Після пожежі в Одеському коледжі уряд доручив ДСНС провести позапланові перевірки пожежної та техногенної безпеки в навчальних закладах. Перевірили. Просльозилися. Що далі?
На сайті inspections.gov.ua опубліковано свіжі результати перевірок. За їхніми даними, більшість проінспектованих вишів, шкіл та дитсадків мають високий рівень ризику.
Нагадаю: в Одесі пожежа сталася через загоряння побутового електричного обладнання, в коледжі взагалі не було пожежної сигналізації, а люди не могли евакуюватися, бо один із виходів був зачинений. Такі висновки зробила урядова комісія.
А тепер подивимося на результати свіжих перевірок: у багатьох навчальних закладах виявлено ті самі недоліки, які призвели до трагедії в Одесі. Загалом же, зауваження можна розділити на дві групи: недбалість і "у вас немає вогнегасника".
Недбалість - це коли електроприлади розміщені біля горючих матеріалів, стіни обшиті горючою вагонкою, ґрати на вікнах приварені намертво - не знімаються й не відчиняються, навіть ключем. Коли евакуаційні шляхи, якими в разі небезпеки люди мають рятуватися, захаращені чи перегороджені замкненими дверми, ще й на сходах прокладені електропроводи і кабелі. Коли немає схем евакуації або на них не позначені шляхи виходу. Коли в системі внутрішнього пожежного водопостачання пластикові труби, а не металеві, як це має бути, за нормами, отже в скрутну хвилину вони можуть просто відмовити.
Зауважень із розряду "немає вогнегасника" теж чимало, великих і дрібніших. Є навіть такі: " Приміщення закладу не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей". Або в дитячому садку "всі приміщення не обладнано системою протипожежного захисту". Цікаво, ці заклади закриють за поданням ДСНС?
Перевірки тривають, але служба надзвичайних ситуацій ще в січні оголосила першу статистику: було перевірено третину від запланованого - 10 тисяч об'єктів. На дев'яти тисячах зовсім не працювали системи протипожежного захисту, три тисячі об'єктів потребують обладнання первинними засобами пожежогасіння. Ну й вишенька на тортик - у двох тисячах проінспектованих приміщень системи електропостачання потребують заміни або ремонту, тобто там маємо бомбу вповільненої дії, яка може спричинити пожежу в будь-який момент.
Для широкого загалу все це - і пожежа в коледжі, і результати перевірок - шокуюча новина. Та насправді трагедія в Одеському коледжі - не перша.
У 2017-му році була пожежа в таборі "Вікторія" на Одещині, і теж з людськими жертвами. Її причини ті ж самі - дерев'яний корпус будівлі, що вигорів ущент за 40 хвилин, проблеми з сигналізацією та електропроводкою, відсутність тиску в пожежних гідрантах, порожні пожежні водойми. Причому порушення були виявлені кількома перевірками - і за рік до трагедії, і буквально напередодні.
Всі знали, що табір небезпечний, але його ніхто не закрив, хоча таке право ДСНС має. Цим правом користуються, коли вимагають закрити прибуткові приватні магазини, кав′ярні чи офіси. А ось дитячий табір, що кілька років працює з порушеннями, - ні. (Докладніше - в розслідуванні Bihus.Info https://bihus.info/pozezna-nebezpeka-spravzni-pricini-tragedii-v-ditacomu-tabori-rozsliduvanna/).
Після трагедії у 2017-му Кабмін доручив ДСНС перевірити дитячі садки, школи та лікарні (мабуть, університетів і коледжів не чіпали, бо в них тоді пожеж не було). Зауваження все ті ж самі. Виходить, залежно від того, де станеться чергова трагедія, уряд може завтра ще раз послати ДСНС у музичні школи чи Палаци творчості, післязавтра - на вокзали чи в кінотеатри й отримати один і той самий результат. Бо перевірки матимуть сенс тільки тоді, коли приписи інспекторів будуть виконуватися.
І ось тут не в усьому винні безвідповідальні посадовці, які, мовляв, плюють на норми й закони . Хоча, мабуть, є й такі: не виключено, в їхніх кабінетах замість вогнегасників стоять по кутках сумліннягасники. Може, в кабінетах тих, хто "рєшаєт" з пожежниками й інспекціями, варто повісити таблички: "При пожежі натисніть на баночку з ікрою"?
У двох трагедіях насправді багато спільного, все це ланки одного ланцюга. І з них можна зробити важливі висновки.
Висновок перший: самі лише перевірки і штрафи ситуацію не змінять.
У таборі "Вікторія" пожежа сталася 2017-го, а 2016-го там була перевірка, що виявила порушення протипожежного захисту. За місяць до трагедії теж була перевірка, - навіть штраф накладали за порушення. Але це не відвернуло пожежу.
А ось свіжий приклад із нинішньої хвилі перевірок: у Національному авіаційному університеті виявили 320 порушень протипожежної безпеки, з них 263 - ті , які просила усунути попередня перевірка. В університеті підрахували: щоб усунути недоліки, потрібно приблизно п'ять мільйонів гривень (про це йдеться у листі ректора до нардепа Романа Грищука з СН). Де їх узяти? З цим питанням адміністрація вишу тричі зверталася до МОН (і за нинішнього міністра, і за попереднього), "проте зазначене питання вирішити не вдалося". Тішить, що виш зміг придбати засобів пожежогасіння на 80 тисяч гривень.
Висновок другий: на протипожежний захист потрібно негайно шукати кошти.
Де їх шукати? Відповідь очевидна- в засновника навчального закладу. Школи і дитсадки – в комунальній власності, тобто належать громаді й фінансуються з місцевих бюджетів. Але там не завжди є кошти.
"У нас є звернення від окремих міст, які не можуть забезпечити пожежну безпеку в закладах освіти, оскільки фінансова спроможність місцевих бюджетів - різна", - каже аналітикиня Асоціації міст України Людмила Мозгова.
Яскравий приклад - ситуація в Первомайську, про яку розповіли "Факти ІСТV": місцеві депутати звернулися до батьківських фондів із проханням допомогти з купівлею протипожежних засобів. Батьки в одній із гімназій придбали вогнегасники і респіратори ("Бо це ж для наших дітей!"). А ось систему пожежної сигналізації не потягли, - вона коштує 400 тисяч гривень. Засновник університетів - Міністерство освіти і науки, вони фінансуються з державного бюджету. DT.UA звернулося до МОН із запитанням: "Чи є у розпорядженні вищих навчальних закладів кошти, необхідні для усунення порушень і модернізації системи пожежної та техногенної безпеки?"
У міністерстві нам відповіли, що в Державному бюджеті на 2020 рік за бюджетною програмою "Фонд розвитку закладів вищої освіти" загальним фондом виділено 250 мільйонів. Це кошти, "зокрема, й на заходи покращення пожежної безпеки". Тобто у 2020-му окреме фінансування протипожежних заходів не передбачене.
А ось із коледжами та закладами професійної освіти (колишні ПТУ) - складно. Вони зависли між Міносвіти, яке традиційно було їх засновником, та місцевою владою, якій їх почали передавати (у 2016-му - професійні училища, а у 2019-му - й коледжі). Але справу до кінця не довели: більшість закладів так і розриваються у шпагаті між двома власниками.
"Передача закладів затримується, бо належним чином не оформлені документи, не підготовлені відповідні розпорядження КМУ, - каже Людмила Мозгова. - Наскільки я знаю, жоден коледж досі не переданий у власність місцевих громад. І тепер у двох няньок дитя без ока: засновником коледжів і більшості профтехів вважається Міносвіти, а утримувати їх мають місцеві бюджети. Але, за нормами Бюджетного кодексу, місцеві бюджети можуть утримувати ті заклади, засновниками яких вони є і які належать до комунальної власності громад".
Однак, здається, трагедія в Одеському коледжі таки примусила чиновників заворушитися. На момент пожежі засновником цього коледжу було МОН. Трагедія сталася 7 грудня, а вже 11 грудня Кабмін видав розпорядження, яким тимчасово передав обласним адміністраціям "окремі повноваження засновника", у тому числі й "здійснення матеріально-технічного та фінансового забезпечення", "забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та побуту працівників закладів освіти і здобувачів освіти" (Розпорядження КМУ №1412-р від 11.12.2019).
Передати-то передали, але ж це додаткове навантаження на місцеві бюджети, де часто й так не густо. Людмила Мозгова підкреслює, що, за Конституцією (ст.142), витрати органів місцевого самоврядування, що виникли в результаті рішень органів державної влади, компенсуються державою. "Та коли на місцеві бюджети почали передавати профтехи і коледжі, жодного компенсаторного ресурсу надано не було", - каже аналітикиня.
Очевидно, що пожежна безпека не може бути проблемою одного закладу чи міста. Потрібна державна програма з відповідним фінансуванням.
У МОН це розуміють. "Міністерство освіти і науки України наполягатиме на започаткуванні з 2021 року нової бюджетної програми, - зазначено у відповіді міністерства на запит DT.UA. - В її межах заклади освіти, що належать до сфери управління МОН і фінансуються з державного бюджету, здійснюватимуть заходи із забезпечення пожежної та техногенної безпеки. Такі пропозиції внесені Міністерством до проєкту Бюджетної декларації на 2021–2023 роки. Прогнозний обсяг фінансування для закладів освіти, що належать до сфери управління МОН і фінансуються з державного бюджету, становить орієнтовно 1,4 мільярда гривень".
Це хороша ініціатива. І тут можна було б вигукнути "Ура!", якби не кілька моментів. Невідомо, чи стане ця пропозиція реальністю. Та навіть якщо стане, то, у кращому разі, з 2021 року, а що робити зараз?
Крім того, цією програмою не будуть охоплені школи й дитсадки, які фінансуються з місцевих бюджетів. Що їм робити?
"Зрозуміло, що це шалені кошти, тому програма має бути розроблена, скажімо, на п′ять років, із поетапним і системним забезпеченням її фінансування, - каже Людмила Мозгова. - Можна закласти кошти у держбюджет або застосувати принцип співфінансування, як це було зроблено для Нової української школи, коли 60–70% фінансування давала держава, а решту - місцеві бюджети. У кожному разі, треба привернути увагу суспільства до цієї проблеми, тут має бути сильна державна позиція".
Висновок третій: керівникам закладів освіти варто не лише писати листи у вищі інстанції, а й шукати кошти самотужки.
Університетам, профтехучилищам, коледжам уже слід перестати ходити з простягненою рукою між МОН і місцевою владою - "дайте грошей на вогнегасники". Тим більше що в місцевих бюджетах і в Держбюджеті коштів однак хронічно бракує.
Є, наприклад, гроші контрактників, - підвищте вартість навчання, не треба демпінгувати, аби набрати хоч якихось студентів. Краще батькам заплатити трохи більше за контрактне навчання, ніж потім їздити до своїх дітей в опіковий центр. А якщо в університет або коледж студентів вабить лише дешевизна, - навіщо він такий потрібен країні?
Виші, коледжі й училища мають налагоджувати відносини з приватним бізнесом та державними підприємствами, зацікавленими в хороших фахівцях - і не лише в інженерах, а й зварювальниках, штукатурах, швачках. У країні - гостра нестача "синіх комірців". А якщо бізнес не вірить у їхню фаховість, то коледжі й училища мусять подумати, що їм слід змінити у своїх навчальних програмах, аби відповідати очікуванням ринку праці. Не можуть - навіщо такі заклади потрібні?
Варто також переглянути, наскільки ефективно витрачаються кошти на освіту. Давно час оптимізувати мережу навчальних закладів - і шкіл, і університетів. Може, вже досить популізму? Він дуже дорого коштує.
Пам'ятаєте, які палкі дискусії велися навколо того, чи потрібно утримувати маленькі школи: дуже дорогі і з низькою якістю навчання? https://zn.ua/ukr/EDUCATION/strausina-politika-ne-proyde-331390_.html Громади вимагали їх залишити, та й депутати спільно з робочою групою не підтримали "драконівські" правки до закону про загальну середню освіту. Ось тепер і утримуємо. Хоча, за останньою інформацією, в уряді планують повернутися до цього питання.
Очевидно, що проблема безпеки в навчальних закладах набагато глибша, ніж здається. І приписами на кшталт "посилити відповідальність" її не вирішити.
Щодня у школах, дитсадках, університетах хтось ризикує життям.
Всі статті авторки читайте тут.