Мабуть, немає жодної іншої професії, крім професії вчителя, про яку б влада так багато і з пафосом говорила і яку принижувала б мізерною платнею та постійними намаганнями підпорядкувати рішенням «згори». Особливо гарні слова й обіцянки звучать напередодні Дня вчителя. Цьогоріч, наприклад, у ЗМІ прозвучала переможна заява профільного міністра Табачника про те, що зарплата учителя наступного року зростатиме тричі.
Те, що зарплата педагогічних працівників не відповідає рівню середньої по промисловості, як це визначено законом, знають усі. А ще -- у березні нинішнього року освітяни вийшли на акції протесту проти маніпуляцій з тарифною сіткою. Невже влада нарешті усвідомила, що потрібно кардинально змінювати ситуацію із становищем учителя? Проте аналіз проекту Державного бюджету на 2012 рік показує: багатообіцяюча заява - лише слова.
Гляньмо на цифри. Станом на вересень 2011 року перший тарифний розряд, із якого домножуванням на коефіцієнти відповідних розрядів розраховують заробітну плату вчителя, становить 641 грн., що значно менше, ніж встановлена мінімальна заробітна плата в обсязі 960 грн. Тобто маніпуляції з тарифною сіткою тривають. До кінця нинішнього року перший тарифний заплановано довести до 704 грн. Тоді зарплата педагогічних працівників після відрахувань становитиме для молодого спеціаліста - 1725 грн, а для вчителя вищої категорії - 2595 грн.
Закладений у бюджеті 2012 року перший тарифний розряд змінюватиметься впродовж року шість разів і у грудні заробітна плата молодого вчителя становитиме 2055 грн, а вчителя вищої категорії - 3095 грн. Таким чином зросте вона аж до кінця наступного 2012 року, в середньому лише на 20 відсотків. Чи сумірне таке підвищення із зростанням цін на комунальні послуги та споживчі товари? - запитання риторичне.
Наприкінці минулого року компанія McKisey опублікувала унікальну доповідь «Як кращі у світі системи шкільної освіти продовжують удосконалюватися?». У цьому дослідженні проаналізовано освітній досвід двадцяти країн, які демонструють найкращі результати у міжнародних порівняннях якості освіти, та 575 окремих прикладів реформування шкільної освіти. Одним із базових висновків дослідження є те, що якість освіти залежить насамперед від якості підготовки та правильного добору педагогічних кадрів. У найбільш успішних країнах учителями стають найкращі випускники шкіл, а у нас - професія вчителя не є престижною. Гідна оплата праці, постійне підвищення кваліфікації та різноманітні форми заохочення вчителів за досягнуті результати - характерні риси успішних освітніх систем.
Це ще раз переконує в тому, що зміни в національній освіті владі слід розпочинати зі змін у підготовці, в умовах роботи і в оплаті праці вчителів, а не з ідеологічних коректив підручників, жорсткої централізації та масштабних бізнес-проектів.