UA / RU
Підтримати ZN.ua

Молодильні яблука для закону про школу

Закон "Про повну загальну середню освіту" готують до другого читання.

Автор: Оксана Онищенко

Закон "Про повну загальну середню освіту" було прийнято в першому читанні ледь не в останні дні роботи парламенту попереднього скликання (див. "Закрити гештальт", DT.UA від 7 червня 2019 р.).

Цей закон має регламентувати життя середньої школи, закріпити реформи і деталізувати загальні речі, задекларовані в рамковому Законі "Про освіту".

Депутати тоді так поспішали, що голосували за дуже-дуже скороченою процедурою, без обговорень та дискусій. Маю сумніви, що й сам текст закону більшість тоді встигла побачити. Але політична доцільність переважила.

Утім, перед другим читанням залишилися невирішеними чимало спірних питань: недомовки, популізм, компромісні норми, які нівелюють реформаторські ідеї, і, навпаки, занадто різкі рухи, що не дуже сподобалися профспілкам та декому з освітян. Коли попередній парламент пішов, усі ці недомовки зависли.

І ось тепер парламент нового скликання оживляє закон "Про повну загальну середню освіту" і готує його до другого читання. Нардепи від усіх парламентських фракцій (окрім ЄС та ОПЗЖ) запропонували 503 правки, які стосуються і глобальних питань, і дрібних деталей. Над ними в поті чола трудиться робоча група при комітеті.

Невідомо, який текст закону ми побачимо на виході, тому нам видалося дуже цікавим поспостерігати за тим, що пропонують представники різних політичних сил зараз, до остаточного голосування. Бо потім уже важко буде розібратися, кому ми завдячуємо тією або іншою ідеєю.

Звісно, правки нардепів не є позицією всієї фракції, але це пропозиції людей, котрих завели у парламент ті чи інші політичні сили. Крім того, цього складу Комітету з питань освіти, науки та інновацій ми ще жодного разу не бачили "в бою", не знаємо, наскільки він фаховий, як співвідноситимуться в його рішеннях прогресивні ідеї, компроміси та генеральна лінія партії.

Тому DT.UA запаслося терпінням і вирішило покопирсатися у величезній таблиці правок депутатів, щоб знайти пропозиції стосовно гарячих питань. Було цікаво, чи справді до тексту закону про загальну середню освіту увіллються нова кров та свіжі ідеї.

Почнемо з одного зі стовпів реформи освіти - профільної старшої школи. Коли тільки починалася робота над законодавчим базисом реформ, зокрема над рамковим Законом "Про освіту", його розробники із запалом мріяли створити абсолютно нову старшу школу - профільні ліцеї, і це мають бути окремі навчальні заклади. Але потім якось тихо й непомітно запал згас, і з'явилася компромісна норма, яка дозволила не відокремлювати старшу школу від початкової (1–
4 класи) і гімназії (5–9 класи). Тобто закон дозволив залишити "суміш бульдога з носорогом". Потім це ж компромісне рішення перекочувало в закон "Про повну загальну середню освіту".

Кажуть, лобі директорів шкіл доклало чимало зусиль, аби проштовхнути цей компроміс.

Однак, здається, крапку в суперечках не поставлено. Представники одразу двох фракцій - "Слуги народу" та "Голосу" - запропонували принципові правки про те, що у складі ліцею не може бути ні початкової школи, ні гімназії . Це досить смілива й принципова пропозиція.

Усі пам'ятають, скільки галасу свого часу зчинила ідея зараховувати до 1-го класу за пропискою і без конкурсу. Це мало забезпечити рівний доступ до освіти. Здається, тепер виник шанс відіграти все назад завдяки депутатським правкам. Від обранця зі "Слуги народу" є пропозиція викреслити із закону пункт про те, що до школи обов'язково зараховують дітей, які проживають на території, закріпленій за нею.

А ось у "Голосі" пропонують залишити прив'язку до прописки і зобов'язати заклади освіти надавати обов'язкове місце для навчання і у профільній старшій школі. А конкурс при вступі скасувати не лише для початкової (як тепер) школи, а й при вступі до 5-го класу (цю ідею підтримали і в "Батьківщині"). Нардепи "Голосу" також пропонують відмовитися від преференцій при вступі для дітей працівників школи, які зараз мають право на першочергове зарахування. "Це створює привілеї для працівників шкіл та підвищені ризики академічної недоброчесності", - вважають автори правок.

Одне з найбільш обговорюваних наразі питань - зарплатня вчителів. І День учителя став ще одним приводом згадати про це. У правках до закону "Про повну загальну середню освіту" також порушується питання зарплатні педагогів. Депутати "Голосу" пропонують змінити систему оплати праці вчителів. Зараз 50% грошей, які отримує вчитель, - це різноманітні надбавки та доплати, що не залежать від професійної кваліфікації. А різниця в зарплатні між педагогами різних рівнів кваліфікації становить лише 5%. Отже, у вчителів немає стимулу професійно розвиватися, вважають у "Голосі". І пропонують, щоб "крок" між зарплатнями вчителів різних категорій становив від 25% (між другою та першою категоріями) до 40% (між першою і вищою категоріями ). А також хочуть замахнутися на святе - скасувати надбавку за вислугу років. Звісно, це не викликало захоплення у багатьох педагогів та профспілок: "Доплата за вислугу - це нам на ліки. Чим довше працює вчитель у школі, тим більше йому потрібно грошей на аптеку", - коментують вони.

У "Батьківщині" пропонують зазначити в законі фіксований розмір надбавок педагогам, а не граничний (верхня межа), бо надбавки, які встановлюють учителям на місцях, значно нижчі від граничної межі. Всі пам'ятають, як постановою Кабміну в січні 2018 року збільшили граничний розмір надбавки за престижність праці вчителям з 20% до 30%, з нижньою межею не менше 5%? У "Батьківщині" вивчали, як застосовується ця постанова. "За інформацією, отриманою від обласних організацій профспілки працівників освіти і науки України, надбавка в розмірі 30% виплачується всім педпрацівникам лише у 48 місцевих бюджетах із 1446. У значній частині регіонів надбавку педагогам встановлено у мінімальному розмірі 5%", - зазначено у правках.

Під час підготовки законопоєкту до першого читання з великим скрипом встановили норму, що всіх учителів-пенсіонерів потрібно перевести на контракт терміном від одного до трьох років. "Інакше вони працюватимуть навіть тоді, коли вже ні фізично, ні морально не зможуть, - висловлювалися прибічники ідеї. - А ті, хто може працювати, залишаться, бо з ними укладуть контракт". Проти цього свого часу заперечували вчительські профспілки й освітяни, серед яких багато пенсіонерів: "Стара гвардія піде, і хто ж буде працювати у школі? Молодь сюди не дуже рветься!".

І ось тепер кілька депутатів ("Батьківщина" та депутат-мажоритарник із групи "За майбутнє") пропонують вилучити норму про контракт для пенсіонерів як таку, що порушує закон: це дискримінація за віком і обмеження конституційного права на працю, вважають народні обранці.

До речі, про маразм. У проєкті закону "Про повну загальну освіту" серед переліку вимог до вчителя є така: його моральні якості та стан здоров'я дозволяють йому виконувати професійні обов'язки. Депутати ("Батьківщина", "За майбутнє" ) пропонують вилучити таку вимогу, бо поняття "моральні якості" не врегульоване законодавством.

Нардепи вирішили взятися і за вчительську інтернатуру. У "Слузі народу", "Батьківщині" та "За майбутнє" хочуть, щоб, за аналогією з медициною, Міністерство освіти і науки затвердило положення про інтернатуру.

А в "Голосі" готові прописати в законі принципово інакший підхід до інтернатури. Це має бути не просто система заходів на підтримку молодого вчителя, а обов'язковий етап навчання педагогів.По закінченні інтернатури передбачена сертифікація, - якщо інтерн її не складе, викладати у школі не зможе, буде готуватися до перескладання.

Говорячи про реформу школи, її прибічники одним із великих плюсів називають академічну свободу. Як приклад - тепер школи можуть укладати свої навчальні програми. Але цей вільний політ шкіл і окремих педагогів суворо обмежений певними рамками: законопроєкт про загальну середню освіту, проголосований у першому читанні, містить норму, що програми шкіл можна укладати лише на основі типових навчальних планів , типових і модельних програм або програм, акредитованих ДСЯО. Ці документи дають школам не так і багато свободи, - в них прописаний перелік тем для навчання, їх порядок, кількість годин. "Демократія у рамках диктатури", як пожартував знайомий директор школи. "Свобода - це чудово, але в умілих руках, - сказала знайома методистка. - Тому певні рамки як запобіжники не завадять".

У "Голосі" пропонують викинути з закону всі згадки про "типове" й "модельне" і дозволити школам укладати свої програми, орієнтуючись лише на державні стандарти освіти. Це смілива пропозиція, однак навряд чи вона пройде.

У "Батьківщині" підійшли до питання не так радикально - лише пропонують не прив'язувати очікувані результати навчання до модельної програми.

Камінь спотикання в дискусіях про реформи школи - що робити з малокомплектними (сільськими) школами. З одного боку, реформатори свого часу обіцяли дітям школу поблизу домівки. Це дуже гуманно й красиво. Крім того, є проблеми з хорошими дорогами, - не так-то легко дітям їздити кудись по бездоріжжю. З іншого - всі розуміють, що малі школи дають дуже погану якість освіти, і це засвідчують результати ЗНО. При цьому утримувати їх неймовірно дорого, а ці гроші могли б піти на підвищення зарплат учителям, наприклад.

Той із політиків, хто визнає, що ситуацію з малокомплектними школами треба рішуче змінювати, отримає респект за мужність, але ризикує викликати обурення непопулярним рішенням.

Нардеп від "За майбутнє" пропонує, щоб реорганізація і ліквідація шкіл у селі відбувалася лише за згодою територіальних громад.

У "Слузі народу" зазвучали дуже радикальні пропозиції: прописати в Перехідних положеннях закону про загальну середню освіту, що за рахунок освітньої субвенції припиняється фінансування: з 1 вересня 2020 року - гімназій та інших закладів загальної середньої освіти І-ІІ ступенів, загальна кількість учнів у яких становить менше 30 осіб; з 1 вересня 2021 року - гімназій та інших закладів загальної середньої освіти І–ІІ ступенів, загальна кількість учнів у яких становить менше 40 осіб; з 1 вересня 2022 року - гімназій та інших закладів загальної середньої освіти І–ІІ ступенів, загальна кількість учнів у яких становить менше 50 осіб; з 1 вересня 2025 року - ліцеїв та інших закладів загальної середньої освіти І–ІІІ і ІІ–ІІІ ступенів, заснованих сільськими, селищними, міськими (міст із населенням менше 50 тисяч) радами; з 1 вересня 2027 року - ліцеїв, загальна кількість учнів 10–12 класів у яких становить менше 300 осіб".

Цікаве питання - скільки учнів може бути в класі. У проголосованому в першому читанні законі "Про повну середню загальну освіту" встановлено норму, що в класі може бути не менше 5 учнів і не більше 30, із компромісним додатком: "крім випадків, коли таке перевищення не порушує вимог санітарного законодавства". Нині ж нардепи ("Батьківщина" і "За майбутнє") пропонують залишити норму "від 5 до 30 учнів" без усіляких компромісів. І річ тут не лише в малокомплектних класах, а й у тому, що зараз у деяких школах є дуже переповнені класи, особливо в районах з інтенсивним будівництвом, і це позначається на якості навчання ("За майбутнє") .

У "Голосі" хочуть, щоб мінімальна кількість учнів у класі була 8, а максимальна в початковій школі - 24 дитини, у базовій і старшій - 30.

Невідомо, які ідеї переможуть у результаті. І в комітеті, і в парламенті є монобільшість, тому, очевидно, її позиція матиме більше шансів на втілення. Загалом же, члени робочої групи, з якими я спілкувалася неофіційно, налаштовані оптимістично і зазначають, що комітет з питань освіти і науки цього скликання потужніший за попередній. Він має своє бачення, і погляди робочої групи, чимало членів якої працюють над законом ще з часів попередників і є представниками різних груп інтересів, напевно не будуть для нього вирішальними. Ну що ж, час покаже.