...Рука зі скальпелем розітнула повітря, хірург не втримав рівновагу і... полетів на підлогу вслід за своїм пацієнтом. Гучно зойкнула медсестра, яка намагалась утримати операційний стіл, - їй перебило руки. У цьому гаморі незворушною залишалася лише одна людина - пацієнт, якому перед операцією дали наркоз.
Про те, що в одній із київських лікарень під час операції розвалився операційний стіл, так, мабуть, ніхто б і не дізнався, якби не досвідчений травматолог: він відразу зрозумів, за яких обставин хірургічна медсестра отримала такі специфічні переломи. Однак оформити це як виробничу травму не вдалося, - київські лікарні вже давно живуть за правилами, які диктує мерія - найперша заборона: не виносити сміття з хати. Те, що протягом останніх двох років столична медицина стрімко перетворюється на занедбану жебрачку, кияни відчувають на собі. Стало проблемою потрапити на прийом, - у поліклініках, особливо дитячих, бракує і дільничних лікарів, і вузьких спеціалістів. Діагнози ставляться навмання, бо обладнання у більшості лікарень застаріле, воно роками не проходить перевірки, за точність показань не відповідає ніхто. То чи варто вважати надзвичайною ситуацією те, що пацієнт із розрізом черевної порожнини упав на підлогу разом із операційним столом?!
У «ДТ» неодноразово публікувалися статті, присвячені проблемам охорони здоров’я у столиці, які загострюються з кожним днем, - адже тривале недофінансування руйнує медицину як систему. Тим часом від КМДА надходила інформація, що галузь розвивається нормально, жодних проблем із фінансуванням ніколи не було і немає. Тому й викликав таку цікавість виступ І.Кільчицької на сесії Київради, де вона чи не вперше (!) назвала цифри, близькі до реалій. Гадаємо, кілька фактів із її доповіді справді варті уваги.
«На 1.11. 2009 р. профінансовано від річного плану: по захищених статтях - на 58% (без урахування зарплати), по незахищених статтях - на 19% .
Медикаменти профінансовано на 53% (більше 50% - у борг). Харчування - на 44% від плану (менше 50% - в борг). Фінансування на ліжко-день - 6,26 грн. при плані 8,46 грн. (у 2008 р. - 10,46 грн.) Енергоносії - на 73% від плану.
Кредиторська заборгованість по галузі: 73 млн. грн., із них медикаменти - 25 млн. грн., продукти харчування - 11 млн. грн., енергоносії - майже 6 млн. грн., інші - 30 млн. грн.
Кредиторська заборгованість за 2008 р. по захищених статтях - 17,9 млн грн., по незахищених статтях - 79 млн. грн.
Підготовка до зими за 2009 рік - 131 тис. грн. (факт) при потребі 30 млн. грн. (закладено в бюджет)».
«Молода команда» мера обіцяла, що влітку 2008 року у столиці відкриють центр ПЕТ-технологій, у якому проводитимуться діагностика та лікування онкохворих на рівні світових стандартів. Тоді ж було заявлено, що з держбюджету на це виділено 226 млн. грн. А торік чиновниця відзвітувала: «центр ПЕТ-технологій у 2009 році профінансовано на 23% від плану, а Центр інфекційних хвороб - на 0,6%». Останній об’єкт - інфекційне відділення на території Олександрівської лікарні, яке поставили на капремонт і давно обіцяли відкрити. Кажуть, на стінах уже утворилися тріщини, а на самому об’єкті немає не лише будівельників, а й сторожа.
Одначе і за такої ситуації мерія й Київрада вважають, що охорона здоров’я киян перебуває у надійних руках. І хто їм заперечить?! Головні лікарі давно скорилися й мовчки виконують усі розпорядження, зокрема й незаконні, які отримують із мерії. Згадайте ідеї чиновників про впровадження платних послуг у поліклініках: консультація терапевта - 50 грн., уролога - 93 і т.д. Про незаконність цього рішення неодноразово заявляла міська прокуратура, відповідну оцінку йому давали Міністерство юстиції, Держкомпідприємництва, - і що? Платні послуги перейменували на благодійні внески і кожній лікарні призначили відповідний оброк. Наші джерела у муніципальних лікарнях стверджують, що до головних лікарів доведено конкретні цифри, і хай спробують їх не виконати! Що буде з тим, хто виступить проти? Швидше за все, поповнить список звільнених. Протягом останнього часу в тому списку з’явилося півтора десятка прізвищ керівників різних структур столичної медицини, серед яких заслужені лікарі України, фахівці з великим практичним досвідом - головні лікарі міських лікарень №6 і №17, психоневрологічної №1, двох пологових будинків, міського туберкульозного диспансеру, міської дитячої лікарні №1 та інфекційної, керівник «Київмедавтотрансу» та інші.
Хто не змирився з такою ситуацією, то це міська профспілка медичних працівників, яку очолює Лариса Канаровська. Певно, не залишилося жодного високопосадовця, який би не отримав лист від профспілки з воланням допомоги: писали торік, пишуть тепер, зверталися до президента і Кабінету міністрів, до політичних партій і політиків - рятуйте систему охорони здоров’я столиці! Міністерство охорони здоров’я разом із комісією Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства не помічали проблем зі столичною медициною ні тоді, коли масово відключали воду й електроенергію у лікарнях, ні тоді, коли впровадили плату за медичну допомогу навіть для соціально незахищених категорій киян. Всі дружно промовчали й тоді, коли рейтингова оцінка стану здоров’я населення, доступності та якості медичної допомоги, яку щорічно визначає МОЗ, у 2009 році опустила Київ на 16-ту позицію з 27 можливих. Хоча зовсім недавно - у 2005 році - столична медицина була на третій сходинці в цьому рейтингу. Статистика вражаюча: торік післяопераційна смертність при гострій хірургічній патології у Києві значно зросла і становить 1,02% (19-те місце в рейтингу), тоді як Чернівецька область має показник 0,41%, Кіровоградська і Рівненська - 0,49%. Не кращі справи і з новонародженими: частота черепно-мозкових, спінальних травм (на 10 тис. народжених живими) у Києві - 0,60 (23-те місце у списку), тоді як 11 областей протягом останніх трьох років утримують цей показник на нульовій позначці. Киянам загрожує туберкульоз: питома вага бактеріовиділювачів серед уперше виявлених хворих - 59,5%, тоді як мінімальний показник майже вдвічі нижчий - 31,1% (Київська область).
Тим часом як міська влада нарікає на кризу та вилучення коштів, МОЗ стверджує, що 2009 року покращилося фінансування з державного бюджету в усіх областях, і в Києві також: за даними статистики, на одного жителя столиці було витрачено 750 гривень (у 2008 р. - 696,3). Попереду лише Харківська область - 1084,7 грн.
Інша річ - чи дійшли ці кошти до лікарняних закладів і, власне, до пацієнтів. Спираючись на офіційні дані, Київська міська профспілка медиків неодноразово порушувала питання про те, куди йдуть бюджетні кошти. На вищезгаданій сесії Київради Л.Канаровська оприлюднила ще одну проблему: у Києві не вистачає чотири тисячі лікарів і майже вісім тисяч медичних сестер; навантаження на тих, хто працює, велике, а це позначається на якості медичної допомоги. Лікувальні заклади в боргах, мов у шовках, - їх накопичилося майже 400 мільйонів гривень, що паралізує роботу галузі. І медики, і пацієнти мають право знати, на що було витрачено бюджетні кошти, які складаються з податків тих самих громадян, котрих столична влада примушує платити вдруге, називаючи це благодійними внесками. Зверніть увагу на дату засідання - 26 листопада 2009 року. А вже наступного дня з’явилося рішення Київради про надання «Благодійному фонду Святого Миколая 2007» дозволу на оренду приміщення на вулиці Тарасівській, 6а (№721/2790 від 27.11.09 р.): йдеться саме про приміщення, котре займає Київська міська профспілка медичних працівників ще з 1987 року. Однак про це нікому не повідомили, очевидно, сподівалися, що медики отямляться й замовкнуть. Але ситуація з фінансуванням медичних закладів не стабілізувалася, отож підстав для критики не поменшало. Тоді влада пішла в наступ: 2 квітня міська профспілка отримала лист про те, що повинна звільнити приміщення. Депутати Київради вже й не можуть згадати, чи розглядали вони таке питання, чи голосували, ніхто й гадки не має про благодійний фонд, який прагне поселитися на Тарасівській. Блок Віталія Кличка першим виступив на захист міської профспілки медиків: «Столична влада «бореться» з цією профспілкою вже не перший рік. Спочатку намагалися закрити їм рота, потім - створити альтернативну «ручну» профспілку. А тепер - виселяють із приміщення. Профспілка заважає «молодій команді», тому що вже давно відстоює права медичного співтовариства Києва і пацієнтів столичних лікарень, співпрацює з опозиційними фракціями у Київраді».
Після цього на сайті КМДА з’явилася офіційна інформація про те, що профспілку медиків насправді ніхто нікуди не виселяє. Пролити світло на цю темну історію ми попросили Сергія Кубанського, завідувача відділу з правових питань Київської міської профспілки медиків.
- То було рішення Київради, чи це був першоквітневий розіграш?
- Рішення було прийняте, цей документ можна знайти в базі інформаційно- аналітичної системи «Ліга-закон», а також на сайті Київради. Ми його отримали не першого, а другого квітня - у страсну п’ятницю.
Що стосується претендента на оренду, то про нього нічого не відомо: в Єдиному державному реєстрі об’єднань громадян та благодійних організацій, який є у Міністерстві юстиції, даних про таку організацію немає, у найбільшій пошуковій системі Інтернету - їх теж не знайти.
- Можливо, договір із вами розривають через борги з оплати приміщення?
- Жодного боргу немає, окрім того, ми постійно поліпшуємо стан майна орендодавця за власні гроші: протягом останніх двох років витратили понад 49 тисяч гривень на ремонти фасаду, внутрішніх приміщень та систем.
- Офіційний сайт КМДА стверджує, що профспілку не викидають на вулицю. Кажуть, вам пропонують піднятися з першого на другий і третій поверхи.
- По-перше, у нас є чинний договір оренди, термін дії якого закінчується лише у 2012 році.
По-друге, офіційно жодних переселень ніхто нам не пропонував. Крім того, суперечність із номерами рішень не дозволить зайняти будь-яке інше приміщення, ця плутанина взагалі може призвести до того, що на одній площі з’являться два орендарі одночасно. У пункті 3 рішення Київради зазначено: зміни вносяться до попереднього рішення Київради від 14.03.2002 №360/1797, хоча насправді те рішення - №360/1794.
По-третє, переселятися нікуди - другий поверх займають служби Центру спортивної медицини, а на третьому - кафедра НМАПО.
- Як можна трактувати ці події?
- Ми вважаємо, що це акт політичної розправи над громадською організацією. Чиновників дратує позиція міської профспілки, спрямована на захист прав медичних працівників, а водночас - і на захист прав та безпеки пацієнтів. Міська влада грубо порушує норми Конституції України, що, до речі, було зафіксовано в указі президента України та в постанові Верховної Ради. Ми неодноразово брали участь в акціях протесту, оприлюднювали у пресі факти про жахливий стан галузі - хронічне недофінансування, кадровий голод. Усе це не влаштовує мерію. Нас намагалися знищити - створили ще одну профспілку медичних працівників, розсилали телефонограми, щоб добровільно-примусово загнати лікарів і медсестер у новостворену організацію. Однак масового переходу не відбулося, Київська міська профспілка зараз об’єднує майже 89 тисяч медиків із 400 організацій. Коли цей план провалився, знайшли інший варіант розправи -вирішили викинути нас на вулицю.
Певна річ, така політика спрямована не лише проти профспілки медиків - вона зачіпає життєві інтереси всіх мешканців столиці. Хіба може бути якісною і доступною медична допомога, коли у рядових медиків навантаження зростають, умови праці далекі від європейських норм, а зарплата - одна з найнижчих у державі? Така ситуація, поза всякими сумнівами, коштує багатьом киянам здоров’я, а декому - і життя.