Попри найрішучіші заходи, вжиті, хоч із запізненням, для запобігання епідемії хвороби Кройцфельда-Якоба, кількість жертв цієї напасті продовжує збільшуватися. Хоча і не так стрімко, як обіцяли у своїх прогнозах епідеміологи. На сьогодні зареєстровано 117 випадків цього захворювання у Великобританії, 5 — у Франції, по одному — в Італії й Ірландії. Оскільки перші жертви губчастоподібної енцефалопатії були зареєстровані 1996 року (точна причина трьох підозрілих летальних випадків, зареєстрованих 1995-го, досі не з’ясована), кількість хворих подвоюється кожні три роки.
Як запевняють британські епідеміологи, зараз симптоми недуги з’являються лише у тих людей, які заразилися ще до запровадження жорсткого карантину. Хоча інкубаційний період губчастоподібної енцефалопатії ще достеменно не відомий, учені припускають, що він триває 14—16 років. З урахуванням цього припущення, було складено математичну модель поширення захворювання, відповідно до якої кількість жертв на сьогодні має становити від 267 до 672 випадків.
Звісно, той факт, що в реальності все благополучніше, і тим більше те, що у США поки що не зареєстровано жодного випадку захворювання не лише серед людей, а й серед тварин, вселяє певний оптимізм. Хоча, з другого боку, вищезгадана модель грунтувалася на даних, що інфекційні пріони — збудники хвороби — накопичуються в основному в мозковій і кістковій тканинах. Нещодавно ж було встановлено: зараженню піддається і м’язова тканина. Принаймні це засвідчили експерименти на мишах.
У статті, опублікованій у березневому номері The Proceedings of the National Academy of Sciences, повідомляється про результати експерименту, розпочатого п’ять років тому в Каліфорнійському університеті. Саме там виявили патогенну роль протеїнів, які трапляються на поверхні клітин всього організму, а іноді з невідомих причин видозмінюються і перетворюються на грізні пріони.
Каліфорнійський експеримент був досить штучним, оскільки в ньому використовувалися трансгенні миші, до того ж інфікування проводилося шляхом ін’єкцій патогенних пріонів, а не через їжу. Однак його результати можуть свідчити про те, що вжитих на цей момент заходів може виявитися недостатньо.
З другого боку, великий інтерес викликало й опублікування результатів опитувань британських пацієнтів, які засвідчили, що жертви хвороби Кройцфельда-Якоба мали підвищений потяг до гамбургерів, сосисок, пиріжків та інших виробів, які містять м’ясний фарш. Крім того, у більшості хворих молодих людей (середній вік — близько 30 років) спочатку спостерігалися раптові відхилення в поведінці, що діагностувалися як психіатричні захворювання. Вся ця інформація ще підлягає осмисленню, поки ж ясно лише те, що виробити адекватний комплекс превентивних заходів буде надзвичайно складно.
За матеріалами зарубіжної преси підготувала