Понад чверть мільйона старшокласників, які проживають у країнах — членах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), пройшли уніфіковане тестування. Його мета — визначення порівняльної якості шкільної освіти. 15-річним школярам пропонувалося перевірити свої навички у сфері грамотності, точних і природничих наук, а також відповісти на запитання, пов’язані з ситуаціями з повсякденного життя.
Результати тестування виявилися не такими вже несподіваними, та однак досить показовими. Передусім для американців. Почесне п’яте місце з кінця (гірше, ніж американці, читають і рахують лише в Греції, Португалії, Люксембурзі та Мексиці), за словами міністра освіти США Рода Пейджа, не може задовольнити країну, яка прагне зберегти свою лідируючу позицію у глобальній економіці. Кількість американських школярів, які показали найкращі результати, приблизно дорівнює кількості найуспішніших школярів із країн-переможниць, зокрема Фінляндії. Проте загальні результати значно погіршили показники тих американських школярів, які виявилися взагалі не здатними впоратися із завданнями. І ця ситуація ще більше загострила загальнонаціональну дискусію про те, що робити зі школами, які не можуть забезпечити належного рівня підготовки учнів. Передусім у таких випадках йдеться про школи, розміщені у найбідніших міських кварталах і в сільській місцевості. Досвід тієї ж Фінляндії свідчить, що можливість дати рівноцінну освіту дітям, незалежно від рівня матеріальної забезпеченості їхніх батьків, усе ж таки існує.