Василь Кремінь |
Свою недавню прес-конференцію міністр освіти та науки України Василь Кремень присвятив результатам півріччя в роботі загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних, вищих навчальних закладів і наукових колективів. До честі пана міністра слід зазначити, що, попри вельми широку тематику заходу, його виступ і відповіді на запитання журналістів були дуже конкретні, змістовні й лаконічні.
У цілому минулий рік, переконаний Василь Григорович, ознаменувався низкою важливих і цікавих подій. Передусім, це ІІ з’їзд освітян країни, ухвалення ним Національної доктрини розвитку освіти й підписаний під час роботи форуму президентський указ «Про додаткові заходи, спрямовані на забезпечення розвитку освіти в Україні». По-друге, з нинішнього навчального року розпочався перехід на дванадцятирічку. «Це дуже непроста справа, і я радий, що поки що все йде досить успішно», — підкреслив В.Кремень. По-третє, нововведення — перехід шкіл на 12-бальну систему й семестровість, а також право абітурієнтів вступати до кількох вузів одночасно (до слова, подібну практику буде продовжено й цього року), — за словами міністра, прижилися й сьогодні їх вже ніхто не критикує.
У 2001-му уряд ухвалив низку постанов, які дозволили за один рік підвищити зарплату вітчизняних педагогів на 52%, учених — на 25%, а працівників НАНУ — на всі 100%. Підкинули грошенят також студентам вузів та учням професійно-технічних закладів: відповідно до президентського указу, їхні стипендії зросли вдвічі.
Минулого року випущено 15 млн. підручників для середньої та профтехшколи, що на 2,5 млн. більше, ніж було в 2000-му. На думку В.Кременя, зроблено істотні кроки в комп’ютеризації середньої школи, що стало можливим завдяки коштам, передбаченим в держбюджеті-2001 на такі цілі. Вельми активно почала займатися комп’ютеризацією й місцева влада. Скажімо, у Запорізькій області розробили програму «Комп’ютерний клас — у кожну школу». І лише за листопад—грудень минулого року обладнали ПК аудиторії 81-го місцевого навчального закладу.
Уперше за роки незалежності в 2001 р. збільшилася (на 4%) кількість прийнятих з держзамовленням студентів у вузах ІІІ—ІУ рівнів акредитації. Міносвіти та науки поставило перед Мінекономіки питання про те, аби в поточному році кількість «державних» першокурсників зросла на 10%.
Оскільки, за словами В.Кременя, він уже не раз зіштовхувався з дещо неправильним трактуванням окремих положень недавно прийнятого закону «Про вищу освіту», у бесіді з журналістами міністр вирішив розставити деякі крапки над «і». Зокрема, щодо норми, якою передбачено, що не менш як 51% студентів мають навчатися за держзамовленням.
— Проти цієї норми наше міністерство виступало й виступає, — сказав Василь Григорович. — Адже її впровадження в життя означатиме, що ми зменшимо кількість студентів, котрі хочуть і можуть платити за свою освіту, і при цьому не збільшимо кількість «держзамовників». Наша ідеологія трохи інша: не протиставляти одних одним, а максимально, наскільки дозволяє бюджет, приймати за держзамовленням, а понад держзамовлення — всіх тих, хто бажає й може навчатися на платній основі. Тому за нашим наполяганням запровадження згаданої норми відкладено на півтора року. І ми сподіваємося, що нова ВР зрозуміє помилковість ухваленого рішення та змінить це положення. Адже воно абсолютно не відповідає ані інтересам суспільства, ані інтересам держави.
Торік набрали чинності кілька законів України — «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту» та вже згадуваний «Про вищу освіту». Таким чином, практично завершено процес формування законодавчої бази галузі (із значних залишилося ухвалити лише закон «Про освіту дорослих»).
Природно, не міг міністр не поділитися планами на майбутнє. На його думку, основне завдання школи на найближчу перспективу — забезпечити стабільну роботу другого класу в рамках дванадцятирічки. А це означає — нові підручники, вивчення іноземної мови в кожній школі України. В.Кремень запевнив журналістів, що міністерство зробить усе для підготовки на належному рівні необхідної кількості вчителів іноземних мов, масовим тиражем буде випущено підручники для другокласників з англійської, французької, іспанської тощо. «Те, що нині всі діти з другого класу вивчатимуть іноземну, — дуже важливо. Це дозволить істотно поліпшити мовну підготовку наших школярів», — переконаний Василь Григорович.
Зараз закінчується процес формування спеціалізованих комісій із кожного предмету, мета яких — розробка нових програм (а потім підручників) для 12-річної школи. І в цьому випадку йдеться не про косметичне відновлення старих навчальних посібників, а про нову концепцію викладання кожного предмету. Необхідно змінювати ідеологію навчального процесу. Головним завданням повинно бути не напаковування учня знаннями — вони мають стати інструментом розвитку дитини.
Приємні новини для учнів вузів. У наступному навчальному році як мінімум на шість годин на тиждень зменшиться аудиторне навантаження на українських студентів. На думку В.Кременя, вони вельми перевантажені аудиторними заняттями, а ось для не менш важливої самостійної роботи часу й умов абсолютно недостатньо.
А ще Василь Григорович дозволив собі трішки помріяти. Приміром, йому дуже хотілося б, аби в Україні були не лише нові, справедливіші умови вступу до вузів, а й обновилася вся робота вищої школи. На глибоке переконання міністра, існуючий нині порядок, коли студент зобов’язаний жорстко звітувати з кожного предмету, не найефективніший. Тому він бореться за запровадження системи балів і кредитів з усіх дисциплін, студійованих у вузі. Студент протягом усього навчального процесу, обираючи ті або інші предмети, заробляє певну кількість балів. Така структура організації навчання, вважає В.Кремень, дасть змогу динамізувати вищу школу, вимагатиме від педагогів високого професіоналізму: погано викладатиме, студенти до нього просто не підуть.
Але не лише про перетворення у вищій школі мріє міністр. Скажімо, він вважає вельми доцільним об’єднати на базі сільської середньої школи місцеві клуб, бібліотеку та спортивний заклад, якщо такий є, і не сумнівається, що незабаром така інтеграція обов’язково відбудеться. Поки що цьому заважає факт приналежності всіх перелічених вище закладів до різних відомств. Утім, це проблема не районного, а загальнонаціонального масштабу.
— Мені здається неправильним, що в підпорядкуванні Міносвіти та науки лише близько половини функціонуючих у державі вузів, — підкреслив В.Кремень. — Це не дозволяє проводити по-справжньому масштабні й суттєві зміни, укрупнювати навчальні заклади, що обов’язково потрібно робити.