UA / RU
Підтримати ZN.ua

Переміщення чи закриття?

Луганському національному аграрному університету знову прилаштовують "колеса".

Автор: Віктор Вергунов

Вкотре зіштовхнувшись із (без перебільшення) театром абсурду, згадав віршовані рядки видатного українця Павла Тичини "до кого говорить!...", датовані 1925 р., які знайшов у архівах академік Микола Жулинський. Інакше неоднозначну ситуацію з рідним мені Луганським національним аграрним університетом (ЛНАУ) не можу розглядати. Особливо під впливом слів зі згаданого вірша про "… братні зуби, дружній зиск…" і "… гнучку політику, як віск".

Славна історія цього унікального закладу, що дав Україні не тільки десятки тисяч фахівців для різних галузей народного господарства, а й цілу плеяду міністрів, депутатів та академіків, розпочалася ще в далекому 1827 р. Того року було створено Луганську зразкову ферму. Згодом, у жовтні 1921 р., на основі закладу відкрили Луганський технікум рільництва ім. К.Тімірязєва.

Так сталося, що впродовж багатьох десятиліть ЛНАУ був єдиним вищим аграрним навчальним закладом Донбасу. За період свого існування у 1941-1943 рр. він пережив складну евакуацію до Таджицького сільськогосподарського інституту (м. Ленінабад) та Іванівського сільськогосподарського технікуму (м. Саратов). І ось нове випробування: 2014 року відбулося ще одне вимушене переміщення - тепер до Харкова у зв'язку з проведенням АТО на території Луганської та Донецької областей (відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України № 408 від 20.10.2014 р., "до закінчення бойових дій"). Вже з 3 листопада 2014 р. заклад розпочав проводити підготовку фахівців під керівництвом професора М. Брагінця.

Це були вкрай непрості часи. ВНЗ де-факто залишився без матеріально-технічних баз та сталого фінансування. Однак він не втратив найціннішого - довіри викладачів і студентів, які за покликом душі перемістились із закладом на нове місце та крок за кроком почали самостійно відроджувати свій рідний виш. Так, для студентів і викладачів університет перетворився не лише на місце роботи й навчання, − він став, без перебільшення, рідною домівкою, якої всі були позбавлені, та клаптиком рідної землі, спогадами про рідний Луганськ.

Увесь професорсько-викладацький склад, розуміючи, що несе державницьку відповідальність за студентів, яких їм довірила країна, відновлював необхідну документацію, налагоджував співпрацю із закладами вищої освіти м. Харкова, заручався підтримкою громадських та благодійних організацій по всій країні задля відновлення слави університету. Практично, за два місяці перебування в Харкові закладу вдалося повністю відновити навчальний процес. Упродовж року з нуля було розроблено навчально-методичні комплекси з 924 дисциплін. Із прагненням до навчання за парти сіли близько 1000 студентів. Територіально освітній процес був організований на базі Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка та Харківського національного аграрного університету ім. В. Докучаєва.

Відповідно до даних бази ЄДЕБО, кількість студентів ЛНАУ на 31.12.17 р. становить 2339 осіб, з них 86 -це студенти-іноземці. Крім того, в аспірантурі ЛНАУ навчається 27 аспірантів. Виконання ними освітніх програм забезпечують 123 штатних працівники та 53 викладачі, які працюють за сумісництвом. З них, відповідно, професорів, докторів наук - 23; кандидатів наук, доцентів - 70.

Завдяки розумінню та підтримці колег вирішено й побутові питання. У гуртожитках ВНЗ (Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка, Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, Харківського національного автодорожнього університету, Харківського державного університету харчових технологій, Харківського національного аграрного університету ім. В.Докучаєва) місцями забезпечено 531 студента та 37 співробітників із родинами.

Завдяки тісній співпраці, насамперед із галузевими науково-дослідними інститутами Харківщини, відновлено й наукову діяльність вишу. Науковці, аспіранти та студенти ЛНАУ отримали базу для експериментаторства. Лише за 2017 рік викладачі закладу опублікували 12 монографій, 10 підручників та навчальних посібників, 152 статті (з них 21 - в міжнародних наукометричних базах) та 222 тези доповідей на конференціях (з них 16 - у закордонних виданнях). Крім того, з моменту переміщення науковці отримали 12 патентів на корисну модель та 3 перебувають на стадії розгляду. Щороку університет проводить науково-практичні конференції, які дають можливість науковцям продемонструвати свої новітні винаходи і розробки. Студенти щороку беруть участь у регіональних та всеукраїнських олімпіадах, конкурсах наукових робіт. За останні роки вони неодноразово виборювали призові місця. Значним досягненням 2017 р. стало виконання дворічної наукової теми за бюджетним фінансуванням (980,8 тис. грн.), що має велике практичне значення у профілактиці асоційованих інфекцій птиці.

У 2016 р. університет став повноправним членом Харківського університетського консорціуму, тим самим отримавши вільний доступ до його наукових бібліотек. Підписавши угоди про співпрацю, ЛНАУ організував навчання й на базі науково-дослідних установ, лабораторій та ветеринарних клінік м. Харкова і Харківської області, де створено 11 філій кафедр. Налагодив співпрацю з 23 підприємствами України, на яких студенти проходять виробничу практику. Напрацював методику проведення виїзних занять на підприємствах. Усе це дає неоціненний досвід для опанування майбутніх професій.

На сьогодні університет долучено до міжнародної співпраці у рамках проектів Erasmus GIS (як університет-партнер), запрошено до участі у проекті Erasmus+collaboration "CBHE GamificationEducation", триває співпраця зі Стокгольмським університетом (Швеція). Аспіранти закладу проходять стажування у Польщі. Студенти ЛНАУ продовжують проходити закордонну практику на сільськогосподарських підприємствах Великої Британії, Данії, Швеції, Нідерландів, Фінляндії, Канади, США, Австралії, Нової Зеландії та інших країн.

Опинившись у м. Харкові, університет не залишив поза увагою і абітурієнтів із Луганської та Донецької областей. Так, у 2016 р. було організовано повноцінний навчальний процес на базі відокремленого підрозділу "Старобільський технікум ЛНАУ". Сьогодні там навчаються 449 студентів денної та заочної форми навчання освітнього рівня "бакалавр" зі скороченим терміном навчання з шести факультетів (харчових технологій, механізації сільського господарства, ветеринарної медицини, біолого-технологічного, агрономічного та економічного).

На тлі таких успіхів ЛНАУ, досягнутих у складних обставинах, якось неоднозначно сприймаються висновок та рекомендації моніторингової комісії Міністерства освіти і науки України, яка у грудні 2017 р. (згідно з наказом № 1341 від 3 жовтня 2017 р.) проводила перевірку вишу за такими напрямами: зміст освіти і методичне забезпечення, організація освітнього процесу, формування контингенту, кадрове забезпечення та матеріально-технічний стан. Те ж саме перевіряла попередня комісія – Державна інспекція навчальних закладів МОН. Комісія по завершенні перевірки не висловила істотних зауважень. Втім, згодом з'являється її рекомендація перемістити ЛНАУ до смт. Старобільськ Луганської області. Мало того - ще й приєднати його до Луганського національного університету ім. Т. Шевченка.

Доленосне рішення було доведене керівництву ЛНАУ на засіданні Ради ректорів переміщених вишів 6 березня 2018 р. На зібранні також прозвучало бажання МОН України перевести університет до "третьої групи вишів, які не розвиваються та потребують реорганізаційних змін". Так і напрошується запитання до можновладців: а який переміщений ВНЗ в умовах війни та стагнації економіки може розвиватися? Можливо, все ж таки потрібен особливий статус для таких закладів?

Оскільки йдеться про приєднання до ЛНУ ім. Т. Шевченка, то небезпідставно закрадаються перестороги, пов'язані з цим "проектом". Пікантність ситуації додає меседж, озвучений у лютому 2015 р. завкафедрою соціального управління та соціальних комунікацій не переміщеного ЛНАУ проф. Т. Татаренко під час зустрічі з ректором М. Брагінцем у Харкові: "Ми вас влітку закриємо!". І вже 16 липня того ж року колегія МОН України одностайно прийняла рішення не виділяти жодного бюджетного місця для вступників до ЛНАУ у Харкові. Тільки завдяки широкому висвітленню проблеми у пресі й на телебаченні, а також втручанню голови парламентського комітету з питань науки і освіти Л. Гриневич вдалося виправити ситуацію. МОН України з незрозумілої мотивації дозволив ЛНУ ім. Т. Шевченка розпочати підготовку за освітніми програмами … агрономів та інженерів-механіків сільського господарства. В той же час дворічні спроби ЛНУ одержати 10 ліцензій з різних спеціальносте получили відмову МОН з мотивацією відсутності "… достатньої кількості площ для навчання студентів". Зараз подейкують, що багаторічний "хазяїн" цього вишу надзвичайно активно почав перейматися власним майбутнім у світлі чергових парламентських виборів. На випадок, коли щось не складеться, потрібно мати "запасний аеродром". Однак, на жаль, при цьому чогось почав діяти не шляхом відкритого діалогу, а методами, властивими так званим "рішалам".

Трохи впевненості в майбутньому колективу ЛНАУ вселили зустрічі його керівництва у квітні нинішнього року з Л.Гриневич та головою Луганської військово-цивільної адміністрації Ю. Гарбузом, що пройшли в дусі конструктивного діалогу. Замайоріла надія, що втілиться рішення МОН України (лист №1/11-11158 від 17.08.2016 р.) про передачу групи інвентарних обє'ктів Державного закладу Харківської загальноосвітньої школи соціальної реабілітації І-ІІІ ступеню загальною площею понад 7 тис. м2 на баланс ЛНАУ. Оптимізму додає, не зважаючи на чергову перевірку Північно-Східним офісом Держаудитслужби, рішення про створення при ЛНАУ кластера аграрної освіти, до якого увійдуть шість аграрних ліцеїв Луганської області, а саме: Біловодський, Білокуракинський, Новоайдарський, Новопсковський, Марківський, Сватівський. Сам колектив ЛНАУ глибоко переконаний у тому, що зараз будь-яка реорганізація чи переміщення призведуть до повної руйнації закладу.

P.S. Як стало відомо, днями директор Центру переміщених вузів МОН О.О. Кульга зібрав вчену раду ЛНАУ, на якій зачитав наказ про переведення вузу впродовж учбового року до Старобільська із перереєстрацією юридичної адреси.

Висловивши йому недовіру як голові наглядової ради, трудовий коликтив підтвердив повноваження діючого ректора до моменту обрання нового.