З 1994-го по 2000 рік учені Фредерік Циммерман і Дмітрій Крістакіс із Університету Вашингтона в Сіетлі спостерігали за розвитком дітей, які захоплюються переглядом телепередач. Порівнявши рівень захоплення телевізором дітей у віці до 3 років і від 3 до 5 років із результатами навчальних тестів, які вони писали в 6—7 років, виявили, що сидіння перед телевізором у ранньому віці — до трьох років — згодом негативно впливає на пізнавальні здібності. Знижується здатність до читання, розуміння прочитаного, погіршуються математичні здібності. Причому незалежно від змісту побаченого.
У більш старшій віковій групі — від 3 до 5 років — перегляд телевізора посприяв розвитку короткочасної пам’яті та техніки читання. Але на розуміння прочитаного і математичні здібності не вплинув.
Дослідники підкреслюють, що для 3—5-річок важливі зміст і значення телевізійних програм. Що стосується спеціальних дитячих освітніх програм, вони, безумовно, можуть стати хорошим інструментом для розвитку пізнавальних здібностей. А вибір того, що дітям дивитися, — це вже завдання батьків.