UA / RU
Підтримати ZN.ua

Підвищення стипендій в Україні: хто виграє, і за чий рахунок?

Уряд пообіцяв студентам підвищити виплати

Автор: Єлизавета Щепетильникова

У Кабінеті міністрів України (КМУ) вирішили зробити студентам «подарунок», пообіцявши підвищити стипендії в новому календарному році. Тепер академічні стипендії становитимуть від 1250 до 2550 гривень, залежно від рівня освіти. І можна було б порадіти за студентів та їхніх батьків, якби не окремі деталі. Одночасно з підвищенням виплат зменшиться кількість студентів, які їх отримуватимуть. Тож підвищення буде профінансоване за рахунок зменшення стипендіатів. Розглянемо, що чекає на здобувачів освіти у 2022 році і хто може розраховувати на отримання підвищених стипендій.

Хочу нагадати, що в Україні є два види студентських стипендій: академічна (за успіхи в навчанні) і соціальна (для студентів з уразливих верств населення). Та, не зважаючи на це, академічні стипендії продовжують сприйматися суспільством як засіб соціальної підтримки студентів. Саме тому в Законі «Про вищу освіту» 2014 року було визначено, що стипендія має становити суму, не нижчу від рівня прожиткового мінімуму. Законодавці пристали на цю норму на вимогу Української асоціації студентів, проте через брак коштів у державному бюджеті підвищення академічних стипендій до прожиткового мінімуму постійно відкладають. І нинішнє рішення КМУ про підвищення стипендій у новому календарному році, на жаль, теж не прирівнює стипендій до прожиткового мінімуму.

Підвищення стипендій у 2022 році найбільше відчують студенти професійних (професійно-технічних) закладів освіти. Їхнє щомісячне заохочення зросте більш ніж удвічі. І це буде суттєвим підвищенням, бо вже багато років студенти профтехів отримували лише 490 гривень на місяць. З 1 січня урядовці обіцяють виплачувати 1250 гривень тим, хто навчається за кошти державного або місцевих бюджетів. Таким чином КМУ підтримує популяризацію професійної освіти, адже за даними Держстату, продовжують навчання у профтехах менш ніж 19% школярів.

Теоретично підвищену стипендію зможуть отримувати всі студенти, які навчаються в закладах професійної освіти (а це, за даними Держстату за 2020-й рік, близько 246 тисяч осіб). Порядок нарахування академічних стипендій у профтехах передбачає, що стипендійний фонд розподіляється за абсолютними показниками результатів навчання. Тож студентам закладів професійної освіти для отримання академічної стипендії потрібно мати середній бал не нижчий чотирьох, за п’ятибальною шкалою (або семи — за 12-бальною). А відмінники отримають ще вищу стипендію — 1819 гривень (відповідно до п. 28 Постанови КМУ №882).

Проте стипендійного фонду може й не вистачити на всіх. Стипендії студентів закладів професійної освіти повністю фінансуються з місцевих бюджетів. Отже виділення коштів на підвищені стипендії ляже на їхні плечі. А оскільки доходи обласних та місцевих бюджетів досить різні, то не всім буде просто знайти необхідні кошти. Громадам, які не мають достатніх ресурсів, урядова підтримка не завадить.

Конкуруватимуть за підвищену стипендію студенти закладів вищої освіти (ЗВО). Університети — популярніше місце для продовження навчання випускників шкіл, тож загалом в українських ЗВО навчається понад 1 мільйон осіб (джерело — Держстат України, 2020). За даними Держстату, торік за кошти платників податків вищу освіту здобували понад 473 тисячі осіб. Проте не всі вони отримають стипендії.

Університети нараховують стипендії за рейтингом успішності, що відрізняється від пострадянської абсолютної системи, яка практикується у професійній освіті. Рейтингування було започатковане Законом «Про вищу освіту», прийнятим у 2014 році. Нова система дала можливість справедливіше розподіляти стипендії, адже чимало студентів і викладачів зазначали, що вимогливість викладачів різниться навіть в одному й тому ж університеті. Наприклад, отримувати вищі оцінки на суспільно-гуманітарних програмах вдавалося більшій кількості студентів, порівняно зі здобувачами природничих спеціальностей. В Україні досліджень цього феномена, на жаль, не проводили, тому законодавці спиралися на звернення представників студентського самоврядування. Серед інших причин прийняття рейтингової системи було зменшення корупційних ризиків, адже в попередній системі «трійка» в заліковій книжці ставила хрест на можливості студента отримати стипендію, що, зокрема, стимулювало хабарництво та інші недоброчесні взаємини між студентами й викладачами. Рейтингова система нарахування стипендій також дала можливість точніше планувати витрати державного бюджету.

У Міністерстві освіти і науки (МОН) зазначають, що нинішнього року близько 35–40% студентів-бюджетників ЗВО і фахової передвищої освіти отримують стипендію. Саме такі відсотки стипендіатів затверджено в КМУ разом із підвищенням розміру стипендій у січні. Деякі студентські групи вже оголосили, що в їхніх вишах буде зменшено відсоток стипендіатів. Таким чином, підвищення стипендій відбудеться за рахунок зменшення кількості здобувачів вищої освіти, які отримують винагороду за успіхи в навчанні. Правда, ситуація все ще може змінитися, адже будь-які видатки залежать від державного бюджету. Поки що КМУ працює над проєктом держбюджету на 2022 рік, тож невідомо, які обсяги фінансування студентських стипендій затвердить Верховна Рада.

Тим часом законодавцям варто переглянути не лише обсяги фінансування студентських стипендій, а й принципи їх нарахування. Академічні стипендії, які начебто покликані стимулювати студентів до успішного навчання, розподіляються не лише на основі оцінок і результатів наукових робіт. Мають значення й громадські та спортивні досягнення студентів. Вони не можуть важити більш ніж 10% рейтингового бала, та водночас можуть стати вирішальними.

Стипендії за досягнення не лише в навчанні призначаються не тільки в Україні. Наприклад, у США активна робота у студентській громаді також є критерієм для отримання стипендій або іншої фінансової допомоги від університету. Громадська діяльність допомагає сформувати в університеті не лише кваліфікованого фахівця, а й активного члена спільноти. Для розвитку українського громадянського суспільства введення цього критерію теж корисне.

Урахування спортивних досягнень під час призначення стипендій також практикується за кордоном. З одного боку, чимало університетів пропонують окремі спортивні стипендії атлетам, які, маючи професійні спортивні досягнення, бажають отримати вищу освіту. До прикладу, Університет Гонконгу пропонує спортсменам звільнення від оплати вартості навчання, безкоштовне мешкання в гуртожитках, а також можливості мати іншу фінансову підтримку. Однак в інших університетах світового класу спортивні досягнення є додатковою конкурентною перевагою для отримання академічної стипендії. Наприклад, Єльський університет не пропонує окремих спортивних стипендій, але враховує досягнення у спорті, приймаючи рішення щодо призначення стипендій за успіхи.

Якщо українська система вищої освіти ставить за мету сформувати всебічно розвинених фахівців, то рейтингові критерії мають включати не тільки оцінки за навчання, а й інші досягнення. Перелік, можливо, навіть варто було б розширити. Наприклад, студенти можуть також виявляти свої здібності в мистецтві.

Проте перегляд системи нарахування академічних стипендій має врахувати, що високі досягнення можливі лише в умовах чесної конкуренції. Чинна система рейтингування такої чесності не забезпечує, адже більшість здобувачів вищої освіти не може навіть претендувати на академічні стипендії. Жодних академічних стипендій не отримають студенти, які навчаються на контракті. Нарахування стипендій лише бюджетникам є очевидним рудиментом радянської системи освіти. В СРСР не було можливості навчатися на контракті за власні кошти, тож зрозуміло, що й стипендії нараховувалися тільки бюджетникам. В Україні вже майже три десятиліття студенти мають можливість навчатися на контракті. І виключення студентів-контрактників із рейтингів на здобуття академічної стипендії створює привілейовані умови для бюджетників.

Усі урядові документи рішуче наполягають, що і контрактники, і бюджетники можуть отримувати також приватні стипендії. За роки незалежності в Україні створено кілька приватних стипендійних програм, доступних для студентів. Приватні ЗВО навіть розробили свої внутрішні системи заохочення студентів через знижки, стипендії та можливості працевлаштування під час навчання. Проте жодна недержавна установа в Україні, відповідно до чинного законодавства, не може дискримінувати громадян залежно від того, навчаються вони на бюджеті чи контракті. Наприклад, стипендійна програма Zavtra.UA підтримує талановитих студентів усіх ЗВО України.

Чи виграє Українська держава від радянських підходів до нарахування академічних стипендій, які ігнорують більшість здобувачів вищої освіти? Якщо метою академічних стипендій є підтримка студентів, котрі показують найкращі результати, то логічно підтримувати найкращих з-поміж усіх: і бюджетників, і контрактників. Безумовно, залишаються студенти, яким потрібна матеріальна підтримка під час навчання. Їм варто звернути увагу на доступні соціальні стипендії та матеріальну допомогу.

Загалом, будь-які підходи до нарахування стипендій приведуть до очікуваних результатів, лише за умови достатнього фінансування. Ну що ж, побачимо, які кошти законодавці закладуть на студентські стипендії у 2022 році.

Усі статті Єлизавети Щепетильникової читайте тут.