Наприкінці минулого року було ухвалено низку урядових рішень щодо системи стипендіального забезпечення і як результат - повністю змінено підхід до виплати академічних та соціальних стипендій.
Ідеться про такі рішення уряду: постанова Кабінету міністрів України №1050 від 28 грудня 2016 р. "Деякі питання стипендіального забезпечення", постанова Кабінету міністрів України №1047 від 28 грудня 2016 р. "Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах", постанова Кабінету міністрів України №1045 від 28 грудня 2016 р. "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів" і постанова Кабінету міністрів України №1043 від 28 грудня 2016 р. "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству освіти і науки для виплати академічних стипендій".
Очевидно, що зміни ухвалювалися поспіхом, бо вже в січні 2017-го до цих урядових рішень вносили зміни - постановою Кабінету міністрів України №32 від 25 січня 2017 р. "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань стипендіального забезпечення". (За інформацією автора цієї публікації, відповідні зміни розглядалися на засіданні уряду вже 16 січня, а були оприлюднені лише
2 лютого 2017 р.) І готуються також зміни щодо соціальних стипендій. Далі - про це детальніше.
Згідно з постановою Кабінету міністрів України №1050 від 28 грудня 2016 р. "Деякі питання стипендіального забезпечення", Міністерство освіти і науки України повинно було розробити і затвердити примірний Порядок формування рейтингу студентів. Станом на 4 лютого ц. р. є лише проект зазначеного порядку і порада вишам використовувати його при розробці власних порядків. Також зазначимо, що, на жаль, вищі навчальні заклади не отримали рекомендації-роз'яснення щодо реалізації урядових рішень про нову систему нарахування академічних та соціальних стипендій, і лише 3 лютого 2017 р. на сайті Міністерства освіти і науки з'явилися відповіді на найпоширеніші запитання про нарахування стипендій.
Які ж наслідки ухвалення відповідних урядових рішень і що необхідно зробити для усунення можливих проблем?
За словами урядовців, студентську стипендію мають отримувати найкращі. Але на різних спеціальностях умови для отримання стипендії відрізняються. На одній можна залишитися без стипендії, маючи 80-90 балів з екзаменаційних предметів (це оцінки "4" і "5" за умовною п'ятибальною системою), а на іншій спеціальності шанс отримувати стипендію матимуть навіть ті, хто набрав на іспитах 65-75 балів.
Отже, частина студентів має всі підстави вважати це несправедливим. Більше того, відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1047 від 28 грудня
2016 р. "Про розміри стипендій у державних та комунальних навчальних закладах, наукових установах", для деяких спеціальностей, таких як фізика, математика, металургія, гірництво тощо, встановлюється підвищений розмір академічної стипендії на рівні 1400 грн. (звичайна - 1100 грн.). І коли студенти, маючи посередні результати під час екзаменаційної сесії на "окремих спеціальностях", отримуватимуть іще й підвищену стипендію, на відміну від своїх колег на інших спеціальностях, котрі, маючи кращі успіхи в навчанні, взагалі залишаться без стипендії, то це сприйматиметься як подвійна несправедливість.
Разом із тим є приклади, коли з 18 студентів-бюджетників на отримання стипендії претендують 16 осіб (оцінки "4" і "5" за п'ятибальною системою; в тому числі
10 студентів склали все на "5"), а отримуватимуть академічну стипендію лише восьмеро з них. Така зміна системи стипендіального забезпечення не орієнтована на підтримку найкращих. Але тут ми маємо справу із супутньою проблемою - об'єктивного оцінювання.
Вищі навчальні заклади, особливо ті, де на окремих спеціальностях майже всі студенти-бюджетники є відмінниками, повинні попрацювати над культурою оцінювання. Стипендія однозначно має залежати від оцінок студента, але наскільки вони об'єктивні? Хто вимірює з цієї точки зору якість роботи викладача? Так, від нього вимагають наукових публікацій, та чи вимагають знання методик і критеріїв оцінювання?
Це потрібно виправляти, щоб не було перекосів при оцінюванні знань здобувачів вищої освіти. У цьому мають бути зацікавлені й самі студенти, бо вони краще знають, хто з їхніх одногрупників чи однокурсників краще володіє тим чи іншим предметом, оскільки в умовах рейтингу це дуже важливий чинник для визначення стипендіатів.
Інша проблема. Студентів-бюджетників, які не можуть скласти сесію і опанувати навчальні предмети, університети відраховують. Це закономірно, і це один з кроків для підвищення якості вищої освіти. Але що більше двієчників-бюджетників відрахує університет, то менше його студентів отримуватимуть стипендію. Бо розмір стипендіального фонду розраховується залежно від загальної кількості студентів-бюджетників, що навчаються в університеті на тій чи іншій спеціальності.
Слід також звернути увагу на питання "округлення" кількості стипендіатів у менший бік. Згідно з урядовим рішенням, академічну стипендію повинні отримувати не більше ніж 45% студентів (постанова Кабінету міністрів України №1050 від
28 грудня 2016 р. "Деякі питання стипендіального забезпечення"). Крім того, вищим навчальним закладам рекомендовано визначати конкретну кількість стипендіатів округленням до цілого числа у бік зменшення добутку ліміту стипендіатів на фактичну кількість студентів денної форми навчання, які навчаються за державним (регіональним) замовленням на певному факультеті (відділенні), курсі за певною спеціальністю (напрямом підготовки) станом на перше число місяця, наступного за датою закінчення семестрового контролю, або приступили до навчання через десять днів після його початку (для першокурсників) - проект примірного Порядку формування рейтингу успішності студентів (курсантів) невійськових вищих навчальних закладів для призначення академічних стипендій.
Безумовно, це лише рекомендація Міністерства освіти і науки України, і вищі навчальні заклади мають право відступити від положень цього порядку і врегулювати відповідні питання на власний розсуд за умови дотримання положень Закону України "Про вищу освіту" та відповідних актів Кабінету міністрів України. Вони можуть округлювати й у бік збільшення ліміту стипендіатів. Але навіть ця рекомендація не набрала чинності через відсутність відповідного наказу.
Який вихід із ситуації?
Необхідно переглянути норму постанови Кабінету міністрів України №1050 від
28 грудня 2016 р. "Деякі питання стипендіального забезпечення" у частині надання права ВНЗ формувати виключно загальноуніверситетський рейтинг студентів у діапазоні 40-45% фактичної кількості студентів денної форми навчання, які навчаються за державним (регіональним) замовленням без прив'язки до факультетів, спеціальностей та курсів з метою підтримати справді найкращих студентів. Це відповідатиме вимогам чинного законодавства щодо автономного статусу університетів. Переконаний, що вищі навчальні заклади зможуть об'єктивно і прозоро сформувати відповідні рейтинги, врахувавши орієнтовно рівний розподіл стипендіатів між факультетами, спеціальностями та курсами. Запорукою прозорого та об'єктивного визначення рейтингу стипендіатів у кожному ВНЗ буде присутність 50% студентів у відповідних стипендіальних комісіях. Звісно, це не ідеальний варіант, але принаймні на рівні університету стипендію отримуватимуть саме найкращі студенти.
Окремої уваги потребує питання соціальних стипендій. Очевидно, що воно було недостатньо детально опрацьоване, і як наслідок соціальну стипендію за січень-лютий студенти зможуть отримати лише в останні дні лютого або перших числах березня. Причина затримки - у значній організаційній складності процесу подання документів та отримання соціальних стипендій. Усе через те, що в цьому процесі беруть участь безпосередньо сам студент, адміністрація університету, орган соціального захисту населення за місцем розташування вищого навчального закладу, Міністерство соціальної політики України разом зі своїми структурними підрозділами, Державне казначейство України.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів України №1045 від 28 грудня 2016 р. "Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсанткам) вищих навчальних закладів", вищі навчальні заклади щомісяця до 5 числа повинні подавати до органів соціального захисту списки студентів, яким призначено соціальну стипендію. З об'єктивних причин виші не встигли цього зробити до 5 січня. Отже, мали подати пакет документів для призначення соціальної стипендії до 5 лютого. Тоді студенти зможуть отримати соціальну стипендію за січень-лютий. Але шлях від моменту подачі документів до перерахування коштів студентові досить-таки тривалий. І це може стати проблемою для студентів, особливо для дітей-сиріт.
Після отримання таких відомостей від університетів органи соціального захисту населення до 10 лютого повинні будуть подати заявки на потребу в коштах на виплату соціальної стипендії відповідним структурним підрозділам з питань соціального захисту, а ці структурні підрозділи до
15 лютого - до Міністерства соціальної політики узагальнену заявку в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України. Наступним кроком має бути перерахування коштів від Мінсоцполітики своїм структурним підрозділам протягом трьох днів (тобто максимум до 20 лютого). А ці підрозділи протягом двох робочих днів перераховують кошти на рахунки органів соціального захисту населення (орієнтовно 22 лютого). Органи соціального захисту населення протягом двох робочих днів перераховують кошти на рахунки відповідних ВНЗ (24 лютого). І наприкінці цього механізму виші навчальні заклади протягом двох робочих днів після надходження коштів на зазначені рахунки виплачують соціальну стипендію студентам (курсантам). А це буде або 28 лютого, або 1 березня 2017 року.
Очевидно, що на січень-лютий слід було передбачити перехідний етап, на час якого забезпечити виплату соціальної стипендії безпосередньо в січні й лютому.
Вкажемо на ще одну новацію. Згідно з урядовим рішенням, для того щоб студенти могли претендувати на отримання соціальної стипендії, вони також мають бути включені до рейтингу. Але студенти, які станом на перше число місяця, що настає після закінчення семестрового контролю згідно з навчальним планом, мають академічну заборгованість або під час семестрового контролю складали щось повторно, аби поліпшити отримані раніше оцінки, не будуть включені до рейтингу і як наслідок - не зможуть отримувати соціальну стипендію. В такому випадку можемо говорити, що така стипендія вже не буде виключно соціальною.
Слід зазначити, що Міністерство соціальної політики України готує зміни до постанови Кабінету міністрів України №1045 від 28 грудня 2016 р., з гідно з якими право на отримання соціальних стипендій матимуть інваліди з дитинства, інваліди І-ІІІ груп, студенти, курсанти невійськових вищих навчальних закладів, з сімей, які отримують державну соціальну допомогу як малозабезпечені. Також готуються зміни щодо надання права на отримання соціальної стипендії студентам з числа дітей-сиріт до завершення навчання у вищому навчальному закладі (зараз - тільки до досягнення 23 років).
Якщо стипендія повинна бути стимулом до навчання, то її мають отримувати справді найкращі. Інакше студенти матимуть підстави вважати такі зміни несправедливими. І їх можна зрозуміти - коли одні навчаються на "4" і "5" і не отримують стипендії, а інші на "3" і "4" і мають підвищену стипендію в 1400 грн, то де ж тут справедливість?
Які можуть бути глобальні наслідки таких змін? Студенти в найгіршому випадку не складуть сесії, і якщо таких студентів буде понад 20%, то вишу зменшать ставки для викладачів або ж студенти заберуть документи і поїдуть на навчання, наприклад, у Польщу. І що матимемо? Виші без студентів? Отже, слід дуже зважено й відповідально підходити до зміни стипендіального забезпечення, як і вносити відповідні уточнення до ухвалених урядових рішень.
Висновок: зазначені зміни мало корелюють з наміром підвищити мотивацію до якнайкращого навчання. І це треба виправляти.