З початку навчального року в 763 українських школах з’явились офіцери служби освітньої безпеки, а до кінця року таких шкіл буде вже 2000. Ба більше, норми про службу освітньої безпеки навіть хочуть закріпити в Законі «Про повну загальну середню освіту», і вже зареєстрували у для цього законопроєкт №11543. Однак поява таких офіцерів у школах викрила проблеми, про які до цього ніхто не задумувався, пише Альона Парфьонова у статті «Увечері гроші, зранку стільці. Що не так зі службою освітньої безпеки?».
«Батьки й учителі сприйняли це нововведення з ентузіазмом, адже безпека дітей і працівників школи, ще й під час війни, — це дуже важливо. Проте для будь-якої ідеї чи не найголовніше — її реалізація. І місяць роботи освітніх офіцерів у школах виявив проблеми, про які ніхто не думав раніше. Ба більше, Асоціація директорів шкіл Києва навіть звернулася з відкритим листом до профільного парламентського комітету, пропонуючи не вносити цих змін до закону», – пише авторка.
Загалом, за словами Парфьонової, виникає враження, ніби Міністерство внутрішніх справ дало школам для безпеки лише офіцера. Ще, кажуть, що є посадова інструкція, але у відкритому доступі авторка її не знайшла.
«А решту йому мають забезпечити навчальні заклади та їх засновники. Наприклад, надати, «якщо можливо», робоче місце офіцера поліції — стіл, стілець, робочу залізну шафу для зберігання особистих речей, полиці для навчальних матеріалів і… оргтехніку — персональний комп′ютер і принтер», – пише Парфьонова.
Про це, зокрема, написано у листі, який Міністерство освіти і науки розіслало департаментам освіти. Щоправда, в українських школах вчителі не завжди мають все те, що необхідно надати офіцерам освітньої безпеки.
«Освіта й так недостатньо фінансується, а через війну на плечі шкіл і місцевої влади, крім власне навчальних питань, лягли й укриття, й пункти незламності, й харчування дітей. У Положенні чітко зазначено, що служба освітньої безпеки — це структурний підрозділ МВС. Чому ж його має фінансувати лише освіта, чому не спільно з Міністерством внутрішніх справ чи окремою програмою з держбюджету?», – зазначає авторка.
Крім того, у листі Міносвіти і законопроєкті, про який йшлося вище, є ідея звести загорожі навколо школи, поставити стаціонарні металодетектори, тривожну кнопку для виклику поліції та здійснити «інші інфраструктурні заходи».
«У більшості закладів огорожа знаходиться якщо не в аварійному, то в незадовільному стані. Огородження території закладу загальної середньої освіти коштує від 5 до 7 млн грн. Такі суми будуть значними для місцевих громад. Держава повинна розробити програму, яка б фінансувала роботи з переоблаштування огорож з державного бюджету», – йдеться у листі Асоціації директорів шкіл Києва.
Директори також нагадують депутатам, що згідно з Законом «Про освіту» школа має право сама вирішувати фінансові та організаційні питання.
Раніше повідомлялося, що Міністерство освіти і науки України, Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали низку угод за програмою LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні». Ініціатива LEARN розрахована на три роки з фінансуванням 415 млн доларів США.
Програма LEARN отримуватиме фінансування через новий для України інструмент — «Програма кредитування, пов'язана з результатами» (Program-for-Results, PforR). Для її реалізації Міжнародний банк реконструкції та розвитку надасть позику на суму 235 млн доларів США, а Міжнародна асоціація розвитку — кредит розміром 150 млн доларів США. Інвестиційна частина програми забезпечуватиметься коштом гранту Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції та реформування України в розмірі 30 млн доларів США.