UA / RU
Підтримати ZN.ua

Школо, ми готові?

Вплив COVID-19 на освіту: рекомендації та можливості для України

Автори: Гаррі Патрінос, Джеймс Грешем, Робін Доннеллі

Закриття шкіл через COVID-19 спричинило значний збій у наданні освітніх послуг у всій Європі. Згідно з даними деяких країн регіону з найвищим рівнем доходу, пандемія призводить до погіршення результатів навчання та зростання нерівності. Щоб зменшити й подолати далекосяжні негативні наслідки, Україні та іншим країнам необхідно впровадити програми відновлення освітнього процесу, захистити освітні бюджети і підготуватися до майбутніх потрясінь із допомогою відновлення системи освіти за принципом «зробимо краще, ніж було».

На піку пандемії 45 країн Європи та регіону Центральної Азії закрили свої школи, що позначилося на 185 мільйонах учнів. Зважаючи на раптовість ситуації, вчителі та керівництво навчальних закладів були непідготовлені до цього переходу і мусили терміново розбудовувати системи дистанційного навчання.

Однією з вад термінового розгортання дистанційного навчання є відсутність взаємодії між учителем і учнем, яка неможлива в умовах онлайн-трансляції. Щоб налагодити взаємодію між учителями та учнями, кілька країн виявили ініціативу й додали інші методи: соціальні мережі, електронну пошту, телефон і навіть пошту.

В Україні вже реалізовано заходи з підтримки дистанційного викладання та навчання. Починалося це з трансляцій відеоуроків на телебаченні та з використання онлайн-платформ дистанційного навчання. Такі організації, як EdCamp Україна, організували в онлайні професійну підготовку і обмін досвідом для вчителів з питань дистанційного навчання. Спільно з ЮНІСЕФ Україна також провела інформаційні кампанії на кшталт «Школо, ми готові», щоб інформувати вчителів, керівників навчальних закладів, учнів і батьків про рекомендації для безпечного і безперервного навчання в умовах COVID-19 у 2020/2021 навчальному році.

Останні дані свідчать, що закриття шкіл призвело до фактичного погіршення результатів навчання. Дослідження ще тривають, але перші дані, отримані в Бельгії, Нідерландах, Швейцарії та Великій Британії, продемонстрували як погіршення результатів навчання, так і зростання нерівності. Турбує те, що це погіршення набагато глибше серед учнів із сімей з низьким рівнем освіти. Такі висновки підтверджуються дослідженням, яке демонструє, що діти з сімей із кращим соціально-економічним становищем мали більшу підтримку від батьків в організації навчання в період закриття шкіл.

Отримані дані не тільки дають уявлення про країни регіону з найвищим рівнем доходу, а й можуть бути використані для прогнозування результатів у країнах із середнім рівнем доходів, які, ймовірно, будуть ще гірші. Незважаючи на свою значну технологічну спроможність, країни Європи з високим рівнем доходу демонструють погіршення результатів навчання та поглиблення нерівності через різкий перехід до віртуального навчання. Отож такі наслідки, ймовірно, ще відчутніше проявляться у країнах із нижчим рівнем доходів, у яких набагато слабші технологічні можливості і більшість сімей живе за межею бідності.

За стінами шкільних аудиторій погіршення результатів навчання може призвести до ще більших далекосяжних проблем. Нижчі оцінки за результатами тестування в майбутньому можуть стати причиною підвищення рівня безробіття. І, навпаки, покращення результатів навчання учнів веде до значного підвищення рівня доходів упродовж життя, а подовження тривалості шкільної освіти дає збільшення на 8–9 відсотків рівня доходів упродовж життя. Без якогось втручання спричинене пандемією COVID-19 погіршення результатів навчання, швидше за все, матиме далекосяжний кумулятивний негативний вплив на майбутній добробут дітей. Це включає погіршення результатів навчання, зменшення доступу до вищої освіти, менші можливості на ринку праці та нижчий рівень доходів у майбутньому.

Щоб пом'якшити наслідки впливу пандемії, а також створити стійкішу систему, яка може протистояти майбутнім кризам, ми хотіли б дати три основні рекомендації Україні та іншим країнам: впровадження програм відновлення освітнього процесу, захист освітніх бюджетів, підготовка до майбутніх потрясінь.

Впровадження програм відновлення освітнього процесу. Вже тепер уряди мають забезпечити для учнів, котрі відстали в навчанні, необхідну підтримку для досягнення очікуваних цілей навчання. Першим кроком має бути проведення оперативного оцінювання результатів навчання, аби виявити таких учнів і їхні потреби в допомозі. Дослідження засвідчило, що 12-тижневі програми репетиторства дали змогу учням досягти таких результатів, які очікувалися б по завершенні трьох-п'яти місяців звичайного шкільного навчання. В Італії учні середньої школи, які навчалися з репетиторами онлайн три години на тиждень із допомогою комп'ютера, планшета або смартфона, змогли поліпшити на 4,7% результати з математики, англійської та італійської мов.

Україна впроваджує програми безперервного навчання, зокрема через створення платформи «Всеукраїнська школа онлайн», для дистанційного та змішаного навчання для учнів 5–11-х класів. Проєкт, організований Міністерством освіти і науки України та Міністерством цифрової трансформації, допомагає вчителям і учням залишатися на зв'язку, отримувати доступ до навчальних матеріалів та продовжувати навчання в період посилених карантинних заходів під час закриття шкіл. Платформа містить уроки з 18 основних предметів і складається з відео, тестів та конспектів уроків. Учні також мають можливість відстежувати свої результати в навчанні. Попри це, дослідження підтверджують, що проблемами є обмежений доступ до Інтернету і до гаджетів для онлайн-навчання (особливо в сільській місцевості) та обмежена підтримка громадськістю «дистанційки». На додачу до програм безперервного навчання Україна може розглянути можливість підтримки проведення оперативної оцінки його результатів, щоб оцінити рівень їх погіршення і визначити учнів, котрі відстали в навчанні та можуть потребувати додаткової адресної підтримки, аби наздогнати навчальну програму. Програми прискореного навчання або репетиторства можуть допомогти вирішити проблему прогалин у навчанні.

Захист освітніх бюджетів. З огляду на чималі фінансові проблеми, з якими зіштовхнулися країни під час пандемії, декотрим із них доведеться урізати свої бюджети, що може поставити під загрозу досягнення останніх років у доступі до освіти та в поліпшенні результатів навчання. Для забезпечення стійкого відновлення дуже важливо, щоб освітній бюджет був захищений і щоб ті школи, котрі потребують фінансування найбільше, мали підтримку. Для допомоги найбільш уразливим учням уряди мають визначити пріоритети і спрямувати більшу частину фінансування та ресурсів на підтримку шкіл, котрі забезпечують дистанційне навчання, особливо якщо вони надають освітні послуги населенню, значна частка якого є незаможними і представниками меншин. Щоб заохотити учнів залишатися у школі, можливо, слід запровадити додаткові мотивації, наприклад, стипендії.

Програми відновлення освітнього процесу не працюватимуть без істотної фінансової підтримки. На випадок урізання бюджету заможні сім'ї могтимуть продовжувати оплачувати освітні послуги, скажімо, репетиторство; однак сім'ї з нижчими доходами неспроможні так легко заповнити цю прогалину. Наприклад, Велика Британія оголосила про створення фонду допомоги учням у навчанні на суму 1 млрд мільярд фунтів стерлінгів, частина якого призначається на репетиторство, та про Національну програму репетиторства з бюджетом 76 млн фунтів стерлінгів. Отже, необхідні чималі бюджетні асигнування і подальші заходи для повернення до попереднього рівня навчання.

Україна вжила заходів, щоб захистити й підтримати витрати на освіту в 2021 році, збільшивши трансферт місцевим органам влади на навчальні засоби та обладнання, надаючи підтримку і соціальний захист учителям та викладачам. У перспективі — посилення контролю фінансування освіти і гарантій, що кошти використовуються ефективно.

Підготовка до майбутніх потрясінь за рахунок відновлення системи освіти за принципом «краще, ніж було». Ми мусимо не тільки відновити систему після пандемії, а й скористатися цим досвідом, аби бути краще підготовленими до майбутніх криз. А для цього країнам належить розбудувати свій потенціал забезпечення моделей змішаного навчання в майбутньому. Школи мають бути краще підготовлені до безпроблемного переходу від очного до дистанційного навчання за потреби. Для цього доведеться розробити гнучкі навчальні програми, які можна викладати очно або онлайн. Крім того, вчителі мають бути краще підготовленими для оперування широким спектром IT-пристроїв на випадок закриття шкіл у майбутньому. В цьому можуть допомогти короткострокові навчальні курси для поліпшення їхніх навичок. Використання постпандемічного періоду для відновлення систем освіти і розбудови їхньої стійкості — пріоритетне завдання. Водночас важливо побудувати майбутню систему освіти, яка могтиме краще використовувати моделі змішаного навчання, щоб охопити всіх учнів на своєму рівні і забезпечити більш індивідуалізовані підходи до викладання.

Хоча це процес не одного дня, Україна працює в цьому напрямі. Влада розробила правила дистанційної освіти, триває робота над збільшенням кількості шкіл із підключенням до Інтернету та доступом до цифрових пристроїв і обладнання, що дозволить ширше використовувати підходи змішаного навчання в школах у майбутньому. Попри це, відновлення системи освіти за принципом «краще, ніж було» потребує сміливих дій і розбудови людського капіталу, такого потрібного Україні для розвитку та процвітання в майбутньому. Необхідно продовжувати впровадження реформи в секторі освіти, яку розпочато 2014 року, включно з ініціативою «Нова українська школа» (НУШ) у загальній середній освіті, та реформування вищої освіти відповідно до стандартів Європейського простору вищої освіти. МОН України готує проєкт зі Світовим банком, спрямований на підтримку безперервності навчання та оперативної стійкості у вищій освіті завдяки заходам із розширення діджиталізації сектора. Ця діяльність допоможе закладам вищої освіти подолати наслідки COVID-19, а також виробити стійкіші й гнучкіші підходи для майбутньої діяльності.