У «ДТ» (№7, 2004 р.) уже йшлося про неприємності, які вкупі з численними перевірками звалилися на Кіровоградську гуманітарну гімназію, її директора Віктора Громового та весь педагогічний колектив. Минуло чимало часу, але ситуація не тільки не поліпшилась, а ще більше загострилась. Якщо в попередній публікації йшлося про те, що навчально-виховний процес зривався тижнями, то нині можна говорити про місяці неспокою і потрясінь. Скандал, що розгоряється у степовій глибинці, зі сторінок місцевих видань перекочував у центральні ЗМІ, набув такого широкого розголосу, що цілком може вийти за межі країни.
На початку березня педагоги гімназії, переконавшись у тому, що мета «наїздів» — не перевірка справжнього стану справ, а пошук, а то й фабрикування компромату, вдалися до крайнього заходу — оголосили голодування. На той час іншого способу захиститися вони не бачили. Вчителів по одному викликали «на співбесіди» у правоохоронні органи. Тим часом правоохоронці «працювали» з батьками дітей, які з різних причин перейшли з гімназії в інші школи. А тут раптом зникли журнал дев’ятого класу, книга обліку і контролю… Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння, стали дії одного з правоохоронців, котрий зробив у гімназії «огляд місця події». Цим місцем досі не відомо якої події став шкільний медпункт. За всіма правилами криміналістики представник влади із залученням понятих провів акцію, склав протокол. Наскільки цей процес проходив «ввічливо» і «обережно», свідчить те, що медпункт відтоді не працює. Всі документи вилучено. Медсестрі стало зле, і вона потрапила до лікарні.
Дні, що передували 8 Березня, в основному жіночий педагогічний колектив провів у незвичному режимі. Голодування оголосили 32 вчителі. В актовому залі встановили розкладачки, там і ночували. При цьому навчально-виховний процес не припинявся, люди знаходили сили, щоб проводити уроки. Бригада медиків уже перед самим святом перевірила стан голодуючих. Кільком порекомендували припинити голодування. Решта продовжували…
Події навколо гімназії в Кіровограді сприймають неоднозначно. У розмові з кореспондентом «ДТ» одні підтримували вчителів, не вбачаючи в їхній поведінці нічого дивного: як ще можна зберегти гімназійний світ від вторгнення відвертого хамства, низької культури?.. У частині ж службових кабінетів вважають, що педагоги перегнули палицю, треба було, мовляв, не бунтувати, а сповідувати принцип «покірливе телятко двох мамок ссе». Але вчителі гімназії вважають, що ця акція була потрібна як їм, щоб утвердитися у своїх принципах, так і міській громаді. І справді, на конфлікт звернули увагу місцеві засоби інформації. Саме вони задалися запитанням: кому вигідно громити українську гімназію? Пробудження уваги громадськості до конфлікту дало можливість піддати сумніву звинувачення на адресу благодійного фонду, який існує при гімназії. В атмосфері гласності прийшло розуміння і до батьків, яких втягнули в конфлікт, обманом залучили до участі в грі, далекій від їхніх інтересів.
Останнім часом особливу зацікавленість у перевірці гімназії та структур навколо неї проявляє прокуратура області. З її прес-центру у місцеві ЗМІ надійшло відповідне повідомлення. Наведемо його повністю: «Протягом тривалого часу в прокуратуру області і інші правоохоронні органи надходили скарги батьків, діти яких навчаються в гімназії № 5 з приводу «поборів», котрі щомісяця стягує з них адміністрація навчального закладу. Згідно з Законом України «Про звернення громадян» скарги були направлені в Кіровоградське міське управління освіти і УМВС області. Вказаними органами була проведена відповідна перевірка гімназії з залученням спеціалістів контрольно-ревізійного управління області. У зв’язку з тим, що мова йде про дотримання законів про права неповнолітніх, нагляд за якими здійснює саме прокуратура, матеріали перевірки були затребувані в прокуратуру області, котра зараз і продовжує перевірку навчального закладу».
Звернімо увагу: в цьому повідомленні правоохоронців (воно свідчить насамперед про те, що перевірки розпочинаються по новому колу) ані слова не сказано, чому, наприклад, скарги батьків валом валять «у правоохоронні органи» і оминають органи освіти. Не менш важливо було б дізнатися, нарешті, і про результати численних наполегливих перевірок. А вони вже є. Начальник міського відділу освіти Л.Костенко була заступником однієї з робочих комісій. Лариса Давидівна повідомила кореспондентові «ДТ», що, по-перше, в очолюване нею відомство скарги батьків щодо «поборів» у гімназії не надходили. По-друге, цій робочій комісії доручили перевірити навчально-виховну роботу в гімназії. Є висновок, який чомусь замовчується: навчальний процес у гімназії організовано нормально.
Як стало відомо автору цих рядків, директор гімназії Віктор Громовий підписав акт більш як 40-денної перевірки контрольно-ревізійного управління. Її результати, за словами директора, не дають приводу навіть для того, щоб оголосити догану бухгалтеру…
Голова міської організації працівників освіти В.Фундовний у розмові з кореспондентом «ДТ» особливо обурювався з приводу того, що правоохоронцям, які місяцями топчуться в гімназії, «плювати на навчально-виховний процес». Пан Фундовний дуже сумнівається, що все робиться згідно із законом, без фальсифікації й тиску. На його думку, вилучати документи благодійного фонду, який міститься при гімназії, але діє самостійно, має спостережна раду, ніхто не мав права. Учителів, вважає він, повинні захищати численні освітні структури. Тоді б педагогічний колектив гімназії не залишився сам на сам із недоброзичливцями, які володіють і зв’язками, і впливом. Та це не завадило місцевим профспілкам стати на захист педагогів. Саме завдяки профспілкам матеріали про конфлікт навколо гімназії потрапили до столиці і були оприлюднені на прес-конференціях.
Найбільше Віктор Громовий хотів би отримати чітку відповідь: у чому, власне, звинувачують його особисто і колектив? Однак, попри те, що вакханалія триває вже кілька місяців, конкретну відповідь на це запитання годі знайти. І зрозуміло чому. Фактів, які б слугували підгрунтям для звинувачень, у правоохоронців немає. Вони їх лише шукають. Із великою наполегливістю. І, схоже, продовжуватимуть пошуки. Треба ж хоч чимось виправдати зчинений на всю область і країну галас.
Найшла коса на камінь? Занадто гордими виявилися необтяжені доходами педагоги? Покаялися б, навіть якщо не винні, — то й пом’якшали б серця прокурорів та їхніх дружин… Але в тому-то й річ, що для директора і переважної більшості педагогів піти цим шляхом означає втратити все те, що здобували крихта по крихті впродовж 13 років становлення навчального закладу нового типу.
Мабуть, найнеприємнішою новиною для недоброзичливців гімназії стало те, що її колектив не зламався, не занепав духом. Оргкомітет акції протесту нещодавно оголосив, що, окрім голодування, в його арсеналі є чимало інших методів захисту себе, своєї справи і своїх переконань. Серед них є й такі, як пікетування владних і правоохоронних структур, і, нарешті, страйк. Тож ті, хто очікував легкої перемоги над учительським колективом, дуже помилилися.