UA / RU
Підтримати ZN.ua

Вбрання голого короля

Що не так із завершенням навчального року в школах?

Автор: Олена Фіданян

У звичайних людей новий рік настає взимку, тоді ж проводжають старий. А в школах це відбувається навесні. І хай за вікном ще тільки березень, ми вже зараз починаємо готуватися до завершення року. Можливо, саме тепер настав час поговорити про те, як насправді все це відбувається. Будьмо врешті-решт відвертими — ця процедура вже давно потребує не тільки чесної фахової оцінки, а й швидких зважених змін. Що ж не так із завершенням навчального року?

За законом «Про повну загальну середню освіту», навчальний рік «триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня наступного року». Ми не виконуємо цієї норми ні-ко-ли! Бо завершуємо навчання в травні, а в цьому місяці майже половина днів випадає з навчання.

Олег Богачук / censor.net.ua

Завжди найкоротшою в школі вважалася друга чверть, та насправді четверта, остання чверть уже давно скоротилася. Ми просто над цим не замислювалися. Якщо з квітнем усе «ок!», то травень починається зі святкових днів. Це взагалі традиційно єдиний місяць на рік із найбільшою кількістю святково-вихідних. А ще відніміть дні проведення ЗНО.

Нинішнього року наші школярі, незалежно від того, вступатимуть вони до вишів чи ні, мають скласти чотири обов’язкових тести, адже вони є випускними іспитами (ДПА). Оскільки багато пунктів тестування розміщені в школах, то під час проведення ЗНО закривається вся школа, уроків немає для учнів із 1-го по 11-й клас. Ось і виходить, що половину травня ми лише імітуємо навчання.

Школярі-випускники пропускають навчання й не приходять на заняття не лише через велику кількість святкових днів та ЗНО. Вони не приходять до школи й напередодні ЗНО, бо готуються до нього, а іноді — й після, бо готуються до наступного ЗНО (і це від чотирьох до восьми днів). Звичне шкільне життя у травні для них перестає існувати. Вони стають рідкісними гостями в рідній школі й практично не збираються всім класом за партами на уроках, як це було колись. Усе давно змінилося й переформатувалося. Лише ми, дорослі, не можемо собі в цьому чесно зізнатися та допомогти дітям, яких навчали 11 років, психологічно-комфортно завершити своє перебування в рідних шкільних стінах.

Ось прості підрахунки. Четверта чверть складається з двох місяців (квітень, травень). Питання, котрий із двох місяців довший, викличе у вас посмішку. Це ж очевидно — ці два місяці, згідно з календарем, практично рівні. Різниця — один день. Але якщо порівняти кількість робочих днів, отримаємо неочікуваний результат. Усе просто: квітень має 30 днів, із них робочих — 22; травень — 31 день, робочих — 14! Я не помилилася: 31 день мінус 10 вихідних, мінус три святкових дні, мінус чотири дні ДПА (ЗНО). Якщо ви вирішили завершити навчальні заняття 31 травня.

metodsovet.su

Що ж залишається для навчального процесу? Аж два тижні. Два тижні з розривами, перервами, зупинками. Два тижні, за які потрібно вичитати навчальний матеріал (адже обов’язкового виконання навчальних програм, розрахованих на повноцінний навчальний рік, ніхто не скасовував. Це наш учительський обов’язок), систематизувати й розкласти по поличках усе вивчене за рік, провести підсумкові контрольні, виставити семестрові та річні оцінки. І, що дуже важливо, дати можливість учням (незалежно від класу) перескласти предмет, щоб підвищити семестрову/річну оцінку. І ми ущільнюємо програми, щось стискаємо й утискаємо, щось — встигаємо, а чогось — ні (хоча на папері все пристойно).

Це два тижні шаленого вчительського навантаження, величезної кількості писанини, перевірки підсумкових контрольних робіт, виставлення семестрових та річних оцінок, проведення численних нарад, педрад, які приймають рішення про випуск і переведення учнів.

Чи не час уже припинити це сором’язливе замовчування й імітацію повноцінного травневого навчання? Припинити й подумати, як максимально ефективно завершити навчальний рік.

Маю кілька пропозицій.

Пропозиція перша. Якщо в нас таки випадає з навчання половина травня, можемо дотриматися норми закону і продовжити навчальний рік на кілька тижнів у червні. Це дасть змогу виконати навчальні програми, нічого не скорочуючи й не ущільнюючи, аби тільки звітуватися, що все встигли вчасно. Ми ж усі хочемо жити в цивілізованій правовій державі, де кожен, від президента до школяра, дотримується законів та правил? Де переходять вулицю на зелене світло навіть тоді, коли поруч немає поліції, де носять маску в людних місцях, навіть якщо про це ніхто не нагадує? То давайте дотримуватися таких законів у всьому, включно з освітою. І тут не може бути жодних виправдань на кшталт: «Та ми ж тільки на один день», «Та мудрий директор (учитель) щось вигадає, як закінчити навчальний рік», «Та не страшно, якщо і в суботу попрацюють. Це ж заради дітей». Не треба нічого вигадувати. Або змініть закони, або виконуйте ті, що є.

Однак такий варіант не змінить ситуацію для 11-класників, які все одно не зможуть повноцінно завершити навчальний рік.

Пропозиція друга. Навчальний рік можна трохи продовжити, якщо внести зміни до організації проведення ЗНО. Тоді учні 1–10-х класів зможуть повноцінно відвідувати уроки навіть під час проведення ЗНО. І тут є кілька варіантів.

Варіант перший. До завершення навчального року ЗНО потрібно проводити на базі закладів вищої освіти. Це дозволить школам, у яких зазвичай розміщують пункти тестування, не припиняти навчального процесу. Та й, зрештою, ЗНО має стосунок до закладів вищої освіти — це можливість вступу.

Варіант другий. Провести ЗНО на базі шкіл зі збереженням освітнього процесу для всіх школярів. Як це? Все просто. Потрібно збільшити кількість пунктів ЗНО, а в них — зменшити кількість учасників і, відповідно, аудиторій. Пандемія GOVID-19 нас багато чого навчила. Ми щоденно заходимо до шкіл, використовуючи всі наявні входи та входи. Приймаючи меншу кількість випускників-абітурієнтів, абсолютно реально проводити ЗНО для невеликої кількості випускників, не припиняючи при цьому уроків для інших. Наприклад, торік у Києві на масове ЗНО (в червні-липні) ми використовували 103 школи під пункти тестування для 25,5 тисячі випускників (у тому числі попередніх років). Середня кількість абітурієнтів, присутніх у таких пунктах, 247 осіб. Збільшимо кількість шкіл утричі й отримаємо мінімальне навантаження на школи, при якому можна не зупиняти освітнього процесу для учнів 1–10-х класів. Такий підхід дозволить врахувати регіональні особливості. Кількість пунктів у кожній місцевості визначається місцевою владою спільно з регіональними центрами ЗНО індивідуально, з урахуванням потреби.

Пропозиція третя. Винести ЗНО за межі навчального року. Це було б справедливо стосовно старшокласників. Адже вони починають складати державну підсумкову атестацію у формі ЗНО, тобто шкільні випускні іспити, ще перш ніж у них завершиться вивчення шкільної програми. Отже, ми починаємо екзаменувати випускників, недовчивши їх. Школі часто докоряють за те, що навчання в 11-му класі перетворилося на натаскування до тестування, що навчальні дисципліни, яких учні не складатимуть на ЗНО, потерпають від того. Ось вам одна з причин такої ситуації. Школам доводиться гнати матеріал галопом, орієнтуючись на ЗНО. А учням — «ковтати» останні теми з важливих для них предметів.

Упевнена, можна знайти ще багато інших пропозицій і варіантів, що робити з завершенням навчального року. Певна річ, над проблемою потрібно чимало попрацювати. І насамперед це має зробити УЦОЯО.

Мені дуже прикро спостерігати, як дискусії навколо завершення навчального року зводяться до запитання — ви що, хочете нашкодити ЗНО? Це дуже зручно — відбиватися від критики і спонукання до дії, використовуючи такий аргумент. І, на жаль, ним стали часто маніпулювати у професійних освітянських колах.

testportal.gov.ua

Ні, ми не проти ЗНО, навпаки — ми за розвиток системи ЗНО. Тестування — це не забальзамований Ленін у Мавзолеї, а живий дієвий інструмент освітніх вимірювань. Він має рости, міцніти й розвиватися, так само, як змінюється світ і умови нашого життя.

Якщо бути відвертими, то цього року, як і попереднього, ми взагалі не знаємо, як завершуватимемо навчання. Весь рік працюємо у змішано-дистанційному форматі. Очне навчання для нас уже як манна небесна. А ще ширяться чутки, що четверта чверть буде переведена в дистанційний формат. Можливо, як і торік, скасують ДПА в 4-х та 9-х класах і приймуть (на рівні закону) рішення про самостійний вибір випускниками — складати чи не складати ЗНО.

Локдауни останнім часом зазнали змін. У періоди червоного рівня епіднебезпеки садки й початкові школи продовжують працювати. Тому якщо наприкінці року в нас знову буде «глуха» дистанційка, а до шкіл ходитимуть лише учні початкових класів, то ЗНО у приміщеннях шкіл відбудеться «за будь-якої погоди».

Однак це не знімає питання, як змінити ситуацію із завершенням навчального року. Потрібно чесно визнати, що проблема є, що король — голий, і поміркувати над тим, як максимально ефективно завершити навчальний рік, а саме: одним —забезпечити повноцінне безперервне навчання, іншим — гарантоване Конституцією право на загальну середню освіту і дати можливість спокійно підготуватися для вступу до ЗВО. Це врешті-решт і є завданням шкільної освіти.

Більше статей Олени Фіданян читайте за посиланням.