Хоч би що казали, але вишуканість пітерської інтелігенції — не пафосний лиск московської еліти, наукової зокрема. Укотре переконатися в цьому можна було, завітавши минулої середи на зустріч віце-президента РАН Жореса Алфьорова зі студентами й викладачами НТУУ «КПІ».
Відрекомендовувати усесвітньо відомого вченого — справа й непосильна (один лише перелік його звань, нагород і премій був би, напевно, більший за обсягом від цієї публікації), і безглузда (принаймні, якщо йдеться про читачів нашого тижневика). Нагадаю лише, що торік Нобелівський лауреат 2000 р. знову змусив світ заговорити про себе. «Алфьоров ставить квантову крапку», «Алфьоров навчив світ вирощувати кристали», «Алфьоров із своєю командою знову здійснив революцію в лазерній фізиці» — статті з такими заголовками в серпні 2002-го обійшли всі світові ЗМІ.
Алфьоров елегантний, імпозантний, чарівний — це перше враження. Випереджаючи запитання учасників зустрічі, Жорес Іванович виголосив невелику промову, підкресливши: й українцям, і росіянам необхідно дуже уважно та сумлінно підходити до різноманітних реформ в освіті та змінювати лише те, що справді потрібно модернізувати. Не можна сліпо копіювати західний досвід, не розв’язуючи при цьому назрілих проблем, переконаний учений.
На думку Алфьорова, розвал СРСР в економічному плані став величезною катастрофою, яка обумовила всі наші нинішні біди. Найбільше постраждали наукомісткі галузі промисловості й передусім електроніка, за обсягами виробництва якої СРСР посідав третє місце у світі. Електроніка ж, нагадав академік, — рушій науково-технічного прогресу, саме вона визначає розвиток постіндустріального суспільства.
— Ми повинні чітко розуміти, — констатував учений, — що без відродження наукомістких галузей промисловості й Україні, і РФ не варто навіть мріяти про економічне зростання. Не відродимо наукомістку економіку — помре й фундаментальна наука. Історія людства це засвідчує.
Алфьоров дипломатичний, але запитань не уникає, має блискавичну реакцію й чудове почуття гумору. Це з’ясувалося вже під час діалогу з аудиторією. Як і те, що Жорес Іванович не вважає за потрібне боротися з лженаукою («сама наука бореться з нею»), виступає за реанімацію в технічних вузах курсу «Філософія й історія науки і техніки» («Цей курс украй необхідний, він є найважливішим компонентом освіти, який допомагає формувати науковий світогляд») і переконаний, що вперше вручена цього року в РФ премія «Глобальна енергія», присуджувана за технічні й експериментальні праці в галузі енергетики, має всі шанси стати в майбутньому чимось на кшталт галузевого «Нобеля».
А буквально через п’ять хвилин після завершення зустрічі Жорес Іванович уже урочисто відкривав російсько-українське представництво Фонду підтримки освіти та науки (Алфьоровський фонд), чий офіс розташувався в одному з корпусів НТУУ «КПІ». У РФ Алфьоровський фонд — структура досить відома. Її головна мета — підтримувати талановиту молодь, сприяти її професійному зростанню, заохочувати творчу активність у проведенні наукових досліджень у пріоритетних галузях науки. Перший внесок у фонд зробив його засновник: 40% коштів своєї Нобелівської премії.
Пошук і підтримка молодих обдарувань буде завданням також і київської філії згаданого вище фонду (до речі, Україна — перша країна, де відкрилося його представництво). Згодом до його стипендій-премій приєднаються і гранти, якими заохочуватимуться автори найперспективніших і найцікавіших праць.
— Я дуже радий, що наше представництво відкрилося саме тут, у НТУУ «КПІ», — резюмував Ж.Алфьоров. — Адже фонд орієнтований передусім на підтримку молоді, котра працює в ім’я науково-технічного прогресу. А де ж у першу чергу шукати таких юнаків і дівчат, як не в провідному вузі України?