Минуле десятиліття в житті США за всіма параметрами можна вважати цілком благополучним. Однак кількість американців, які приймають медикаментозні засоби для порятунку від депресії, зросла з 1987 по 1997 роки в 3,5 разу. При цьому, якщо п’ятнадцять років тому медикаменти прописувалися лише третині людей, котрі звернулися по фахову допомогу до психотерапевтів, то 97-го таблетки виписувалися вже 75% пацієнтів. З іншого боку, загальна кількість відвідувань психіатрів у країні скоротилася на третину, хоча існуюча статистика дозволяє припустити, що необхідні антидепресанти (типу Prozac) виписувалися на прохання пацієнтів навіть терапевтами.
Американська асоціація психіатрів поки ще не готова однозначно трактувати отримані результати. Звісно, радує той факт, що більшість американців не намагається подолати депресію «домашніми» засобами. Але та легкість, із якою лікарі прописують антидепресанти, може свідчити про поверхневу діагностику і про відсутність належного лікування у випадках, наприклад, із порушенням функції щитовидної залози. Крім того, антидепресанти зовсім не є панацеєю у випадках із неадекватною самооцінкою і тим більше із суїцидальними схильностями, що вимагають тривалого психоаналізу в дусі старого друзяки Фрейда.