Про те, що з підвищенням рівня освіченості населення різко знижується рівень народжуваності, демографи говорять уже давно. Однак саме статистичні дані по Індії, отримані за останні десятиліття, — найбільш наочне підтвердження існування такої залежності. З 1991 по 2001 рік у цій країні зареєстровано приріст населення на 21,3 відсотка, в результаті чого чисельність населення перевищила один мільярд 27 мільйонів чоловік. Такі темпи зростання виявилися на два відсотки нижчими, ніж ті, які характеризували Індію десятирічної давності. При цьому рівень освіченості з 1991-го підвищився з 52,2 відсотка до 65,4, і кількість неписьменних уперше з 1947 р. (рік, коли Індія здобула незалежність) скоротилася, причому дуже, — з 328 мільйонів до 296. Значно знизився і відсоток населення, яке живе за межею бідності (тобто на суму, меншу від одного долара в день), — із 36 до 26 відсотків.
Ще наочнішим виявиться зв’язок між рівнем освіченості і народжуваністю, особливо серед жінок, якщо порівняти демографічну ситуацію в окремих індійських штатах. Так, наприклад, у південному штаті Керала, де 93 відсотки населення вміють читати й писати, темпи приросту населення за минулі десять років становили лише 9,4 відсотка. А в штаті Біхар (рівень письменності нижчий 47 відсотків) темпи приросту перевищують 25 відсотків.
Схоже, прогнози експертів, що найближчим часом Індія за чисельністю населення пережене Китай (із його теперішніми 1,265 мільярда), можуть і не справдитися. А свого часу уряд Індіри Ганді, наляканий саме такими прогнозами, спробував у 1975—1977 роках запровадити режим масової стерилізації. Програма виявилася такою ж малоефективною і такою ж недемократичною, як і політика «однодітної сім’ї», силоміць впроваджена в Китаї двадцять років тому. Практика Індії свідчить: набагато гуманніше й ефективніше спрямовувати основні зусилля і кошти саме на підвищення рівня освіченості населення, насамперед жінок. Проте на державному рівні ця проблема пов’язана з певними перекосами. Адже найбільша перевага при розподілі фінансування надається найменш забезпеченим та освіченим і найбільш густонаселеним штатам. У такій ситуації не всі зацікавлені в тому, щоб ставати письменними і втрачати привід для одержання хоч і мізерних, та все ж гарантованих субсидій.