Про те, що в Лондоні є Музей воскових фігур, де представлено двійників знаменитостей, знають, мабуть, усі. А чи ви чули, що в столиці Великобританії є також Музей науки? Швидше за все, ні. А либонь, він існує вже півтора століття й має найбільшу в світі експозицію наукових, промислових і технічних досягнень усього людства.
Проте усвідомлення величезної ролі, яку відіграє наука в сучасному світі, надихнуло англійців на нечуваний проект. Тридцятого червня нинішнього року тут відкрили новий розділ музею, який дістав назву «Парадне крило». Мабуть, це найамбі-ційніший проект за всю історію музейної справи загалом і наукових музеїв зокрема. Його розробка тривала десять років, площа становить 10 тисяч кв. м, а вартість — 50 млн. фунтів стерлінгів. Крім шести галерей з експонатами, тут розмістився кінотеатр об’ємного фільму, конференц-зали й ресторан. «Парадне крило», за задумом творців, покликане стати міжнародним центром сучасної науки, де її останні досягнення буде представлено для загального ознайомлення.
Основній експозиції «Парадного крила» передує грандіозна галерея під назвою «Будівництво нового світу», присвячена історії технічного прогресу з 1750 року до наших днів, від паровозів Стефенсона до роботів. Тут розмістяться майже 3000 експонатів на площі, більшій від двох футбольних полів.
Спонсорувала створення такого супермузею корпорація «Intel», чий внесок у розробку Інтернет- технологій відомий у всьому світі. Вона не лише всіляко сприяла реалізації проекту, а й виділила зі свого прибутку 1,5 мільйона фунтів стерлінгів на розробку інтерактивної експозиції досягнень електронної революції під назвою «Цифрове місто». Відвідувачі зможуть ознайомитися з основними віхами еволюції цифрових технологій — від винаходу мікропроцесора до перспектив масового освоєння Інтернету, від досягнень індустрії розваг до розвитку робототехніки.
Головне в проекті — це принципово нова основа спілкування музею зі своїми відвідувачами. Тут немає горезвісної музейної тиші та статечної нудьги й табличок «Руками не чіпати» і «Не шуміти». Людина будь-якого віку й освіти може взяти участь у діяльності музею в найрізноманітніших формах, чи то вивчення таких мобільних експонатів, як «Візуалізація тіла людини», участь у наукових дослідженнях у рамках проекту «Жива наука», чи перегляд науково-популярних об’ємних фільмів, знятих спеціально для музею.
Вперше в історії музейної справи експозиція «Антена», присвячена новітнім науковим розробкам, обновлюватиметься не щомісяця чи навіть щодня, а, практично, водночас з оприлюдненням їх результатів у пресі. Просто на очах відвідувачів.
Авжеж, уся ця розкіш у повному обсязі буде доступна лише реальним відвідувачам. Але завдяки Інтернету побувати тут можуть усі користувачі Мережі, оскільки Музей науки відкрив свій новий Web- вузол. Через це віртуальне віконце і я потрапила в чотириповерховий будинок «Парадного крила». Змогла оцінити незвичайність його архітектури, оглянути експозиції, присвячені біомедицині («Хто ж я такий?»), науці майбутнього («Вперед, у майбутнє») і сучасному періоду розвитку («Антена»). Одним клацанням «миші» викликала зображення великим планом цікавих для мене експонатів, приміром, помилувалася лагідною мордочкою знаменитої овечки Доллі, а також тими, хто пішов за нею, — клонованими телятами, поросятами й іншою живністю. Поцікавилася, які частини людського тіла вже зараз можна замінити трансплантантами. На мій погляд, поки що віртуальна експозиція, виставлена в Інтернеті, не вирізняється особливим багатством інформації, але розробники планують постійно розширювати можливості докладнішого ознайомлення з музеєм.
Ясна річ, Музей науки чудовий. Проте, поруч із захватом від побаченого та вдячністю творцям його віртуального варіанту, в мені наростало тяжке відчуття, яке найточніше характеризує відома фраза «Ми чужі на цьому бенкеті життя». У нас немає Музею науки, корпорацій, які витрачали б частину своїх прибутків на просвітництво громадян, немає науково-популярних україномовних сайтів і загальнонаціональних масових науково-популярних видань. А Інтернет — віконце у великий світ — недоступний абсолютній більшості громадян України, зокрема школярам і студентам, з фінансових причин.