До 27 червня — дня більшості випускних вечорів — усі юнаки і дівчата, які пройшли зовнішнє тестування, отримають сертифікати з оцінками. А далі, залежно від набраних балів, вирішуватимуть: скористатися результатами цих тестів під час вступу до ВНЗ чи ще «підтягнутися» і складати-таки вступні іспити.
Міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко вважає цьогорічне зовнішнє тестування успішним. Із 448 тис. випускників шкіл 116 тис. (26%) пройшли зовнішнє незалежне тестування. Майже цілковито охоплені тестуванням Київ, Львів та Харків. Із шести тисяч школярів, яких було опитано після оцінювання, 40% зазначили, що хотіли просто перевірити свої знання, 25% хотіли зарахувати результати опитування під час вступу до вузу, а 20% не бажали складати державну підсумкову атестацію у школі. 5—7% опитаних повідомили про порушення порядку проведення тестування. Втім, зазначив С.Ніколаєнко, «…ні СБУ, ні МВС, ні громадськість, ні журналісти не називали жодного факту, коли були розсекречені тести або хтось мав на руках готові відповіді».
У проведенні тестування та перевірці завдань узяли участь близько 20 тисяч педагогів. Тести містили завдання множинного вибору та відкриту частину, де учень мав показати рівень знань і вміння викладати власні думки. Нинішнього року використовувалися авторські тестові завдання з усіх предметів, перевірені фахівцями. «Для тих, у кого є сумніви, звідки бралися завдання, чи відповідають вони шкільній програмі, ми надрукували на сайті Центру оцінювання якості освіти сторінки тестів із запитаннями», — сказав С.Ніколаєнко.
Отже, якими ж були результати? Достатнє знання української мови та літератури продемонстрували 56,6% школярів, із них 10,2% показали високий рівень знань (10—12 балів), 46,4% — достатній (7—9 балів), 36,8% — середній (4—6 балів). Цікаво, що у Севастополі, де так часто порушуються питання статусу української та російської мов, високий бал з української мови отримали 17% випускників (тестуванням було охоплено 15% шкіл). За словами С.Ніколаєнка, цей показник вищий, ніж в Івано-Франківську! Водночас із математики високий бал отримали тільки 6,6%, достатній — 28,7%, середній — 51,6% учнів.
«Останнім часом дуже багато уваги приділяється гуманітарним дисциплінам, тоді як точні та природничі опинилися «в загоні», — прокоментував результати міністр освіти і науки. — Плануємо запровадити в 11 класі обов’язковий іспит з математики. Адже ні майбутній філософ, ні філолог не оволодіє своєю спеціальністю, не розвиваючи пам’ять і логіку, не вміючи мислити послідовно й системно…»
Зазначимо, що результати тестування з історії теж змушують замислитися: майже 40% учнів склали тести з цього предмета на «відмінно» й «добре», майже 60% — на «задовільно» й «незадовільно».
За словами міністра, розроблені методики і набутий досвід дозволять 2008 року провести в Україні незалежне тестування на етапі закінчення школи з двох дисциплін, а на етапі вступу до ВНЗ — не менш як із семи. Звісно, там, де це потрібно, збережеться творчий конкурс.
Говорячи про зовнішнє тестування, не можна не згадати про наказ №375, яким Міністерство освіти і науки зобов’язувало Український центр оцінювання якості освіти до 15 червня надати робочій групі на чолі з В.Тесленком результати тестування і персональні дані тестованих. Цей наказ викликав неоднозначну реакцію, про що, зокрема, йшлося в «ДТ» (№20, 2007 р.). Редакція тижневика сподівалася отримати офіційну відповідь керівництва МОН... І ось, нарешті, з’явилася нагода поставити запитання міністрові безпосередньо.
— Людина, яка переслала вам цей наказ, вчинила непорядно! — розсердився пан Ніколаєнко. — Замість того, щоб прийти до міністра, побігла жалітися по газетах... Немає ніякої долі у цього наказу — він не виконується, я його призупинив. Та якби виконувався, це було б правильно.
— З якою метою він був створений?
— Щоб перевірити, чи не припускався помилок або порушень Центр оцінювання. Ми додатково перевіряємо 5% екзаменаційних робіт, щоб з’ясувати, чи немає збоїв у програмі перевірки. Що тут такого? Чому київський центр почав кричати про порушення прав дитини? Тому що отримає від мене по повній програмі. Будемо і їх перевіряти. До речі, на наше прохання 13 львівських школярів подали апеляції, і комісія перевірила, чи об’єктивно оцінені їхні роботи. Виявилося — так. І нічого страшного в цьому немає. Я вам хочу сказати — цей конфлікт не має стосунку до зовнішнього оцінювання як такого. Це елементарні розбірки між двома працівниками міністерства освіти: один наїжджає, другий злякався… Я їх викликав і сказав, що обох вижену з роботи. Все владнали, все гаразд…
* * *
13 червня уряд затвердив обсяги державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою. За словами С.Ніколаєнка, нинішнього року, порівняно з минулим, держзамовлення на бакалаврів зросло на 3,2% (145 тис. місць), магістрів — на 11,4% (32 тис. місць), ще 97 тис. місць чекає на спеціалістів. Тобто практично всі випускники бакалаврату зможуть продовжити навчання за бюджетні кошти. Під час прийому до магістратури не має бути поділу на «своїх» і «чужих» — і бакалаври даного університету, і приїжджі з інших навчальних закладів вступатимуть за єдиними правилами.
— 2000 року ми приймали на бюджет 37% вступників — в освіті панувала криза, бракувало коштів... А от нинішнього року наберемо вже до 60% бюджетників, — похвалився міністр. — Фактично ми зможемо безкоштовно навчати всіх здібних діток, незалежно від того, в якій сім’ї вони народилися, бідній чи багатій, повній чи неповній.
Цього року тим, хто мріє стати юристом чи економістом, варто переглянути свої життєві плани: держзамовлення на економіку та підприємництво, менеджмент та право зменшено, адже в цій галузі — явний надлишок фахівців, і багато випускників не можуть знайти собі роботу. Водночас збільшено квоту на підготовку фахівців з фізико-математичних наук, інформатики, машинобудування, енергетики, хімії, інженерних напрямів у легкій, харчовій промисловості, будівництва та архітектури.
Майже вдвічі, порівняно з 2000 роком, збільшено прийом до аспірантури та докторантури.
* * *
Що робиться для того, аби вступна кампанія була чесною і прозорою?
За абітурієнтами зберігається можливість вступати відразу в кілька вузів. Із цією метою терміни приймання документів, проведення вступних випробувань та зарахування зручно розведені в часі. До речі, документи для вступу тепер приймаються не раніш як за 30 днів до початку вступних іспитів.
За словами міністра, абітурієнт має право вимагати від ВНЗ ліцензію на надання освітніх послуг і копію акредитаційного листа, а якщо такі документи показувати відмовляються, може сміливо звертатися до прокуратури, міліції та на гарячу лінію МОН.
Чітко регламентовано перелік дисциплін, з яких можуть складатися іспити. Це предмети, які обов’язково вивчаються в усіх школах: українська мова та література, зарубіжна література, іноземні мови, математика, історія України, всесвітня історія, географія, біологія, фізика, хімія, основи правознавства, основи економіки, фізична культура, трудове навчання. За бажанням випускника всі вузи визнають результати зовнішнього тестування з української мови, математики, історії як результати вступних випробувань.
Співбесіди та творчі конкурси проводять два викладачі. Решта вступних випробувань проходитиме у письмовій формі, щоб можна було подати апеляцію і дізнатися, наскільки об’єктивно виставлена оцінка. Як і в попередні роки, апеляційні комісії формуються з найкращих педагогів, які не є екзаменаторами даного ВНЗ. Апеляція подається в день оголошення оцінки. Під час засідання апеляційної комісії батьки й абітурієнти можуть ознайомитися з перевіреною роботою. Роботи абітурієнтів, оцінені нижче за середній рівень, а також 5% інших робіт додатково перевірятимуться головою предметної комісії.
Крім того, з березня нинішнього року за розпорядженням міністра створено оперативний штаб з питань вступної кампанії, який має реагувати на всі порушення, працює гаряча лінія МОН. Міністр також ініціював створення районних громадських комісій з контролю чесності вступу, представники яких будуть у кожному ВНЗ. Усі ці заходи, на думку С.Ніколаєнка, допоможуть звести до мінімуму випадки правопорушень та хабарництва під час гарячої вступної пори.
— А загалом я наголошував і наголошуватиму: корупція як явище існує насамперед у свідомості батьків і самих вступників. Ось недавно поважна газета писала на першій сторінці: треба «дати на лапу» от стільки, щоб потрапити на бюджет. А чому б не заплатити менше і піти вчитися на контракт? — обурювався Станіслав Миколайович. — Останнім часом ЗМІ нерідко займають односторонню позицію: виправдовують учня, котрий погано вчився, байдикував, а тепер шукає, як одним махом здобути диплом, та ще й бідкається, що в освіті корупція. Люди добрі, та воно ж не подолає чесний конкурс! Ми маємо підвищувати рівень освіти, а для того, зокрема, не пускати двієчників до ВНЗ. У нас є 40% контрактних місць для тих, хто не може вступити на держзамовлення… Але ж, будьмо об’єктивними, якщо в інституті міжнародних відносин конкурс 40 чоловік на місце, то 39 із них стверджуватимуть, що там усе куплено? Водночас є менш престижні, але від того не менш потрібні спеціальності, де конкурс — одна-три особи на місце. На тих спеціальностях студентам навіть стипендія буде на 30% вища — тільки ідіть і навчайтеся. І вчіть математику…