У сучасному світі спостерігається тенденція до підвищення ролі not founded ).
Нагадаємо, що в методиці, запропонованій кафедрою ЮНЕСКО, діяльність вузу визначається з допомогою інтегрованого індексу рейтингової оцінки - Iз. Цей індекс включає три комплексні складові: Iз = Iнп + Iо + Iмп, де Iнп - індекси якості науково-педагогічного потенціалу, Iн - індекс якості навчання, Iмв - індекс міжнародного визнання. Усього для формування зазначених індексів використовують 20 індикаторів прямого вимірювання і дві експертні оцінки (таблиця). Дані про ці індикатори вибирають із кількох незалежних джерел (дані вузів, дані МОН України, дані Комітету з питань державних премій України і премій ім. Т.Шевченка, дані міжнародних асоціацій університетів, дані інших відомств).
Торік у комплексне оцінювання діяльності вузів було включено два додаткові параметри: експертне оцінювання якості науково-педагогічного потенціалу і якості навчання - 15%; показник інформаційних ресурсів (якість та функціональна повнота веб-сайтів університетів) - 5%. Запровадження нових показників привело до зміни інтегрального індексу і, відповідно, для ряду навчальних закладів - до істотної зміни рейтингової позиції.
Протягом нинішнього року експерти проекту провели ряд конструктивних зустрічей із представниками академічної спільноти та роботодавцями, зацікавленими у створенні найбільш збалансованої методики ранжирування. В результаті обговорень було збережено нинішній набір індикаторів як такий, що відповідає узагальненій моделі функціонування українського університету. Проте, з метою створення рівних умов, при проведенні компаративного аналізу діяльності університетів було зменшено вагові коефіцієнти за такими показниками: кількість академіків НАНУ, членів-кореспондентів НАНУ, масштаб вузу. Тим самим зміщено акцент у бік визнання вузів на міжнародній арені. Коректування привели також до невеличкого загального зниження інтегрального індексу, проте без великих змін позицій університетів.
За останніх три роки сформувалося розуміння того, що ранжирування - це не лише визначення позиції вузу у рейтинговій таблиці. Це насамперед показник динаміки змін характеристик навчального закладу порівняно з іншими. Один із варіантів зміцнення позицій вузу - публікації наукових статей учених вузів у відомих світових виданнях, а також запровадження навчальних програм іноземними мовами. За цими показниками впродовж останніх трьох років університети України зробили помітний крок уперед (Національний університет ім. Т.Шевченка, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Донецький національний технічний університет, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» тощо).
Аналіз накопиченої інформації з навчальних закладів виявив такі механізми, які університети використовують для зміцнення своєї репутації на національному рівні.
1. Гармонізація взаємодії між чотирма видами роботи: концентрацією талантів, ефективним управлінням, науково-дослідними розробками, інтернаціоналізацією. Це характерно для п’ятірки лідерів нашого рейтингу.
2. Максимізація своїх порівняльних переваг. Серед таких навчальних закладів можна вирізнити Національний університет біоресурсів і природокористування, Національний гірничий університет.
3. Проведення активної маркетингової кампанії. Механізм характерний для недавно створених навчальних закладів.
4. Проведення інформаційної PR-кампанії про діяльність навчального закладу (найчастіше університети використовують завищені дані, які не відбивають об’єктивної картини).
Є також категорія національних університетів, у яких не простежується позитивна динаміка з ряду показників, деякі вузи не мають власних веб-ресурсів, не оновлюють інформації про свою діяльність.
Виконуючи порівняльний аналіз рейтингових таблиць «Топ 200 Україна» із публікованими компанією СКМ рейтингами університетів «Компас», можна простежити, що дислокація багатьох вузів близька в цих двох системах. Це свідчить про їх удосконалення.
Підбиваючи підсумки, можна констатувати, що вищі навчальні заклади, які прагнуть бути лідерами на національному і міжнародному рівнях, повинні:
1. Готувати конкурентоспроможних спеціалістів, які легко домагаються значних успіхів по закінченні вузу.
2. Виконувати актуальні наукові дослідження, у тому числі й спільно з міжнародними партнерами.
3. Інтегрувати науково-дослідну та інноваційну діяльність у навчальний процес.
4. Висвітлювати свою діяльність у найкращих світових виданнях, що публікуються англійською мовою.
5. Бути гнучкими в управлінні, йти шляхом оновлення й удосконалення своєї роботи, орієнтуючись на потреби суспільства.
6. Активно розвивати міжнародні проекти, зорієнтовані не лише на відплив українських студентів за кордон, а й на залучення у свої університети талановитих іноземних дослідників, викладачів, студентів.
Сподіваюся, що проект «Топ 200 Україна» буде корисний для вищих навчальних закладів нашої країни на шляху їх наближення до університетів світового класу.