…переможці з міста Мілет заборонили навчатися грамоти та музики дітям переможених.
Плутарх
Вже рік як Україна змінила вектор розвитку, намагаючись вирватися з минулого. Події, що отримали назву Революція Гідності, сколихнули всю країну, в суспільстві виникло сподівання на зміни. Проте в ці тяжкі часи ми отримали підлий удар - Росія окупувала Крим. Окупація пройшла відносно "мирно", але це тільки на перший погляд. Вона провела лінію розбрату через усе суспільство, через усі сфери життя, через кожну людину, - сусіди стали ворогами, руйнувалися сім'ї, діти й батьки не знаходили порозуміння. І це триває…
Це лихо не оминуло й систему освіти. В усі часи освіта відігравала важливу роль у розвитку та впливі на суспільство. Тому завжди загарбники намагалися використати освітні процеси собі на користь. Так сталося і в окупованому Криму. З появою "зелених чоловічків" відбулася зміна і в освітньому просторі Криму. Практично з самого початку окупації ланка управління освітою на півострові не тільки стала в позицію очікування, а й активно включилася в процес "повернення до Росії". Ті ж самі процеси відбувалися і в закладах освіти, - більшість педагогів сподівалися на зміни, плекаючи надію на підвищення оплати та покращення умов праці.
А що ж українська влада? А влада тим часом перебувала у стані анархічної діяльності, у процесах перерозподілу "портфелів" та фінансових потоків, а на події в Криму реагувала постфактум. Після "референдуму" 16 березня 2014 р., коли стало зрозуміло, що справи в Криму взяли остаточний курс, реакція центральних органів влади мала "коментуючий характер". Чиновники висловлювали занепокоєння, обіцяючи дії у відповідь. Після переформатування органів управління освітою в Криму Міністерство освіти і науки України теж висловлювало занепокоєння.
Тим часом серед освітян, а особливо серед випускників загальноосвітніх закладів кримського півострова, поширювалися різні чутки, підкріплені заявами чиновників з обох боків. Тільки на початку квітня МОН України розпочало переговори з Кримом, намагаючись заспокоїти батьків та учнів. 14 квітня 2014 р. міністерство виступило із заявою: "Позиція МОН України щодо видачі шкільних атестатів кримським випускникам незмінна", в якій зазначалося, що атестати учні випускних класів отримають. А наступного дня було прийнято Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (№ 1207-VII від 15 квітня 2014 р.), в якому в п.12 ст. 7 практично визнавалася неможливість забезпечення освітнього процесу на окупованих територіях.
5 травня 2014 р. на брифінгу у МОН України міністр заявив: "Для випускників 9-11 класів вже надруковано й завезено до Криму 4820 атестатів. Вони не будуть видаватися так званим міністерством освіти Криму, вони видаватимуться районними відділами освіти". Він додав, що в міністерстві готові до виникнення проблем із місцем видачі атестатів, тому, якщо цього не вдасться зробити на території Криму, випускники зможуть отримати атестати в Херсонській області. "Тобто інтереси всіх випускників у Криму буде забезпечено", - підкреслив міністр. Проте, роблячи цю заяву, він уже знав про підготовку нового Порядку обліку та видачі документів про загальну середню освіту державного зразка особам, які здобули загальну середню освіту у навчальних закладах на тимчасово окупованій території України у 2014 р., введеного в дію наказом МОН України № 570 від 12.05.2014 р. (знаючи систему української бюрократії, можна стверджувати, що на час брифінгу цей Порядок був уже підписаний).
Таким чином, випускникам потрібно було самостійно вирішувати питання отримання атестата. Якщо бланк атестата не був проблемою, то виготовлення додатка викликало певні труднощі: потрібно було привезти будь-який документ з окупованої території або пройти перевірку з усіх предметів.
Хоча все ж таки проблему вдалося вирішити, і випускники отримали українські атестати.
Схожа була ситуація і зі ЗНО. 27 березня 2014 р. директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук наголосив, що провести ЗНО на території Автономної Республіки Крим практично неможливо, і запропонував три варіанти проведення ЗНО поза півостровом. У квітні було змінено терміни реєстрації випускників. Тобто держава пробувала пристосуватися до катастрофічних змін.
Підсумком державної політики стало ЗНО: за звітами Українського центру оцінювання якості освіти (//testportal.gov.ua), із 12079 випускників Криму у ЗНО взяли участь лише близько 300 учнів.
Підсумовуючи 2013-2014 навчальний рік, ще потрібно згадати Постанову КМУ від 17 вересня 2014 р. № 450 про додаткові місця у вищих навчальних закладах для осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали з них. Цією постановою держава спробувала нівелювати проблеми з випускниками.
Таким чином, можна зробити висновок, що державні органи влади не впоралися з надзвичайною ситуацією в галузі освіти.
Що ж змінилося відтоді? Влітку освітня система Кримського півострова повністю перейшла на російські стандарти, масово "перевчивши" вчителів. У школи завезли російські підручники та інше.
В Україні і далі діяв Департамент з питань Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (директор Департаменту з питань АР Крим та м. Севастополя Секретаріату Кабінету міністрів України Аслан Омер Киримли), про діяльність якого практично нічого не відомо. Було створено Державну службу України з питань Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та тимчасово переміщених осіб (Постанова КМУ від 17 липня 2014 р. № 297), яку пізніше перейменували на Державну службу України з питань Автономної Республіки Крим, міста Севастополя (Постанова КМУ 22 жовтня 2014 р. № 625) і навіть оголосили конкурс на посаду голови. Ось тільки досі нічого не відомо про цю службу, навіть на сайті КМУ в розділі "Служби" її немає. Крім того, в Херсоні перебуває постійний представник президента України в АР Крим. Проте освітня політика щодо Криму не простежувалася.
Але громадськість продовжувала турбувати органи влади, і в жовтні 2014 р. з'являється лист МОН України №1/9-535 "Щодо організації навчання у загальноосвітніх навчальних закладах осіб, що проживають на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі та у місцях проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях", у якому було дано роз'яснення стосовно можливості отримання освіти через екстернат. Для допомоги в питаннях освіти на окупованих територіях на сайті МОН України створили окрему сторінку "Для жителів Донбасу та Криму" (//www.mon.gov.ua/ua/hotline), продовжував діяти й телефон гарячої лінії - (044) 481-32-15, яка постійно працює у МОН з травня 2014 р.
Новий, 2015 р. приніс ті ж самі клопоти. Відсутність інформаційної політики в галузі освіти на тимчасово окупованих територіях викликає "інформаційний голод", і міністерство дублює свій жовтневий лист - листом № 1/9-21 від 20 січня 2015 р. "Про деякі питання проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2014/2015 навчальному році", в якому ще раз доводить, що учні з тимчасово окупованих територій можуть отримати атестати і пройти ЗНО після навчання за екстернатною формою. А через два дні з'являється ще один лист МОН №1/9-26 від 22.01.2015 "Щодо використання технологій дистанційного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах", який закликає навчальні заклади використовувати дистанційне навчання і для учнів у Криму (хоча й не зрозуміло як). Окрім того, сайт МОН відсилає для дистанційного навчання до Запорізького ІППО, який пропонує таку форму, але без інформації про отримання будь-яких документів. Є ще один варіант навчання - через Міжнародну українську школу, проте на сайті МУШ немає жодної інформації про можливість навчатися в ній учням із тимчасово окупованих територій.
Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати, що на сьогодні у держави немає стратегії (та й тактики) збереження освітнього поля на тимчасово окупованих територіях.
Водночас, повернімося до екстернату, що його пропонує МОН як форму отримання атестату з подальшою можливістю взяти участь у ЗНО. Відповідно до листів міністерства від 14.10.2014 р. та 20.01.2015 р., учні з тимчасово окупованих територій можуть проходити екстернатуру в Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розміщені поза тимчасово окупованою територією, або в навчальних закладах, котрі перемістилися з такої території.
Згідно з Положенням про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 19.05.2008 р. № 431, для екстернатури потрібно надати заяву та довідку з місця навчання. Проте МОН підкреслює, що "…не мають і не матимуть у майбутньому жодної юридичної сили будь-які "документи про освіту", видані окупаційними структурами Російської Федерації та самопроголошеною "владою" на півострові. Жодних "визнання", "нострифікації", "обміну" таких "документів" тощо з боку Міністерства освіти і науки, інших органів державної влади України та зарубіжних країн не буде", тому для визначення рівня знань в закладі освіти створюється комісія для перевірки цього рівня. Таким чином, учню потрібно скласти "екзамени" за ВСІ предмети, які будуть у додатку до атестата, а це близько 18 предметів (за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657).
Слід звернути увагу, що документи до екстернату приймають, як правило, до 1 березня (тобто є можливість здати документи й пізніше).
Незважаючи на труднощі з транспортним сполученням із Кримом, величезне навантаження на дітей, проблеми з прийомом документів (є випадки, коли у кримчан відмовлялися приймати документи для екстернату), політику залякування на півострові, молоді громадяни України все ж таки намагаються отримати освіту своєї Батьківщини.
Така країна - непереможна! Героям Слава!
P.S. Стаття підготовлена в рамках проекту "Громадськість протидіє інформаційній війні проти України", що реалізується ЦГП "Альменда".