Результати ЗНО цікаві з кількох причин.
По-перше, нині це чи не єдина лінійка, яка дозволяє виміряти навчальні досягнення в школах по всій країні. По-друге, експерти недаремно наголошують: якщо ви хочете щось змінити в школі, починайте змінювати іспити (у нашому випадку - ЗНО), адже саме на них орієнтується школа. Отже, важливо знати, наскільки складними, надійними були цьогорічні тести і як їх потрібно вдосконалювати на майбутнє.
На сайті УЦОЯО опубліковано кількатомний звіт за результатами ЗНО, а керівництво вже навіть дало першу прес-конференцію, оприлюднивши найцікавіші висновки. Деякі з них одразу стали предметом дискусій та обговорень.
Наприклад, те, що найкраще склали ЗНО абітурієнти з Києва і Львівської області. Що дівчата склали тестування краще за хлопців з усіх предметів, окрім хімії. Що ЗНО з математики обрало менше вступників (47,1%), ніж з історії (75,9%) (у сумі виходить понад 100%, оскільки дехто складав і історію, і математику). Як відомо, сертифікат ЗНО з історії потрібен при вступі на спеціальності, пов'язані з суспільними й гуманітарними науками, а математика - це технології, економіка, інженерія, соціологія.
- Історію обрало більше абітурієнтів, а склали її гірше, ніж математику: 180-200 балів отримали 5,7% "істориків" і 8,6% "математиків". Чому? -розпитувало DT.UA директора УЦОЯО Вадима Карандія і його заступника Валерія Бойка.
В.К.: Вибір "історія чи математика" абітурієнти роблять іще в школі, на випускних іспитах (державній підсумковій атестації - ДПА), які складають у формі ЗНО. На математику ідуть ті, хто готувався до математики, хто пов'язує з нею вступ. Тому й результати у них кращі. Багато хто боїться тестування з математики, бо думає, що цей тест складніший, ніж з історії. Хоча, в принципі, з обох предметів результати не дуже високі.
- Можливо, проблема ще й у тому, що тест з історії складніший?
В.Б: У порівнянні з математикою - так. Складність тесту - це величина, яка обраховується за формулою і залежить від кількості учасників, які впоралися з тестовими завданнями. Тобто якщо завдання 1+1=2 виконали всі учасники тестування, то це завдання легке. А завдання Sin α+ Cosα виконало менше половини, то це завдання складне. У цьому сенсі складність тесту з історії вища. Бо його обрало більше абітурієнтів, але багато з них були недостатньо підготовлені. І тут дався взнаки не тільки страх складати математику, який відіграє велику роль, а й сподівання: математики я точно не знаю, а з історії щось читав, то вже якось викручуся. Таке рішення зіграло з деякими абітурієнтами злий жарт, все виявляється складніше. Погіршилася й загальна картина результатів.
- Чи плануєте ви щось змінювати в тестах з історії? Ну хоча б прибрати завдання, де треба впізнати "в обличчя" храми, історичні пам'ятки, портрети… І все - в чорно-білих фото. Дуже нарікають на це абітурієнти. Мовляв, це важливо, але не картинками вимірюється знання історії.
В.К.: На жаль, це визначаємо не ми - ми лише оцінюємо. А вимоги щодо того, що повинен знати випускник, визначає програма. Там чітко зазначено об'єкти для розпізнання.
- Програму ЗНО затверджує Міносвіти?
В.Б.: Так. Наявність персоналій у програмі з історії дозволяла нам ставити в тест портрети історичних осіб. У програмі з історії зазначено, що історичних осіб абітурієнт повинен розпізнавати за фото або портретами.
Але останній наказ МОН щодо тестування полегшив життя вступникам: у ньому є чіткий перелік персоналій і пам'яток, які потрібно розпізнавати. Абітурієнт повинен уміти аналізувати історичні джерела різного змісту, і це не обов'язково документ, а й фото або плакат. Тому до тесту ми також включаємо невербальні історичні джерела - карикатури, агітаційні й пропагандистські плакати. І це теж вимога програми.
Кожного року ми намагаємося запропонувати абітурієнтам щось нове. Наприклад, цьогоріч у нас з'явилися так звані кластерні завдання, коли ми даємо один історичний текст або документ, і до нього - чотири різні запитання. Такий підхід збережеться. Особливо якщо сертифікат ЗНО буде дійсний два роки, як це було цієї вступної кампанії.
- До речі, а чи порівнянні результати ЗНО 2016-го і 2017 років?
В.К.: Так, порівнянні, оскільки тести, що використовувалися в 2016-му й 2017 роках, подібні, оцінюють одні й ті самі здібності випускників. Крім того, подібними за основними характеристиками є групи абітурієнтів, яких оцінювали (гендерне співвідношення всередині груп, співвідношення випускників сільських і міських навчальних закладів, частка випускників спеціалізованих закладів тощо). Незмінною впродовж 2016-го й 2017 років залишається методика шкалювання тестових балів в оцінки за шкалою 100-200 балів.
А от наступного року буде проблема з порівнянністю результатів ЗНО з іноземних мов. Адже тест з іноземної зміниться - у ньому буде новий блок завдань, аудіювання. Тому, очевидно, сертифікати ЗНО з іноземних мов, отримані 2017 року, наступного не будуть ураховані.
- Щодо результатів ЗНО з математики. Ви порівняли їх за регіонами. Найкраще склали математику в Києві і Львові. А Харків не потрапив навіть до п'ятірки лідерів. І це при тому, що Київ і Харків - кузні переможців міжнародних олімпіад з математики.
В.К.: Ще з 2008 року, пам'ятаю, була дискусія між керівництвом Харківського регіону і Львівського щодо того, чому у Львова кращі результати ЗНО. В бік Західного регіону тоді був некоректний закид - нібито там допомагають дітям писати ЗНО. Тоді впродовж двох років до всіх пунктів тестування спрямовували представників приймальних комісій ВНЗ з інших регіонів. Але результати ЗНО були такими ж. Проблема в чому? Харківська освіта потужна, але при цьому її оцінюють виключно на основі олімпіад. А ми порівнюємо масову освіту, яка потужніша в Західному регіоні. І річ тут не тільки у вищих балах за ЗНО. Є ще один цікавий факт: розрив між результатами ЗНО в місті і селі у Львівській області менший, ніж у Харківській. Тобто в Харкові дуже красива й потужна міська освіта, але далі, на рівні області, зовсім інший ландшафт.
- Результати ЗНО свідчать про нерівний доступ до якісної освіти? Які "нерівності" ви побачили?
В.К: Так. Дуже різняться результати учнів міста і села. Ось, наприклад, результати випускного іспиту (ДПА) з української мови, що проходив у формі ЗНО.
Рис.1:
У наступну вступну кампанію треба буде добре подумати над сільським коефіцієнтом - чи потрібен він. Якщо готувати фахівців для села, щоб підтримати його, то, можливо, й потрібен.
- Навряд чи всі сільські випускники повернуться в село, якщо там не буде створено умов для життя і роботи.
В.К: Якщо держава надає випускнику сільської школи преференцію для здобуття вищої освіти, то, імовірно, ця преференція має бути й обов'язком цього вступника повернутися на роботу в своє село. А інакше - де справедливість?
- Як на мене, це теж несправедливо. Хіба село не заслуговує на хорошого вчителя, лікаря? Чому туди треба повертати на роботу трієчників, що вступили завдяки пільгам?
В.К: Це треба досліджувати. Я знаю, що робоча група при МОЗ займається проблемою підготовки лікарів, вони просили в нас інформацію про результати ЗНО. І вже прослідковуються випадки, коли сільський учень, програючи при вступі, виривається вперед у процесі навчання. Задатки у молодої людини є, але в неї не було умов навчатися нормально в сільській школі.
- Може, сільській дитині треба не пільги при вступі надавати, а допомогти підготуватися до вступу - наприклад, організувати безоплатні підготовчі курси або дати гуртожиток на час безоплатного навчання на підготовчому відділенні вишу?
В.К: Над проблемою сільських дітей треба думати. Потрібно аналізувати результати, бачити не лише дані по Україні, а й регіональні зрізи. Там ситуація різна.
- Якщо вже говорити про нерівність в освіті, не можна не згадати про ліцеї й гімназії. Їхні учні краще складають ЗНО?
В.К: Так, за результатами ЗНО видно, що ті, хто навчався в ліцеях і гімназіях, складали тестування успішніше, ніж випускники інших шкіл.
В.Б.: Це очікувано. Ліцеї й гімназії добирають собі учнів за конкурсом, тобто там навчаються найкращі й найбільш мотивовані учні. Тому й результати у них кращі.
- У ліцеях і гімназіях найбільш мотивовані не лише учні, а й батьки - вони сплачують благодійні внески (що престижніша школа, то внески вищі). Відповідно, у таких школах є можливість створити умови для навчання, забезпечити кращу матеріальну базу, а якщо треба - додаткові платні заняття.
В.К: Цього року ми проаналізували результати ЗНО не лише залежно від типу школи, а й залежно від профілю навчання (тобто від того, які предмети вивчалися поглиблено). Візьмімо, наприклад, тест з української мови і літератури. Порівняймо, як його складали випускники шкіл, що навчалися за різними профілями (математичний профіль, фізичний, філологічний, біолого-хімічний тощо). Зверніть увагу, що універсальний профіль означає фактично відсутність профілю, тому що тут жоден предмет не вивчається поглиблено.
Рис. 2:
- Виходить, поділ на "фізиків" і "ліриків" дуже умовний? Як видно із цих даних, "фізики" чудово впоралися з "лірикою".
В.К.: Найбільше абітурієнтів у нас навчалося за універсальним профілем - близько 60 тисяч з майже 200 тисяч випускників. Але найпотужнішими на тесті з української мови виявилися іноземні філологи, фізики й математики. І на тестуванні з математики їхнє лідерство зберігається: у математиків кожен третій склав цей тест на високому рівні, а в іноземних філологів - кожен четвертий.
- Тобто це міф, що "філологам не дано"?
В.К.: Виходить, так. Але тут іще одна важлива деталь. Як показали результати ЗНО, універсальний профіль навчання демонструє невисокі результати з кожного предмета. Старшу школу треба все-таки переводити на профільне навчання.
- Наскільки складними були цього року всі тести ЗНО?
В.К: Складність тесту обчислюється у відсотках за спеціальною формулою: це відношення кількості балів, яку набрали учасники тестування, до максимальної кількості балів, яку вони могли набрати. Складність визначається за шкалою: дуже легкий тест (складність понад 80%), легкий (60 -79%), оптимальний (40-59%), складний (20-39%), дуже складний (менше ніж 20%). За нашими підрахунками, тести з усіх предметів були оптимальної складності, складною була лише фізика.
Рис.3
В.Б.: З року в рік у нас два складні предмети - фізика і математика. Цього року нам вдалося підняти рівень складності математики до оптимального за рахунок включення завдань відкритого типу, де потрібно було не обирати готову відповідь, а самостійно розв'язати завдання.
- То це ж складніше - не обирати відповідь, а написати свою?
В.К.: Не завжди. Такі завдання складаються з двох частин: перша - звичайна арифметична дія, яку вивчали ще в 6-му чи 7-му класі, і за цю дію можна було отримати один бал (при тому, що всього за тест у середньому отримували 9-11 балів). А от друга частина завдання була складнішою, вона вимагала вміння аналізувати умову, бачити якісь непомітні на перший погляд речі. І це додавало додаткових балів. Та більшість учасників тестування за таку задачу отримала лише один бал. Ми побачили, що прості арифметичні дії більшість абітурієнтів здатна виконувати, а от ті, що потребують залучення додаткової інформації, логічного мислення - ні. Вони вивчили теорію, але їх не навчили логічно мислити. Ми віддаємо цю інформацію навчальним закладам. Якщо директор і заступники захочуть, вони зроблять висновки.
- Чому фізика була складнішою?
В.К: Тест з фізики не суперечить програмам і державному стандарту освіти. Спростивши тест, ми тим самим понизили б реальні вимоги до знань з фізики, яких дотримуються вчителі в школі. Бо вони орієнтуються на ЗНО, а все, що за горизонтом тесту, мовляв, можна не вчити.
- Хімія, біологія теж близькі до порога "складних" тестів. Чому?
В.Б.: Для більшості предметів будь-якому вчителеві (хорошому чи поганому) достатньо дошки й крейди. Скажіть, а можна навчити фізики, хімії, біології тільки за допомогою дошки й крейди? Ні. Це має бути експеримент, дослід.
- Ви маєте на увазі, що для вивчення природничих дисциплін потрібна матеріальна база?
В.Б: У тому числі.
В.К: Проблема не лише в матеріальній базі. Кількість годин на вивчення цих предметів за останні десятиліття значно скорочено.
- Та й якість шкільних програм із цих предметів залишає бажати кращого.
В.К: Так. Зараз ми збираємо дані за результатами ЗНО. А далі має працювати потужна група аналітиків, і на підставі її висновків на рівні Міністерства або Академії педнаук мають бути запропоновані рішення проблем. Фактологічна база в нас є.
- Цікаво, а чи багато учнів отримали по 200 балів за ЗНО?
В.К: Ми зібрали такі дані.
Рис.4
- З наступного року випускний іспит з української мови у формі ЗНО складатимуть не лише школярі, а й випускники училищ, технікумів, коледжів. У принципі, це логічно: вони, як і учні загальноосвітніх шкіл, отримують шкільний атестат і мають складати випускні іспити (державну підсумкову атестацію) як усі. Досі цього не було.
В.К.: Так, наступного року ЗНО складатимуть і випускники коледжів. Мені нещодавно писав член приймальної комісії одного з вишів і дивувався: в абітурієнта в атестаті стоять оцінки "8" і "9", а ЗНО він склав на 102 бали (за старою 5-бальною системою це слабенька "трієчка"). "Що це таке, де ваша хвалена справедливість?" - обурювався член комісії. Коли ми запропонували назвати номер сертифіката ЗНО для аналізу роботи цього абітурієнта, приймальна комісія вибачилися: "Ми бачимо, що це випускник коледжу. Він не складав випускного іспиту у формі ЗНО, йому поставили оцінку в самому навчальному закладі".
Середній бал атестата враховується при вступі, хоч він і не так багато важить, як бал ЗНО. Але де ж справедливість? А її потрібно прагнути.
- Чи буде ЗНО після 9-го класу?
В.К: Так, коли ухвалять новий закон про освіту.
- Які нововведення на нас чекають наступного року?
В.К.: Наступного року тестування з іноземної мови буде двохрівневим: складніший і легший тест.