Події, спровоковані об’єднанням трьох сумських ВНЗ, мимоволі викликають асоціації з «Хозарським словником» Милорада Павича. Позиції конфліктуючих сторін настільки ж несхожі, наскільки по-різному Червона, Зелена та Жовта книги всесвітньо відомого роману-лексикону трактують наслідки хозарської полеміки. Перша стверджує, що перемогу у ній здобув грецький чернець, тому хозарський правитель — каган — вирішив навернути свій народ у християнство. У другій описується тріумф мусульманського дервіша, у третій — єврейського рабина... До речі, пригадуєте, що стало поштовхом до тієї полеміки? «...Якось уночі, коли коні паслися при місячному світлі, каганові уві сні з’явився янгол і мовив:
— Творцеві дорогі твої наміри, але не справи твої.
Тоді каган запитав ловця снів, що означає цей сон і в чому причина хозарських негараздів. Ловець снів відповів, що гряде велика людина і час рівняється на неї. Каган на це заперечив:
— Неправда, це ми здрібніли, звідси й наші біди...»
Об’єднання. Хроніка
На початку березня 2004 р. Сумська облдержадміністрація виступила з ініціативою об’єднати три вищі навчальні заклади — Сумський державний університет (СумДУ), Сумський державний педагогічний університет ім. А.Макаренка (СумДПУ) і Сумський національний аграрний університет (СНАУ). 11 березня на зборах представників трудових колективів ВНЗ викладачі підтримали ідею обласного керівництва. А от у студентів усіх трьох ВНЗ «об’єднавчі» плани викликали різкий протест. Відповідно до соцопитування, опублікованого сумським виданням «Експрес» (№1—2, 2004 р.), проти злиття виступили 83% студентів СумДУ, 72 — педуніверситету і 60% — аграрного.
20 квітня Президент України підписує указ №453 «Про створення Сумського національного університету» (СНУ) на базі трьох ВНЗ. Три дні потому студенти СумДУ починають збирати підписи під зверненням до Президента, оскільки переконані: об’єднання університетів відбувається занадто поспішно, недостатньо опрацьовано перспективи розвитку єдиного ВНЗ, що неминуче призведе до ліквідації низки існуючих наукових шкіл, занепаду матеріально-технічної бази, руйнації напрацьованих систем, утрати традицій і кадрів. Під зверненням підписалися 1473 студенти СумДУ і СумДПУ.
5 травня студенти створюють рух опору і висувають свої умови — прозорість і поетапність створення СНУ. 12 травня в Сумах відбувся мітинг протесту, наступного дня молодь пікетує ВР, де проходять парламентські слухання з питань реформування вищої освіти. На слуханнях голова комітету ВР із питань освіти і науки Станіслав Ніколаєнко називає указ Президента №453 неконституційним.
17 червня підписано розпорядження Кабміну № 402-р «Про створення СНУ».
28 червня в Сумах відбувається черговий (цього разу вже багатотисячний) мітинг протесту, й у сквері Шевченка встановлюють перші намети майбутнього наметового містечка. Рух опору висуває нові вимоги: досить сподіватися на компроміс, якщо влада не хоче нас слухати, ми вдаємося до крайніх заходів і вимагаємо скасувати указ Президента та розпорядження Кабміну про створення СНУ.
29 червня збори викладачів і співробітників СумДУ переважною кількістю голосів («за» — 932, «проти» — 7, «утрималися» — 4) ухвалюють звернення до Президента про скасування зазначеного указу. Головна теза звернення — перші об’єднавчі кроки були невдалими, тому логічно почати все спочатку — з написання й обговорення проекту створення СНУ.
2 липня в наметовому містечку було вже 28 наметів, видано 500 денних і 200 нічних перепусток. За час існування містечка зібрано понад сім тисяч анкет прихильників акції.
З 6 липня країною прокочується хвиля акцій на підтримку сумських студентів. Такі заходи відбулися в Києві, Рівному, Харкові, Львові, Одесі, Луцьку, Хмельницьку, Ужгороді, Чернігові, Полтаві, Ялті, Алупці, Алушті. У столиці МОН пікетували 150 студентів. Акції солідарності відбулися навіть у Варшаві перед Посольством України в Польщі.
Втім, пристрасті вирують у реальності, та аж ніяк не в звітах офіційних ЗМІ. Наприклад, 8 липня в Сумах побував прем’єр-міністр України Віктор Янукович. Студенти та викладачі, які зібралися в актовому залі СНАУ (цитую повідомлення «Укрінформу»), «запевнили главу уряду, що ніяких проблем із реформуванням вузівської системи Сумщини за методами Болонського процесу немає... доктор технічних наук проректор Євген Лавров зазначив, що всі три університети вже розпочали роботу щодо об’єднання, і, за його словами, вона проходить безболісно... Вислухавши всі виступи, прем’єр-міністр сказав, що переконався в правильності рішення міністерства та уряду. «Що мені залишається робити? Лише приєднатися до вас, оскільки інших пропозицій я не бачу», — зазначив Віктор Янукович. Глава уряду повідомив, що поінформує Президента про стан справ у системі освіти Сумщини і підтвердить правильність підписаного ним указу. «Хай ця подія стане у вашому житті знаменною, ви прийняли свідоме рішення, і це буде перший досвід, який надалі втілюватиметься в життя в інших містах України», — сказав Віктор Янукович».
«Те, що відбувається
в Сумах, — цілком нормальний процес»
— Нині в Україні існує 1009 ВНЗ різного рівня акредитації, — стверджує директор департаменту вищої освіти МОН України Ярослав Болюбаш. — У жодній європейській країні немає такої величезної кількості вищих навчальних закладів. Крім того, у нас є ВНЗ (у тому числі III—IV рівнів акредитації), де навчаються по 600—1500 студентів. Це аж ніяк не відповідає вимогам Болонського процесу, висунутим до університетів. Адже такі вищі навчальні заклади не мають повноцінних кафедр: на кафедрі, де працюють п’ять-шість осіб, про серйозну наукову працю не може бути й мови. Та й про який рівень викладання можна говорити, якщо один педагог змушений читати п’ять-шість дисциплін? Ні в середній, ні в професійно-технічній школі немає такої «багатостанковості».
На нинішньому етапі розвитку вітчизняної вищої школи однозначно треба здійснити кроки, спрямовані на оптимізацію мережі ВНЗ. Хіба це нормально, коли в одному регіоні за одним фахом готують спеціалістів аж три вищі навчальні заклади?.. У даному випадку з ініціативою об’єднання трьох університетів і створення на їхній базі університету регіонального типу виступив глава Сумської облдержадміністрації Володимир Щербань. Міністерство пропозицію підтримало. Зрозуміло, це — перший крок, але студентів зміни жодною мірою не торкнуться.
— Що ви маєте на увазі?
— Студент навчається на певних умовах. Йдеться, зокрема, про тих, хто сплачує за освіту. Розмір плати в СумДУ, СумДПУ і СНАУ міг різнитися, але МОН стоятиме на тому, щоб умови навчання контрактників не змінилися.
Що стосується створення єдиного університету, то, повторюся, це — перший досвід такого типу. Можливо, не все продумано організаційно, але й тут сумчанам важко дорікнути. Відразу ж після того, як було підтримано ідею об’єднання, створили групу з розробки статуту нового ВНЗ, з об’єднання кафедр. До того Сумська облдержадміністрація і МОН направили у ВНЗ концептуальні пропозиції, де пояснювалося, з якою метою відбувається об’єднання. І ми впевнені: не мине й року, як новий навчальний заклад — Сумський національний університет — запрацює по-новому.
Сьогодні у ВНЗ платна освіта є єдиним додатковим джерелом позабюджетних коштів. Але ж ним може (і повинна!) стати й наука. СНУ матиме потужні кафедри, відповідну наукову тематику, що стосуватиметься і фундаментальних, і прикладних розробок. Тобто солідний ВНЗ нового типу зможе дуже непогано заробляти на науці. Тож те, що відбувається нині в Сумах, — цілком нормальний процес. І логічно було б, аби сумчани свою енергію та ініціативу спрямували на те, щоб розробити оптимальну структуру майбутнього ВНЗ і максимально безболісні шляхи об’єднання. Безумовно, неминучими є скорочення: замість трьох ректорів — один, замість, умовно кажучи, дев’ятьох проректорів — три тощо. Але оптимізація в тому й полягає, щоб звільнити певні кошти та спрямувати їх на поліпшення навчального процесу.
— Але чи не виходить так, що в єдине ціле намагаються перетворити цілком різні, зокрема й за рівнем надаваних освітніх послуг, ВНЗ? Крім того, ті, хто протестує проти об’єднання, стверджують, що Сумський аграрний має в регіоні досить непривабливу репутацію. Цитую відкритий лист випускників СумДУ: «СНАУ в Сумах має репутацію ВНЗ-банкрута, ВНЗ, в якому процвітає корупція, в якому рівень підготовки спеціалістів найнижчий у Сумській області, а, може, і в Україні... За словами ініціатора об’єднання — ректора та депутата ВР Олександра Царенка — стоїть не турбота про розвиток освіти, а одержання особистої вигоди — переведення на об’єднаний ВНЗ боргів СНАУ — ВНЗ, яким керував депутат Царенко всі ці роки».
— Університет, відповідно до Закону України «Про вищу освіту», — це багатопрофільний ВНЗ. Отже, за структурою спеціальностей тут питань бути не може. Адже в НТУУ «КПІ», де навчаються майже 40 тисяч студентів, є дуже різні спеціальності — починаючи від технічних і закінчуючи філологічними. Так, і в СумДУ, і в СумДПУ були спеціальності «фізика» та «математика». Хіба фундаментальний підхід може негативно вплинути на підготовку майбутніх учителів? А методичний — на підготовку тих же фізиків, багато хто з яких стане згодом викладачами вищої школи?
Тепер стосовно нездорових тенденцій, що нібито існували в СНАУ. Що б там не стверджували противники об’єднання, перемогти повинні хороші традиції. Навіть якщо, на їхню думку, раніше й були якісь вади, то тепер їх точно не буде.
— А хто прийняв рішення про те, щоб об’єднаний ВНЗ очолив О.Царенко?
— Олександр Михайлович нині — виконуючий обов’язки ректора СНУ. Попереду — демократичні вибори ректора, які мають відбутися найближчим часом.
— Що відбувається в Сумах нині? Наскільки я розумію, СНУ вже створений і почав діяти.
— Формально він уже створений, існує як юридична особа. Є відповідне розпорядження Кабміну і наказ МОН України.
— Поза сумнівом, вам відома точка зору сумських студентів, які протестують проти об’єднання. Зокрема вони стверджують, що рішення про створення СНУ приймалося без урахування їхньої думки, думки їхніх батьків і громадськості міста. Чому з ними ніхто не порадився?
— Не думаю, що до роботи з об’єднання не залучали тих же студентів. У будь-якому випадку, відповідно до Закону України «Про вищу освіту» мережу ВНЗ формує Кабмін. Та й, зрештою, яка шкода від об’єднання студентам? Жодної.
— Але ж вони вважають цілком інакше.
— Я зустрічався з молоддю під час парламентських слухань, присвячених питанням реформування вищої освіти. Ми пояснили їм свою позицію. Вони сказали, що бояться, зокрема, підвищення плати за навчання. Але ж у законі чітко прописано: є студентське самоврядування, яке має право брати участь у розробці концепції, статуту нового ВНЗ, представляючи свої інтереси. Саме від нього залежить, наскільки гідно вдасться відстояти інтереси студентства.
— Чому, на вашу думку, рішення про об’єднання трьох ВНЗ викликало таку негативну реакцію у студентів і багатьох викладачів?
— Гадаю, йдеться аж ніяк не про всіх студентів. Так сталося, що ці одіозні події збіглися із сесією, держіспитами. У цей період у студентів дуже мало вільного часу, щоб, скажімо, їздити до Києва, влаштовувати демонстрації під ВР. Наприклад, МОН пікетували молоді люди, які стверджували, що вони — київські студенти, які підтримують сумчан. Мені важко коментувати такі речі, я не політик. Але іноді складається враження, що студенти виступають іграшками в чиїхось руках.
А результатом перетворень буде...
— Реформування структури вищої школи області в напрямку створення інтегрованих навчальних комплексів за прикладом провідних університетів світу є актуальною проблемою, — зазначає в.о. ректора СНУ Олександр Царенко. — Результатом перетворень буде підготовка фахівців на якісно вищому рівні, покращення використання кадрових та фінансових ресурсів, зокрема коштів державного бюджету, виховання у майбутніх поколінь творчого ставлення до справ, забезпечення економічної та політичної стабільності регіону.
Ідея створення регіонального університету не нова. Протягом останніх трьох років саме колектив Сумського державного університету виступав з ініціативою приєднання до нього Сумського педагогічного університету. Питання створення СНУ обговорювалося на зборах трудових колективів національного аграрного, державного та педагогічного університетів м. Суми, на яких була висловлена одноголосна підтримка. Таке рішення трудових колективів приймалося з урахуванням низки об’єктивних причин, а саме: демографічна ситуація в регіоні призведе в найближчі п’ять років до значного зменшення кількості абітурієнтів (до 40%); у трьох навчальних закладах ведеться підготовка за однаковими напрямами, тому виникла необхідність створення спільних наукових лабораторій; наявність малочисельних кафедр (три-чотири чол.), що не сприяє розвитку наукової та навчально-методичної діяльності. Крім того, наукові проблеми вимагають концентрації не тільки інтелектуальних зусиль, а також фінансово-економічних.
Основними причинами протистояння окремих осіб створенню регіонального університету є:
— керівництво СумДУ виступало ініціатором приєднання інших ВНЗ до свого, але створення нового навчального закладу на рівноправних умовах викликає протидію;
— розповсюджується неправдива інформація про збільшення оплати за навчання, зменшення місць бюджетного фінансування та необхідність підтвердження місця бюджетного фінансування шляхом проходження додаткового тестування та ін.;
— процес об’єднання та неправдива інформація про нього використовується опозиційним блоком «Наша Україна» для організації протидій із висуванням політичних вимог.
Практично 100% викладачів і співробітників (крім семи представників СумДУ та двох — СумДПУ) подали заяви про перехід на роботу до СНУ. А з усіх студентів, переведених до новоствореного навчального закладу, лише один подав заяву, що не бажає навчатися в ньому.
Створення нового навчального закладу відбувається в повній відповідності до чинного законодавства. Указ Президента України та розпорядження Кабміну «Про утворення Сумського національного університету» були підготовлені на підставі детального обгрунтування. Подальші дії щодо створення СНУ регламентуються наказом МОН із чітко визначеними термінами виконання. Тому говорити про поспішність немає ніяких підстав.
Жоден викладач не втратив роботу, жодна кафедра не припинила свого функціонування, підготовка фахівців і надалі проводитиметься за вже існуючими та новими спеціальностями (у цьому році їх з’явилося три).
Станом на 1 липня на рахунках вищих навчальних закладів, що об’єднуються, налічувалось: у національному аграрному — 2 млн. грн., державному — 100 тис. грн., педагогічному — 60 тис. грн. Зрозуміло, що, об’єднавши можливості трьох університетів, можна досягти кращого результату. Слід зазначити: при однаковому рівні надходжень у національному аграрному і державному університетах стан матеріальної бази (це визнають навіть опоненти) набагато кращий у СНАУ. Перевірка КРУ Сумської області виявила значні зловживання в СумДУ, які обчислюються сумою в 6 млн. грн. На жаль, кошти витрачалися не на розвиток навчального закладу, а на власні потреби.
Якщо говорити про Сумський національний аграрний університет, то, дійсно, він має потужну матеріальну базу, належний зовнішній вигляд (котрий, до речі, було створено без залучення державних коштів). У рейтингу серед навчальних закладів України він посідає перші місця, визнаний іноземними партнерами. Понад сім років в університеті здійснюється підготовка за спільними німецько-українськими навчальними програмами з менеджменту з видачею німецького сертифіката. Щорічно близько 800 студентів СНАУ проходять практику за кордоном у розвинених країнах, таких як Велика Британія, Німеччина, Австрія, Польща, США та інші. В університеті запроваджено автоматизовану систему «Навчальний процес», яка забезпечує повний контроль за якістю навчання та виконанням вимог Болонського процесу. Активно діє модульна система, котра забезпечує постійне навчання студентів і контроль знань без проведення екзаменаційних сесій. Рівень підготовки фахівців, які закінчують Сумський національний аграрний університет, дуже високий, що підтверджується замовленнями від роботодавців, серед яких — Правексбанк, банк «Аваль», банк «Володимирський», головне управління економіки облдержадміністрації, Сумська обласна державна адміністрація, районні державні адміністрації (на посади заступників голів із питань економіки та реформування), велика кількість підприємств та установ. 100% випускників пройшли державний розподіл і отримали роботу. (На жаль, близько 80 замовлень не виконано, тому що кількість пропозицій для працевлаштування перевищувала кількість випускників.) Усі ці дані можна перевірити у відділі працевлаштування, а оголошення про відмову приймати на роботу випускників Сумського НАУ ніхто показати не може, але ця відверта неправда розглядається як аргумент проти створення СНУ.
Чутки щодо банкрутства СНАУ є добре спланованою акцією «борців проти об’єднання» (а точніше — опозиційних політичних сил). Адже державний заклад згідно з чинним законодавством не може отримувати позики, а тому й не може збанкрутувати.
Мої найближчі плани — створити університет, який повністю відповідав би світовим стандартам, вимогам Болонської конвенції; ставши регіональним освітнім, науковим, виховним центром.
Питання без відповідей?
— Усе, що відбувається навколо проблеми об’єднання трьох університетів, від самого початку вражає, м’яко кажучи, непродуманістю та бездушшям, — переконаний завідувач кафедри економіки СумДУ доктор економічних наук професор Леонід Мельник. — Ініціатори об’єднання навіть не спромоглися більш-менш серйозно його аргументувати. Далі голослівних заяв на кшталт «Буде створено університет нового типу!» справа не пішла. «Підвищиться якість навчання!» — заявляють вони. Але дозвольте поцікавитися: за рахунок чого? Адже провідні професори та доценти заявили про своє звільнення. Не менш рішучі й студенти. Кращим із них запропонували місця в інших ВНЗ.
Вже сьогодні можна з упевненістю говорити про досить серйозні соціальні й економічні наслідки експерименту. Монополізація вищої освіти в місті створює умови для свавілля її керівництва. Викладачі втрачають можливість обирати місце роботи, потрапляють у пастку, де їм можуть диктувати будь-які умови.
Ще одним ноу-хау експериментаторів є нове слово в конкуренції: ідеологи об’єднання відкрито говорять про те, що відтепер конкуренція колективів замінюється конкуренцією викладачів усередині кафедри. Замість згуртування заради колективних інтересів, людей провокують воювати одне з одним, стравлюючи та роз’єднуючи їх.
У ще гірші умови потрапляють студенти та їхні батьки. Ініціатори об’єднання, не соромлячись, заявляють, що однією з їхніх цілей є зведення до єдиного знаменника цін на навчання. Мовляв, система, що існувала раніше, сприяла їх заниженню. Ніхто не сперечається, можна і потрібно створювати, зокрема, й мережу дорогих освітніх послуг. Але це повинно супроводжуватися системою грантів або хоча б кредитів на навчання, так, як це робиться в цивілізованих країнах. У перші ж дні роботи нового об’єднаного університету колишні аграрний і СумДУ вирівняли річну плату за навчання у бік збільшення.
Чи існував варіант створення об’єднаного університету зі збереженням права юридичної особи за всіма навчальними закладами, що входять до нього? Ініціатори об’єднання (а з ними й МОН) стверджують: «Немає». А Закон України «Про вищу освіту» свідчить про прямо протилежне. Відповідно до п.3 ст.23 «акредитовані вищі навчальні заклади у встановленому порядку можуть створювати навчальні та навчально-науково-виробничі комплекси, які є добровільними об’єднаннями. Всі учасники комплексу зберігають статус юридичних осіб». (До речі, саме за такий комплекс проголосували учасники зборів трудового колективу СумДУ.) Незважаючи на це, 22 червня заступник міністра освіти і науки України Михайло Степко зачитав представникам трьох ВНЗ розпорядження прем’єр-міністра, відповідно до якого всі три навчальні заклади ліквідуються. На питання, чи існують інші форми їхньої реорганізації, він відповів, що таких закон не передбачає...
Усім викладачам і співробітникам трьох сумських ВНЗ повідомили, що через два місяці вони зобов’язані стати на облік на біржі праці. Звільнення ж (тим більше з реєстрацією на біржі) передбачене лише в одному випадку — якщо підприємство ліквідується без будь-якої форми реорганізації і правонаступності (ст. 101 Цивільного кодексу України). Кодекс законів про працю України в частині 3 ст.36 однозначно передбачає збереження укладених раніше трудових договорів: «У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення, дія трудового договору працівника подовжується». Тобто, навіть якби змінився власник, жодних нових заяв працівники ВНЗ писати не мали. Замість цього люди одержали вовчий квиток із погрозами не брати на роботу тих, хто не встигне написати заяву протягом десятьох днів. А щоб ворушилися швидше, відразу оголосили конкурс на заміщення вакансій...
Сумське протистояння породжує багато запитань без відповідей. Чому під шум риторики про демократизацію освіти ніхто не хоче дослухатися до думки фахівців, студентів, батьків, тих, хто пропонує інші форми та методи роботи? Чому проігноровано думку робочої групи комітету з науки та освіти ВР? Вона на місці проаналізувала ситуацію і звернулася до Президента України з пропозицією негайно призупинити безглуздий експеримент. Зрештою, чому ініціатори об’єднання, звинувачуючи своїх опонентів у політиканстві, завзято не хочуть хоча б на період президентських виборів призупинити свої дії, аби спокійно проаналізувати помилки і виробити спільну стратегію дій?..
Рух опору
— Об’єднання ВНЗ, переконують його ініціатори, лише на руку студентам, — каже голова інформаційного центру руху опору студентка СумДУ Олександра Веснич. — Мовляв, ми одержуватимемо дипломи національного університету, збільшиться фінансування ВНЗ тощо. Зазначають також, що внаслідок поганої демографічної ситуації абітурієнтів усе меншає, отже, в майбутньому деякі університети стануть нерентабельними. Але ми дотепер не можемо одержати зрозумілу відповідь на запитання: чому в цих «чудових» перетвореннях не може брати участь саме студентство? Чому ВНЗ потрібно об’єднувати настільки поспішно, не прорахувавши усе як слід?
Коли немає офіційної відповіді, висновок напрошується сам собою. Одним із організаторів СНУ є ректор СНАУ О.Царенко. Його ВНЗ славиться безцеремонним здирством, некомпетентними випускниками й обов’язковим прибиранням території замість лекцій. Недарма в наших місцевих газетах у оголошеннях про прийом на роботу постійно пишуть: «Крім випускників СНАУ»... От кому дійсно не вистачає абітурієнтів! А якщо взяти до уваги величезні борги Сумського аграрного, відразу стане зрозуміло, для чого проводиться об’єднання.
Незважаючи на протести студентів, ВНЗ усе-таки зігнали до загального «колгоспу». За наказом Царенка із СумДУ відразу зняли табличку з назвою ВНЗ (і це незважаючи на те, що ліквідаційна комісія ще не почала діяти). Розформували один із найстаріших факультетів СумДПУ — історичний, на провідні посади призначили ставлеників Царенка.
— Відома народна мудрість «краще — ворог хорошого», — говорить лідер руху опору, студентський ректор СумДУ Ірина Меркун. — Чим чиновників не влаштовували результати навчання, скажімо, в нашому ВНЗ? За останні роки університет стабільно входив у трійку лідерів у рейтингу кращих ВНЗ України за кількістю призових місць, завойованих студентами на предметних олімпіадах. Цей показник щорічно становив від 35 до 42 призових місць. В аграрному університеті — максимум чотири-п’ять. Постає питання: за рахунок чого підвищиться якість навчання, якщо перший приєднають до другого?..
Нам не раз дорікали, що проблему потрібно вирішувати не мітингами, а цивілізованим шляхом, звинувачували в політиканстві, хоча ми неодноразово повторювали: у наших діях немає й натяку на політику. Ми впевнені: сумські чиновники запрошують активістів руху опору сісти за стіл переговорів лише для того, щоб уникнути розголосу. Нас запевняють, мовляв, об’єднання — об’єктивний процес, і водночас залишаються глухими до наших вимог.
Ми не збираємося миритися зі свавіллям, яке чиниться у Сумах. Сумські студенти готуються до масштабніших і рішучіших дій. Ми висунули ультиматум Президентові та прем’єр-міністру України: якщо до 1 серпня указ і розпорядження Кабміну про створення СНУ не скасують, учасники руху опору прийдуть пішки із Сум до Києва, де розіб’ють наметове містечко й оголосять про початок всеукраїнської акції протесту.