Одразу після вступних випробувань усі бажаючі мали змогу спостерігати за ходом публічної перевірки тестів. Таке дійство Києво-Могилянська академія влаштувала вдруге. Для цього на сцені актової зали поставили столи для комісії, сканер для опрацювання тестів, комп’ютер. Посередині встановили величезний щит, який демонстрував робочу сторінку комп’ютера. За столами зайняли свої місця голова приймальної комісії, президент НаУКМа В.Брюховецький, перший віце-президент М.Брик та незалежний спостерігач — симпатична абітурієнтка з залу. По черзі до столу підходили інструктори груп із запакованими конвертами. Пан Брюховецький діставав і перераховував аркуші, сповіщаючи у мікрофон їхню кількість. Загнуті та неправильно заповнені аркуші сканер відмовлявся опрацьовувати, виштовхував їх до стопки апеляційної комісії. Проте кожен такий папірець коментувався ведучими або головою приймальної комісії. Коли траплялись паузи, президент Могилянки пропонував… розповісти анекдот. Зал аплодував таким пропозиціям, як і повідомленням про успішне сканування. Результати вивішували на дверях корпусу.
За тестами НаУКМА вступали того дня бажаючі вчитися в Миколаївському державному гуманітарному університеті ім. Петра Могили та Національному університеті «Острозька академія».