За даними американського Національного центру медичної статистики, 2001 року в Америці був виписаний 61 мільйон рецептів на антидепресанти. А 2002 року американські геологи оприлюднили результати перевірки місцевих водойм на наявність у них фармацевтичної та косметичної продукції. У 111 із 139 озер і рік, розташованих у 30 штатах, виявили антидепресанти, протизаплідні засоби, шампуні, парфуми й іншу фармако-косметичну хімію. Причому в досить великих кількостях.
Ці дані дали поштовх серії досліджень, присвячених вивченню впливу медичних і косметичних препаратів на мешканців водойм, а також здатності очисних систем позбуватися таких забруднювачів. Наприклад, Браян Брукс, токсиколог Бейлорського університету, розташованого в Техасі, ідентифікував популярний антидепресант Prozac у мозку, печінці та м’язовій тканині тунця, виловленого в околицях Далласа. Припустивши, що препарат впливає на організм риб так само, як і на людину, Брукс поцікавився: чи не призводить акумуляція антидепресантів у тканинах мешканців водойм до затримки їхнього розвитку?
Перевірити цю гіпотезу експериментальним шляхом уже встигла Марша Блек, гідротоксиколог із Джорджії. Вона порівняла розвиток пуголовків і мальків риб, які перебувають під впливом найпопулярніших антидепресантів, зі звичайними темпами розвитку їхніх родичів, які не отримували таких «харчових добавок». Виявилося, у пуголовків, які «лікуються від депресії», терміни перетворення на жаб, а також досягнення рибами статевої зрілості затримуються на два-чотири тижні. У більшості випадків таке порушення природного циклу різко знижувало шанси мешканців водойм на виживання.
Тим часом працівники очисної станції в Атланті дійшли висновку, що їхні фільтри не здатні видалити зі стічної води медичні препарати та косметичну хімію. Єдиний вихід — установлювати системи зворотного осмосу. Вартість таких робіт для станції, що переробляє до 80 мільйонів галонів води на день, поки лише підраховується.