По всій Україні цього тижня стартувала акція під гаслом "Не дай знищити "Швидку"!" Рівно опівдні карети швидкої допомоги, які мчать на виклики у великих і малих містах, вмикають проблискові маячки та звукові сирени. Всього на 5 хвилин. Так медики прагнуть привернути увагу суспільства до тих змін у медицині, які розпочалися першого листопада нинішнього року.
Черговий етап реформування медичної галузі цього разу запустило… Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Правда, не з власної ініціативи, а за поданням Міністерства охорони здоров'я: це відомство внесло зміни до Національного класифікатора професій. Керівники медичних закладів розводять руками - ніхто не знає, що буде далі, як готуватимуть новий штатний розпис - кого скоротять, а кому запропонують іншу посаду.
Серед тих, хто першим відчув "вплив" нововведення, - профспілкові комітети на місцях, куди медики масово звертаються по роз'яснення та захист, - люди не розуміють, що їх чекає завтра, бояться залишитися без роботи, не знають, як заробити пенсію і т.д. Одна з причин такої напруги - спринтерська швидкість, із якою приймали рішення.
У Київській міській профспілці працівників охорони здоров'я відзначають, що між підписанням документа і введенням його в дію минуло всього кілька днів: лікувальні заклади не мали часу ні на підготовчий період, ні на роз'яснювальну роботу.
"З ініціативи Мінздоров'я, 26 жовтня 2017 р. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України видано наказ № 1542 "Про затвердження Зміни № 6 до Національного класифікатора України ДК 003:2010" (далі - наказ № 1542), положеннями якого, зокрема, скасовані такі професії: "лікар-терапевт дільничний", "лікар-терапевт підлітковий", "лікар-терапевт цехової лікарської дільниці", "фельдшер з медицини невідкладних станів" (код КП 3221), "сестра медична з лікувальної фізкультури", "сестра медична з масажу". Назву професії "лікар-терапевт" змінено на "лікар внутрішньої медицини".
Водночас до Класифікатора включили професії "парамедик" (код КП 3221), "інструктор з надання догоспітальної допомоги" (код КП 3229) та "екстрений медичний технік" (код КП 5132).
Нововведення прямо впливає на умови праці лікарів, медичних сестер і фельдшерів, ігнорує їхні права, порушує трудові угоди, - стверджує юридична служба Київської профспілки медиків. - Для переведення працівника на іншу посаду законодавством встановлено двомісячний термін попередження, який, з огляду на наказ № 1542, неможливо виконати, адже зміни набрали чинності 01.11.2017. Відтак професій: "лікар-терапевт дільничний", "лікар-терапевт підлітковий", "лікар-терапевт цехової лікарської дільниці", "фельдшер з медицини невідкладних станів", "сестра медична з масажу", "сестра медична з лікувальної фізкультури" уже не існує. Варто зазначити, що виведення з класифікатора таких фахів, як "фельдшер з медицини невідкладних станів", грубо порушує норми Закону України "Про екстрену медичну допомогу", зокрема положення ст.1, ст. 11 та ін."
Керівництво МОЗ переконане, що зміни - це поступ до міжнародних стандартів, вимога часу. Ніхто не заперечує - класифікатор має оновлюватися, адже професії теж народжуються й помирають. Свого часу щезла така професія як "друкарка" - бо на зміну друкарським машинкам прийшли комп'ютери. А коли китайські уггі витіснили з ринку вітчизняні валянки, то й професія валяльника виявилася непотрібною. А з якої причини до списку зайвих потрапив фельдшер з невідкладних станів? У нашій країні знайшли спосіб обходитися без екстреної меддопомоги?
Київська міська профспілка медиків надіслала листи й телеграми на адресу уряду, Мінздоров'я, депутатам парламенту і Київради. Час минає, ситуація в медичних закладах загострюється, а діалогу влади і медичної спільноти - як не було, так і немає досі.
Чи почують чиновники ті сирени, які вмикають бригади швидкої допомоги, сигналізуючи про біду?
"День у день стає все складніше, люди у відчаї. Фельдшери, які відпрацювали 15, 10 чи навіть 5 років, тепер втрачають надбавки за напружену роботу, нічні зміни, т.зв. "колісні" і т.д. Кваліфікаційні вимоги до фельдшерів і до парамедиків - абсолютно різні, - розповідає старший лікар Центру екстреної медичної допомоги і медицини катастроф Києва, голова місцевої профспілки Наталія Стахова. - Професію скасували, а що нам робити далі? МОЗ не дає жодних рекомендацій. Ми зверталися, писали - у відповідь або тиша, або якась відписка.
З валянками було простіше, - вони зникли, коли стали непотрібними. А куди подіти людей, які конче потребують невідкладної допомоги? Їх не меншає, - за добу наш центр приймає понад дві тисячі викликів. У медичному відомстві ніхто не хоче обговорювати з нами ситуацію, що склалася. Ми вдячні за підтримку мерові столиці та депутатам Київради, які розглядали наше питання й пообіцяли, що в Києві збережуть Центр екстреної медичної допомоги, а фахівці будуть працювати, як і належить. Ви зрозумійте - ми теж хочемо, щоб медицина змінювалася, відбувалися реформи. Але - виважено, продумано. А не так, що сьогодні підписали наказ, а через три дні всі мусять звільнятися, бо професію чомусь викинули з класифікатора.
-А хто буде їздити на виклики?
-Пропозиції міністерства відомі: парамедик і медичний технік, він же водій. Як така бригада зможе впоратися, коли її викличуть на ДТП чи катастрофу, де багато потерпілих? Медичний технік повинен і людей рятувати, і водночас вести автомобіль, стежити за дорогою.
- Але ж у нас є Закон про екстрену допомогу, в якому чітко сказано - на виклик повинна виїжджати бригада у складі лікаря та фельдшера або двох фельдшерів.
- Цей Закон ухвалено 2011 р., він чинний і зараз. Але наказ 1542 абсолютно ігнорує норму закону про склад бригад екстреної допомоги. Та й не лише цю норму.
Відтепер приїжджатимуть водій, перейменований на медичного техніка, і парамедик. Кваліфікаційні вимоги складено так, що медична освіта їм не потрібна. Завдання цих людей - доставити пацієнта до лікарні. Вони мають лише підтримувати життєво важливі функції організму, а повноцінне надання меддопомоги, встановлення діагнозу - зовсім не їхня компетенція.
До того ж вони виїжджатимуть на екстрені випадки тоді, коли події відбуваються на вулиці, - аварії, катастрофи і т.д. На виклик у квартиру їхати вони не зобов'язані.
- А що робити людям, у котрих дуже болить серце, запаморочення аж до непритомності або критично висока температура, яку неможливо збити в домашніх умовах?
- Гіпертонічний криз, підозра на інфаркт або інсульт - це зовсім не ті причини, з яких варто викликати парамедиків. Хворий повинен самостійно якось добратися до лікарні. Якщо вистачить сил, звичайно. А якщо непереливки - вийти на вулицю і вже там кричати, просити допомоги. На вуличні випадки парамедики начебто приїжджатимуть.
Коли сліпо копіюють зарубіжний досвід - він у нас не працює. З багатьох причин. За кордоном парамедики гладенькими дорогами швидко довезуть пацієнта до медичного центру, в якому надають інтенсивну допомогу. У нас, якщо на місці не поставлять діагноз, не стабілізують стан хворого, - невідомо, що з ним буде далі. Сучасні медичні заклади інтенсивного лікування поки що у планах, а не в реальному житті".
Згідно з оперативною інформацією, щодня на 103 телефонують від 4 до 5 тис. осіб, а викликів реєструють від 2.2 до 2.5 тис. Щодоби фіксують десятки інсультів і гострих інфарктів, є виклики на пожежі, кримінальні випадки, отруєння. Бригади екстреної допомоги постійно виїжджають на ДПТ, яких у столиці, на жаль, трапляється дедалі більше.
"Непрофесійні рішення, які приймають посадові особи в МОЗ, призведуть до того, що тисячі медичних працівників залишаться без роботи, - заявив із парламентської трибуни член профільного комітету Верховної Ради народний депутат Ігор Шурма. - Зусиллями Міністерства охорони здоров'я скасовано посаду фельдшера медицини з невідкладних станів. Це означає, що з 1 листопада має початися процес скорочення штатів та звільнення працівників, відповідно до пункту 1 ст.40 Кодексу законів України про працю. Згідно з нормами законодавства, потрібно скласти й затвердити новий штатний розпис, за який ще ніхто не брався. Не пізніше, як за два місяці до звільнення, зобов'язані персонально попередити працівників, чиї посади скорочуються, і повідомити про це Державну службу зайнятості.
Одночасно з попередженням про звільнення роботодавець має запропонувати фельдшерові іншу роботу в тому ж таки медичному закладі. Яка вакансія з'являється? Посада парамедика!
Саме такі зміни пропонує МОЗ. Однак це неможливо, бо їхні кваліфікаційні характеристики істотно різняться. В Україні немає такої спеціальності як парамедик. Немає і затверджених програм підготовки таких фахівців! Хто, де і як їх навчатиме? В системі екстреної допомоги у нас працює майже 19 тис. фахівців із медичною освітою. Що їм робити з 1 листопада? Податися в парамедики ?
Наказ 1542 взагалі суперечить здоровому глузду. Його виконання призведе до звільнення медичних працівників і до реального посилення напруги в суспільстві. Запровадження бригад, до складу яких входитимуть двоє працівників - парамедик і водій, а до деяких - усього один, безперечно, зменшить витрати з бюджету. Але хіба це реформа? За цим усім стоїть одна мета - проводити зміни не на користь людей, а з метою зменшення видатків на охорону здоров'я".
Своєю чергою, МОЗ запевняє, що всі нововведення - на краще. "Зазначені зміни були внесені відповідно до міжнародної класифікації та нормативів Європейського Союзу. А саме були введені нові професійні назви: "лікар внутрішньої медицини", "асистент ерготерапевта", "асистент фізичного терапевта", "парамедик", "екстрений медичний технік", "інструктор з надання догоспітальної допомоги", "інструктор з надання першої допомоги".
Змінено професійну назву роботи "фельдшер з медицини невідкладних станів" на "парамедик", а "лікар-терапевт" на "лікар внутрішньої медицини". Також змінено назву роботи "сестра медична з лікувальної фізкультури", "сестра медична з масажу" на "асистент фізичного терапевта".
Класифікатор професій використовується для запису про роботу у трудові книжки працівників. Наголошуємо, що ні в якому разі не йдеться про скасування посад чи звільнення медичних працівників. Медики з відповідною освітою та навичками автоматично займатимуть посади з новими професійними назвами, з подальшим проходженням курсів підвищення кваліфікації.
На сьогодні Міністерство охорони здоров'я України разом із фахівцями приводить у відповідність пов'язані із цими змінами нормативні-правові акти".
Ситуація, на думку юристів, буде надзвичайно складною. Що і з чим приводитимуть у відповідність? Логічно було б внести відповідні зміни до горезвісного наказу 1542 або взагалі скасувати його, оскільки той порушив норми, мінімум, 20 актів законодавства, які мають вищу юридичну силу, ніж він сам. Однак міністерство, очевидно, має намір "приводити у відповідність нормативно-правові акти".
Щоразу, приймаючи рішення, чиновники МОЗ стверджують, що це наступний крок на шляху реформування. Скоро первинна ланка працюватиме в нових умовах. А правники звертають увагу на те, що зміни у класифікаторі саме й стосуються "первинки", - адже з 1 листопада в нашій системі охорони здоров'я вже немає ні дільничного терапевта, ні дільничного педіатра. Їх викреслили, отже - і посади мають скоротити, хоча все це грубо суперечить нормам чинного законодавства. У Законі України "Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров'я щодо удосконалення надання медичної допомоги" (п.2 розд.II) чітко визначено, що до 31 грудня 2019 р. первинну медичну допомогу надають дільничні лікарі-терапевти.
У пацієнтських організаціях не бачать великої проблеми в тому, що лікаря-терапевта перейменували на лікаря внутрішніх органів. Звучить трохи дивно - але то складнощі перекладу. Ці фахівці прийматимуть пацієнтів із тими самими хворобами, що й терапевти. А ось із педіатрами - біда. У райцентрах їх давно не вистачає, а в столиці скоро зовсім не залишиться, - вони масово звільняються з муніципальних лікарень, їдуть на роботу за кордон, переходять у приватні медзаклади та фармфірми.
Медичні сестри, які спеціалізувалися на лікувальній фізкультурі та масажі, не дуже переймаються зникненням своєї професії з класифікатора. Роботу вони зажди матимуть. А ось керівники медичних закладів отримали ще одну проблему: за новими правилами, відтепер у медичних закладах будуть працювати не масажистки, а "асистенти". Як їх оформити на роботу, коли ще немає ні кваліфікаційних вимог, ні відповідного штатного розпису? У столичних хірургічних клініках, де величезну роль відіграють догляд за прооперованими хворими та їх реабілітація, вважають, що нововведення коштуватимуть їм дуже дорого, адже знову доведеться проходити ліцензування. Нові посади, нові кадри - нова ліцензія. І додаткові витрати - до того ж чималі. Експерти кажуть, що це торкнеться всіх медичних закладів - від великих столичних клінік до невеликих центрів первинної медико-санітарної допомоги, адже зміни у класифікаторі стосуються всіх. Гроші, перш ніж ходити за пацієнтом, ще повинні зайти у відділ, де видають ліцензії.
Про Національний класифікатор, у якому зареєстровано всі професії, які тільки є в нашій країні, знають переважно фахівці. Хоча ми всі від нього певною мірою залежні, - адже назва професії, кваліфікація, посада, які записують у диплом, трудову книжку чи наказ про прийняття на роботу, - все це пов'язано з класифікатором.
Фахівці запевняють, що кожен новий рядок у цьому документі з'являється після вивчення ситуації, тривалого узгодження з різними відомствами, яких це стосується, і, звісно, - з юристами, щоб уникнути суперечностей та помилок.
Цього разу внесення змін, схоже, пройшло екстерном - без погоджень із зацікавленими організаціями, без аналізу правових наслідків, із порушенням низки нормативних актів - від законів України до рішень та наказів уряду і МОЗ.
Для того, щоб з'явилася нова професія, потрібно підготувати і затвердити кваліфікаційні характеристики. Найбільше зацікавлення нині викликає парамедик - що він повинен знати, вміти, чим відрізнятиметься від фельдшера з невідкладних станів, якого має замінити у службі екстреної допомоги?
Відповідний документ МОЗ підготував у серпні нинішнього року.
"Парамедик. Завдання та обов'язки: керується Конституцією України, чинним законодавством України про охорону здоров'я, іншими нормативно-правовими актами, що регулюють питання охорони здоров'я... Повинен знати: Конституцію України, чинне законодавство України про охорону здоров'я…."
Чудова преамбула. І чому її не беруть за основу, коли готують чергові нововведення в галузі охорони здоров'я?