування, а навпаки стали робити їх менше.

Тестування

Виходячи з того, що дані вносять із величезною затримкою, вважаю, що дивитися потрібно на результати тестування і госпіталізації.

Розберемося з тестуванням. Розглянемо два графіки лабораторних досліджень — Київського міського лабораторного центру й усіх лабораторних центрів, що мають реєстрацію в столиці.

Як видно з першого графіка, при помірному зростанні тестування частка позитивних тестів стала зростати зі значним випередженням. За місяць вона піднялася з 35 до 65%. Це свідчить про значне поширення вірусу серед населення міста Києва. Якщо місяць тому в середньому за день отримували 400 позитивних результатів, то станом на 29 листопада в середньому в день їх стало вже 800, а в окремі дні доходило до 1000 позитивних.

Із позитивних тестів нові випадки становлять приблизно 85–90% (тому що є повторні тестування і тести на видужання, які можуть кілька разів давати позитивні результати).

Аналогічна ситуація буде стосовно даних усіх лабораторних центрів Києва. Позитивність (відношення позитивних тестів до загальної кількості) за місяць зросла з 30 до 38%, кількість позитивних тестів за цей час зросла з 2000 до 3500. Це означає, що приблизно 80% із них — нові випадки серед жителів Києва. А це вже понад 2000 інфікованих на день. І так — щодня.

Понад дві тисячі! Це — страшні цифри, які мають стійку тенденцію до розвитку (Дані ЦОЗ).

Госпіталізації

Тепер ми підходимо до найважливішого критерію оцінки тяжкості епідеміологічної ситуації в місті. За даними сайту Кабміну, станом на ранок 30 листопада в Києві на госпіталізації перебувала рекордна кількість пацієнтів із підтвердженим діагнозом ковід — 2226 людей в 21 лікувальній установі міста.

Рівень госпіталізації досяг рекордної позначки, але при цьому з понеділка по п'ятницю місто продовжувало жити звичайним життям, начебто нічого не сталося. Ага, все добре, свято життя триває. Але це свято буде не для всіх, і рівно доти, доки людина не стикнеться з вірусом, і, не дай Боже, потрапить до лікарні.

Катастрофічність ситуації наочно демонструє документ, направлений у Кабмін, Мінздоров’я і НСЗУ заступником голови КМДА Валентином Мондрієвським.

Зверніть увагу на п.1. Замість 25 медичних команд в Олександрівській лікарні працює всього 10. І це — на 500 (!) ліжок. Фахівців не вистачає. Про те, що така проблема виникне й потрібно продумувати механізми щодо мобілізації й навчання, зокрема лікарів інших спеціалізацій, ZN.UA кричить з весни.

Як видно з листа, у зв'язку з дефіцитом кадрів київське керівництво вже неодноразово зверталося з проханням до Кабміну внести зміни до Постанови №65 від 5.02.2020 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році» щодо вимог до посад медпрацівників, які можуть бути залучені до медичних команд при наданні медичної допомоги пацієнтам з ковід. Якщо вимоги не будуть спрощені так, щоб медичну допомогу могли надавати всі лікарі, визначені штатним розкладом установи, говориться в листі, то Олександрівська лікарня буде змушена зменшити кількість розгорнутих ліжок.

У листі від 27 листопада міський голова В.Кличко звертається до прем’єр-міністра Д.Шмигаля з проханням виділити ліжка в лікарнях НАМНУ, а також просить фахівців звідти для комунальних лікарень у зв’язку з постійним зростанням кількості захворівших та браком медперсоналу. Наявність цих документів підтверджує критичну ситуацію, що склалася у столиці.

Вочевидь, що київські лікарні належним чином не підготовлені до надання стаціонарної допомоги пацієнтам з ковід. Бракує ліків, кисню, засобів захисту. Це — у столиці. Що говорити про регіони!

Є гостра нестача мобільних бригад, які мають відбирати зразки біологічних матеріалів для тестування на ковід методом ПЛР удома в пацієнтів (за направленням сімейного лікаря) і транспортувати до лабораторій.

Пункти 6 і 7 документа просто процитую.

«6. За оперативною інформацією установ охорони здоров'я, склалася критична ситуація з наявністю обладнання і фахівців для проведення робіт зі збільшення потужності систем киснезабезпечення (на ринку відсутні ємності для кисню великих розмірів 3 т і 5 т, очікувана дата поставки — листопад-грудень)».

«7. У зв'язку зі збільшенням споживання медичного кисню виникає запитання щодо можливостей його генерації виробниками».

Ну й пункт 8: «У зв'язку з тим, що в деяких лікарнях немає умов для безпечного розміщення кисневих станцій, одержати експертний звіт неможливо».

Навряд чи тут можна додати щось іще. Викладена інформація наочно свідчить: у Києві склалася катастрофічна епідситуація, яка потребує негайної реакції і дій. Інакше ми ризикуємо одержати Бергамо помножене на Нью-Йорк.

Бажаю всім міцного здоров'я. Не хворійте.