Вступна кампанія поступово набирає обертів. Вже завершується основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) і настає час збирати врожай - отримувати результати тестування та вступати з ними до університетів.
Усі знають, що для того, аби успішно скласти зовнішнє незалежне тестування, потрібно наполегливо вчитися. "Все у твоїх руках, старайся!" - чули , мабуть, не раз школярі і від учителів, і від батьків. А може, не все? Від чого ще залежить успішність випускників на ЗНО? Минулої вступної кампанії Український центр оцінювання якості освіти оприлюднив результати свого дослідження. Воно засвідчило: результати ЗНО залежать від того, де живе учень (учні міських шкіл здебільшого показують кращі результати, ніж учні сільських), від статі (наприклад, дівчата склали тести з усіх предметів, окрім хімії, краще за хлопців), від типу школи (учні ліцеїв та гімназій отримують вищі бали, ніж учні звичайних шкіл). (Див. "Тести ЗНО з усіх предметів були оптимальної складності, складною була лише фізика", DT. UA від 18 серпня 2017 р.).
А ще - на результати ЗНО випускників впливають їхні батьки. І не тільки тому, що саме від їхніх бажання та матеріальної спроможності залежить, чи зможуть вони влаштувати свою дитину до престижної школи або найняти репетитора. Аналітики спостерігають зв'язок між результатами ЗНО дітей та освітою, професією, статусом батьків, і навіть їхньою участю у виконанні домашніх завдань дитиною. Про це йдеться у дослідженні аналітичного центру CEDOS "Соціально-економічні фактори нерівності результатів навчання у середній школі". Дослідження виконане у 2017-му році, проте його результати не втратили актуальності й тепер. Така аналітика цікава ще й тим, що насправді в Україні дуже мало досліджень із таких питань.
Експерти CEDOS Ірина Когут та Ігор Самохін проаналізували дані опитування учасників ЗНО, проведеного Українським центром оцінювання якості освіти у 2016-му році , та результати зовнішнього незалежного оцінювання. Враховувалися результати ЗНО з української мови і літератури (його складають усі випускники школи) та з математики (це найбільш популярна негуманітарна дисципліна).
Дослідження засвідчило, що найвагомішим чинником, який впливає на результати ЗНО, є освіта батьків. Вона має навіть більший вплив на результати дітей, аніж статки. Адже з цим чинником пов'язані інші - сфера праці і посада, статус батьків тощо.
"Звісно, рівень освіти впливає на результати дітей опосередковано, - зазначено в дослідженні. - Освічені батьки краще розуміють цінність освіти, вони можуть більше підказати і допомогти дітям у процесі навчання, вони не лише проводять час за телевізором, а й привчають дітей до читання книжок у вільний час. Освіта також позитивно корелює зі статками родини, однак в Україні, принаймні поки що, зв'язок не дуже сильний і чимало дітей із небагатих, але дуже освічених родин показують кращі результати, ніж їхні більш заможні однокласники".
Для аналізу результатів тестування всіх випускників розподілили на п'ять груп. Перша - ті, в кого обоє батьків мають вищу освіту; друга - ті, в кого один із батьків має вищу освіту; третя - ті, в кого обоє батьків мають професійно-технічну або середню спеціальну освіту; четверта - ті, в кого хтось один із батьків має професійно-технічну або середню спеціальну освіту, а інший - середню; п'ята - ті, в кого обоє батьків мають, максимум, середню освіту.
Як з'ясувалося, середній бал ЗНО з української мови випускника, що належить до першої групи, становить 169 балів, випускника з п'ятої групи - 145 балів. У математиці, відповідно, 158 і 135 балів.
"Врахування додаткових змінних дозволяє побачити, як кожен наступний освітній рівень батьків підвищує результат дитини, - зазначають аналітики. - Збільшення освітнього рівня батьків послідовно збільшує бал ЗНО, - навіть коли тільки один із батьків має більш ніж середню освіту, це вже додає 4,6 бала з української та 3,8 - з математики, порівняно з тими, чиї батьки мають лише середню освіту".
Крім того, освіченість батьків позитивно впливає на наміри дітей вступати до університету. Серед тих юнаків і дівчат, чиї батьки мають вищу освіту, планують стати студентами 95% , а серед тих, чиї батьки мають середню освіту, - 75%.
Освічених батьків більше в містах, ніж у селах (обох батьків із вищою освітою мають 37% міських випускників і 16% - сільських), у елітних школах, ніж у звичайних середніх ( 47% і 24%). Дослідники зазначають, що порівнювали результати лише тих випускників, які живуть з обома батьками.
Другий соціальний чинник, пов'язаний із батьками, який впливає на результати ЗНО дітей, - це робота батьків. Мається на увазі не лише конкретна професія, а сфера діяльності та статус зайнятості.
"За статусом зайнятості найкращі бали мають ті учасники ЗНО, чиї батьки мають стабільну роботу, - йдеться у дослідженні. - Ті, в кого обоє батьків мають постійну зайнятість, отримують у середньому на 7 балів більше з української та на 8 балів більше з математики, ніж ті, в кого обоє батьків не працюють або на пенсії (ми порівнювали тільки тих, у кого є обоє батьків або осіб, котрі виконують роль батьків)". Утім, ці 7-8 балів цілком пояснюються іншими чинниками, зазначають дослідники. Чим вища освіта, тим більша імовірність отримати роботу.
Сфера діяльності батьків також впливає на результати ЗНО їхніх дітей: "Вищі бали мають ті, чиї батьки працюють у більш складних та інтелектуальних сферах - державна служба, транспорт і зв'язок, фінансова діяльність, культура та охорона здоров'я. Найнижчі бали - в тих, чиї батьки працюють у сільському господарстві, промисловості та будівництві. Особливо вирізняються діти батьків, що працюють у сфері освіти (це, ймовірно, переважно вчителі) та у сфері інформаційних технологій (ІТ). Ті, у кого мати працює в освіті, мають у середньому 167 із української мови (порівняно зі 160 в середньому за вибіркою). Ті, у кого батько працює в програмуванні, мають у середньому 164 з математики (порівняно зі 149 у середньому за вибіркою)".
Повнота родини також впливає на результати ЗНО дітей. За даними дослідження, у тих, хто живе в неповній родині (немає одного або обох батьків), результати ЗНО з української мови на 10 балів нижчі, ніж у тих, хто живе в повній родині. Це й зрозуміло, адже повнота родини впливає і на добробут, і на увагу, яку батьки можуть приділити освіті дитини.
Впливає на успішність дітей на ЗНО і від'їзд батьків на заробітки. "Існує ефект, пов'язаний із відсутністю когось із батьків через роботу за кордоном, - підкреслюють аналітики. - Такі родини в середньому заможніші за інші (очевидно, завдяки грошовим переказам), але результати учасників ЗНО із таких родин істотно гірші. Тільки близько 5% учасників мають батьків, що працюють за кордоном, однак вони нерівномірно розподілені за регіонами: у Закарпатській області - 20% випускників мають батьків за кордоном, в Івано-Франківській - 15%, у Тернопільській - 11.5%. Батьки на заробітках - явище, більше поширене в сільській місцевості та в невеликих містечках".
Найбільше впливає на результати ЗНО дитини відсутність матері, яка працює за кордоном. Такі випускники мають на 8 балів менше з української мови та на 8 балів менше з математики, ніж діти з родин, у яких ніхто не працює за кордоном.
Ще один чинник - участь батьків у виконанні дітьми домашніх завдань. Точніше, контроль за цим процесом. Результати дослідження свідчать: чим рідше батьки перевіряють виконання домашніх завдань своїми дітьми, тим кращі результати навчання дитини. "Відсутність перевірки домашнього завдання додає близько 13 балів і з української, і з математики, порівняно з тими учасниками, чиї домашки батьки постійно перевіряли", - йдеться у дослідженні.
Можливо, тут немає ніякого парадоксу чи помилки, зазначають аналітики. Зазвичай діти, які добре навчаються, не потребують батьківського контролю. Крім того, ті, кого мало контролюють, більше звикають до самостійності й відповідальності, порівняно зі своїми однокласниками, котрі звикли до контролю. "Тому конкретно в цьому випадку "неувага" батьків до навчання дитини вказує на позитивні навчальні результати, а не навпаки, - зазначено в дослідженні. - Цікаво, що неперевірка домашнього завдання навіть не має значної кореляції з освітою батьків, а отже, йдеться більше про індивідуальні особливості учня (те, що він не потребує перевірки), ніж про якийсь характерний для освічених батьків виховний підхід".
Таким чином, на результати навчання впливають не лише особисті чинники та мотивація молодої людини, а й інші обставини, які, практично, від неї не залежать, роблять висновок експерти.