Важко собі уявити, щоб, приміром, у Польщі знайшлися відверті противники польської мови. У цьому відношенні приклад наших найближчих західних сусідів узагалі показовий. Свою незалежність поляки вибороли у 1918 році, відтоді їхня мова, наче прапор, завжди об’єднувала й гуртувала цей гоноровий волелюбний народ. «Єще Польська не згінела!» — під цим гаслом поляки вщент розгромили кіннотників Будьонного. З-під Варшави більшовицькі загарбники в паніці тікали аж за Київ.
Між іншим, і сьогодні в Польщі до своєї мови ставляться із надзвичайною повагою. Мова в поляків — це те, що об’єднує націю. Поляк може бути прибічником будь-якої партії, але передусім він поляк. Як розповідав письменник Михайло Слабошпицький, ще років із десять тому він побачив у Варшаві по телебаченню якусь загальнонаціональну акцію, під час якої диктант писала вся Польща. Зокрема й президент Квасьнєвський, і поруч — зовсім маленькі школярики. Це так вразило письменника, що він вирішив спробувати запозичити досвід сусідів. Своїми думками Слабошпицький поділився з відомим меценатом канадським українцем Петром Яциком, який палко підтримав ідею.
І от у 2000 році було започатковано перший міжнародний конкурс з української мови. Тоді в ньому взяли участь 200 тисяч дітей. У цьогорічному — VIII конкурсі, який тепер носить ім’я свого фундатора, нині, на жаль, покійного Петра Яцика, стартувало понад 5 мільйонів школярів і 300 тисяч студентів в Україні, а також усі охочі, які володіють українською у Бразилії, Канаді, Білорусі, Казахстані, Росії, Польщі, Латвії. Особливість нинішніх творчих змагань — участь у конкурсі ліцеїстів і курсантів військових навчальних закладів. Тож до традиційних організаторів — міністерств освіти і науки, культури і туризму, закордонних справ, Ліги українських меценатів — додалося ще й Міноборони.
Конкурсні іспити проходять за олімпійською системою: спочатку на рівні навчального закладу, потім — районний, обласний і, нарешті, національний рівень. На сьогодні підведено підсумки й визначено переможців в усіх 24 областях, містах Севастополі і Києві. Минулого тижня ми побували на вшануванні переможців серед столичних школярів. Учням 3—11 класів за три призові місця вручали грамоти й цінні подарунки — книжки, годинники, електронні перекладачі тощо. Серед відзнак були й іменні — Благодійної фундації лікаря Володимира Берсенєва, Союзу українок Австралії, ЗАТ «Оболонь».
Аня Григор’єва перемогла серед київських третьокласників |
Але найголовніше випробування чекає на конкурсантів на фінальному етапі конкурсу. Усі переможці обласних змагань отримають у конвертах із печатками спеціально підготовлені творчі завдання. Виконані роботи відправлять у Київ під спеціальними шифрами. Тут їх оцінюватиме авторитетне журі. А на переможців чекають вагомі призи — від 1000 гривень для третьо- й четвертокласників, до 7000 гривень для одинадцятикласників. Крім того, усі переможці отримають стипендію президента України — по 780 гривень щомісяця протягом року. Вручатимуть загальнонаціональні премії традиційно — 15 травня (іноземним учасникам конкурсу — у День незалежності).