Як і будь-яке явище, що торкається великої кількості людей, зовнішнє незалежне оцінювання обросло шерегою міфів, чуток, побоювань і стійких упереджень. Здавалося б, плюси та мінуси, особливості та процес його впровадження обговорюють на кожному розі. Проте, послухавши запитання, що їх ставили журналісти міністру освіти і науки Іванові Вакарчуку та директору Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Ігорю Лікарчуку, переконуєшся: багато хто не обізнаний з елементарними речами, пов’язаними із зовнішнім оцінюванням. Хоча експеримент із запровадження ЗНО розпочався ще 2002 року, деякі колеги по перу (а вони ж репрезентують громадськість!) досі побоюються, що: а) тестування є сліпим копіюванням Заходу, краще було б вигадати власну систему оцінювання, більш придатну для нашої ментальності; б) тестування збиває дітей з пантелику і є більш психічно дискомфортним для учнів, ніж традиційні вступні іспити; в) тести укладають міністерські чиновники, які мають досить приблизне уявлення про живий освітній процес; г) тестування показує лише обсяг зазубреного матеріалу і т. ін. Тож міністру та директору доводилося вкотре пояснювати, що, приміром, ЗНО запроваджується в рамках Лісабонської конвенції, однією з умов якої є рівний доступ до освіти. Системи зовнішнього оцінювання функціонують у більш ніж 150 країнах світу, зокрема в Азербайджані, Казахстані, Киргизії. Ми багато запозичили в сусідів, але деякими нашими напрацюваннями сьогодні цікавляться в інших країнах, бо в нас вийшло краще…
— Торік 39 тис. учасників ЗНО вступили до ВНЗ, — розповів Ігор Лікарчук. — Конкретний приклад: Інститут міжнародних відносин, найкрутіший, факультет міжнародних економічних відносин. Із 25 осіб 22 прийняли за результатами тестів. Минула зимова сесія, і директор інституту написав мені в листі, що практично всі оцінки з математики, які принесли у сертифікатах, збіглися з результатами зимової сесії.
— Коли абітурієнт сам на сам із питанням і аркушем паперу, без зовнішнього впливу, без психологічного тиску екзаменатора, він може за кілька хвилин зосередитися, увійти в зручний для нього ритм праці, мислення, — переконаний Іван Вакарчук (у Львівському національному університеті, ректором якого донедавна він був, вступне тестування проводиться з 1992 року). — А коли його постійно шарпають, багато часу витрачається на самозаспокоєння. (Додам із власного досвіду: «комфортніший» за складання тестів тільки іспит, на якому екзаменатор сам розв’язує за тебе завдання, втім — декого влаштував би саме такий варіант… — А.Б.)
— Працівники міністерства тестів не готують, — терпляче роз’яснював директор УЦОЯО. — Над ними працюють найкращі вчителі шкіл, викладачі вищих навчальних закладів, методисти тощо. Їхні прізвища не розголошуються, аби унеможливити витікання інформації про зміст завдань. Над кожним тестом працює щонайменше 10—15 осіб. Усі завдання, включені до тестів, пройшли апробацію — розв’язувалися групою учнів (не менш як 150—300 осіб). Жодне завдання не виходить за межі шкільної програми. Усі завдання в тестах збалансовані: 20% — складні, 20% — прості, 60% — середнього рівня. Рівень складності визначається за результатами апробації, так само, як і оптимальний час, що відводиться на розв’язання кожного тесту. У тестах, розроблених нашим центром, використовуються завдання шести форм. Це не тільки завдання множинного вибору, є й такі, де потрібно виявити здатність формулювати думку, робити висновки. Такі завдання перевіряють три кваліфіковані педагоги незалежно один від одного…
***
До 20 лютого кожен потенційний вступник мав зареєструватися за місцем навчання (одинадцятикласники) або в органах управління освітою за місцем проживання (випускники минулих років). Передбачалося, що тестування охопить близько 530 тис. юнаків та дівчат, однак станом на 13 лютого зареєструвалася 301 тис.
— Може, й не дотягнемо до півмільйона, — казав директор УЦОЯО Ігор Лікарчук. — Адже тестування добровільне, зареєструються лише ті, хто справді хоче вступати до ВНЗ нинішнього року. За останні 15 днів зареєструвалися 94 тис. осіб. У нас завжди все на останній день відкладається…
Ходять чутки, що в деяких віддалених регіонах не зареєструвався ніхто: до дітей просто не дійшла інформація про тестування. Хай там як, термін реєстрації подовжено не буде: організаторам потрібно не менш як два місяці, щоб адмініструвати процес зовнішнього тестування. Втім, для тих, хто не встигне зареєструватися або не потрапить на основне тестування з поважних причин, буде призначено додаткову сесію. Такими причинами можуть бути хвороба, смерть близької людини, надзвичайна ситуація, перебування за кордоном або в установах виконання покарань, проходження строкової військової служби, участь у міжнародних змаганнях, конкурсах, олімпіадах, включених до офіційних заходів, що проводяться з участю Міносвіти, Мінкультури і Мінсім’ї та молоді, а також складання шкільних іспитів екстерном. Основна сесія проходитиме з 22 квітня по 4 червня, додаткова — з 26 червня по 4 липня. Міністр пообіцяв, що подати сертифікати до ВНЗ усіх рівнів акредитації встигнуть усі.
Незалежно від того, тестується випускник чи ні, він повинен обов’язково скласти чотири шкільні іспити в рамках державної підсумкової атестації. Втім, результат тесту, приміром з української мови або математики, може бути зарахований до атестату. Можна пройти до трьох тестів: обов’язковий з української мови та літератури і ще один-два, зазначені в умовах прийому на омріяну спеціальність.
— Усі тести укладені державною мовою — українською, — зазначив міністр освіти і науки. — Але у перехідний період, який триватиме два роки, випускники шкіл, котрі навчалися мовами національних меншин, можуть користуватися перекладами тестових завдань, а також писати відповіді на відкриті запитання цими мовами. Це допоможе молодим людям, які недостатньо володіють українською мовою не з власної вини, а тому, що дорослі не забезпечили їм належного рівня викладання. Треба цим дітям іти назустріч, забезпечити їм рівні умови вступу. А ми за цей час докладемо зусиль, аби підвищити рівень викладання державної мови.
За словами Ігоря Лікарчука, група експертів уже підготувала якісні переклади російською, польською, угорською, молдавською, румунською, кримськотатарською мовами. Їх буде надруковано рівно стільки, щоб вистачило всім охочим. Реєструючись на тестування, кожен мав зазначити в заяві, якою мовою бажає проходити тести. Цілком можливо, наприклад, складати основи правознавства російською, а математику — українською мовою. Виняток становить лише загальнообов’язковий тест з української мови та літератури: тут про переклад і мови бути не може.
Оцінка за тест визначається за двома шкалами: 12-бальною та 200-бальною. Аби претендувати на вступ до ВНЗ, юнак або дівчина має набрати не менше чотирьох балів за 12-бальною або 124 — за 200-бальною системою. Далі все залежатиме від умов прийому даного конкретного ВНЗ. Кожен абітурієнт має право подати документи до будь-якої кількості навчальних закладів.
ВНЗ не повинні проводити власних вступних іспитів. Виняток становлять творчі конкурси. Крім того, ВНЗ можуть влаштовувати свої іспити з іноземної мови для вступу на такі спеціальності, як філологія, міжнародні відносини, міжнародна економіка, менеджмент, аеронавігація, морський та річковий транспорт. Програми цих випробувань мають бути затверджені міністерствами, у підпорядкуванні яких перебувають ВНЗ, не пізніше як за чотири місяці до початку прийому документів. Для певних категорій абітурієнтів (медалістів, власників атестатів та дипломів із відзнакою, призерів всеукраїнських конкурсів та олімпіад, випускників підготовчих курсів ВНЗ) можуть встановлюватися особливі умови участі в конкурсі та форми проведення вступних випробувань (співбесіда, попереднє тестування, творчі конкурси, спортивні змагання, олімпіади, атестаційні іспити тощо). Саме про це йдеться у відомому «компромісному» пункті 15 «Умов прийому до вищих навчальних закладів у 2008 році».
— Нехай ніхто не трактує особливі умови прийому як можливість уникнути тестування! — наголосив Ігор Лікарчук. — Подача сертифікатів обов’язкова для всіх категорій вступників, без них документів не прийматимуть. Виняток становлять інваліди І та ІІ груп, для яких ми поки що не можемо створити умов (надрукувати тести шрифтом Брайля, забезпечити підвезення тих, хто пересувається на візках, тощо). Їх зараховуватимуть за співбесідою.
Здавалося б, перехід до всеохопного незалежного оцінювання робить непотрібними золоті та срібні медалі і весь безглуздий ажіотаж навколо їх отримання. Проте скасовувати медалі поки що ніхто не планує. За ВНЗ залишається право враховувати чи не враховувати наявність медалі, якщо буде подано сертифікати з однаковою кількістю балів. Утім, міністр Вакарчук визнав, що положення про медалі потребує перегляду.
Добре сьогоднішнім одинадцятикласникам: шкільна програма ще не вивітрилася з голови, пробіли можна заповнити на підготовчих курсах. А як бути випускникам минулих років? Невже тепер ті, хто прагне здобути другу вищу освіту, мають знову «влазити у короткі штанці», себто згадувати шкільні предмети?
— Я глибоко переконаний: незалежно від того, коли людина закінчила школу, здобувати вищу освіту треба на певній базі знань, — сказав Ігор Лікарчук. — Тому потрібно готуватися до вступу у ВНЗ, у даному випадку — до тестування. Ми кожному надамо можливість пройти пробне тестування, щоб ознайомитися з технологією. Але пробне тестування не замінить системної підготовки, повторення і узагальнення матеріалу, який людина опанувала у школі.
Іван Вакарчук зазначив, що тестування мають проходити тільки ті особи, котрі бажають вступати на перший курс (незалежно від того, яку за ліком освіту вони здобувають). Для зарахування до магістратури ВНЗ проводять окремі іспити.
Пробне тестування може пройти кожен охочий. Організаторів — хоч греблю гати (ВНЗ, інститути післядипломної педагогічної освіти, журнал «Тестування і моніторинг освіти» й інші), а тренуватися можна буде аж до початку «бойового» тестування — 22 квітня. Звісно, не безплатно. За даними Ігоря Лікарчука, найнижча вартість складання одного пробного тесту — 17 грн., найвища — 50 грн. Ціна залежить від форми тестування. Це може бути повне відтворення реальних умов, а можна просто отримати бланк завдань і ключ до нього (наприклад поштою) й потренуватися вдома з таймером.
На організацію цьогорічного ЗНО в Держбюджеті вже закладено 52 млн. грн., потрібно ще стільки ж. За словами Ігоря Лікарчука, 47% усіх коштів буде спрямовано на оплату праці людей, яких залучать до проведення тестування.
— Половини суми, закладеної в бюджеті, достатньо, щоб провести тестування, — запевнив міністр Вакарчук. — Інша половина стосуватиметься оплати праці після проведення тестування. Але гроші буде знайдено, бо це є пріоритетним завданням, прописаним навіть у коаліційній угоді.
Близько 1,3 млн. грн. державних коштів було витрачено на друкування посібників із прикладами тестових завдань та описом процедури тестування. Випускники цього року отримають їх у шкільних бібліотеках, а попередніх років — у місцях реєстрації. Інформаційні матеріали видано накладом 530 тис., аби вистачило на всіх. Їх продаж заборонено.
— Ми сьогодні ведемо судові дебати з кількома видавництвами, які видали посібники, використовуючи наші логотипи, — розповів Ігор Лікарчук. — Маємо раз і назавжди показати всім, що не миритимемося з таким плагіатом. У «піратських» збірках тестів часом понаписують таке, що соромно й казати…
***
…Тим часом у народі вже ширяться чутки про продаж сертифікатів. Навіть ціна називається — у середньому 3 тис. доларів.
— Звісно, ми вживемо низку антикорупційних дій, — запевнив Ігор Лікарчук. — По-перше, сертифікати матимуть кілька ступенів захисту. Друга система захисту — програмне забезпечення, з допомогою якого виготовлятимуться ці сертифікати. Воно унеможливлює будь-який сторонній вплив. Крім того, після завершення тестування ми на своєму сайті вивісимо інформацію для приймальних комісій, за якою вони зможуть звірити достовірність сертифіката, принесеного випускником, із базою даних УЦОЯО. Торік називали меншу ціну, але в жодному ВНЗ не було виявлено жодного «липового» сертифіката. Гадаю, не буде їх і нинішнього року.
Ми докладаємо максимум зусиль, аби зміст завдань не був відомий до дня тестування. Відкрию одну таємницю: понад 50% зошитів із тестами вже надруковано. Наскільки я знаю — а ми за цим дуже ретельно стежимо, — в Інтернеті їх ще немає. Впевнений, їх там і не буде…
Від редакції. На жаль, інформація про продовження до 1 березня терміну реєстрації для тих, хто бажає пройти тестування, з’явилася вже після того, як номер було здано у друкарню.