Чи задумувалися ви, чим нині можна здивувати свою дитину? Здається, в добу Інтернету, безмежного інформаційно-комунікаційного простору зробити це важко.
Та, як виявляється, саме тому нашим дітям так бракує доброго, щирого, "живого" спілкування, душевного доторку, емоційної відкритості. Ми, учасники проекту "Пересувна виставка цікавої науки Каразінського університету", який ХНУ ім. В.Каразіна створив разом із Харківською облдержадміністрацією та Департаментом науки і освіти ХОДА, це добре знаємо, бо протягом 2016/2017 н. р. зі своїми інтерактивними науковими напрацюваннями не тільки об'їздили всю Харківську область, а й побували навіть на Донеччині, Луганщині й Тернопільщині.
Про нашу виставку цікавої науки вже йшлося на сторінках тижневика DT.UA (№2, 2017). Тоді ми розповідали про перші результати, обговорювали план дій, виходячи передовсім з побажань відвідувачів - школярів і вчителів. А тепер, коли проект почав розширювати територіальні межі, а наша робота зацікавила освітян з різних областей України і навіть з-за кордону, хотілося б зупинитися вже на смислах і поговорити про найнепередбачуваніші варіанти втілення цікавої науки на місцях.
Весна дала нам можливість відкрити новий формат демонстрації науки - майданну науку. Уявіть собі пришкільну територію, де під ясним небом працюють різні наукові локації. Скажімо, частину шкільного простору відведено під біологію, а це означає, що тут встановлено мікроскопи, можна познайомитися і сфотографуватися з цікавими тваринками (равликами, різноманітними тарганами, ГМО - наприклад мишами та ін.), потримати їх у руках. На столах - викопні рештки й фрагменти відомого університетського гербарію. А неподалік - виставка ЛандауЦентру "Мікроби як люди", яку він розробив разом із кафедрою патології Оксфордського університету. Тут - кумедні іграшки-мікроби, світний макет будови бактерії, передача "мікробів"-блискіток через рукостискання. Побувши серед усього цього, чимало дітей мріє стати Флемінгами, Мечниковими або дивакуватими Левенгуками…
Поруч демонструється робота 3D-принтера. Студенти факультету комп'ютерних наук розповідають про, здається, неймовірне: людство вже навчилося друкувати собі житло, авто і навіть органи для пересадки. Діти тут-таки можуть подивитися, як працює університетський 3D-принтер і потримати в руках свіжонадруковане пластикове слоненя!
За кілька метрів відвідувачів уже дивують фізики. Досліди з рідким азотом викликають неперевершені емоції, але й робота маятників або дослідження власної пульсової хвилі бентежить не менше. Радіофізики знайомлять дітлахів з високими енергіями, а фізтехівці демонструють плавлення скляних паличок електричним струмом.
Далі працюють філологи. Цукерки за цитати з творів українських письменників - десятки піднятих рук! Перевір себе на знання фольклору - і тут багато охочих! Отакі в нас діти! Їм усе цікаво.
Наступна локація - астрономія. Учасник АТО, священнослужитель, а нині - студент 5-го курсу фізичного факультету Вахтанг Маркаров привіз на майданчик серед іншого обладнання власний телескоп. День, сонце. Побачити можна хіба що пташок на далекому дереві. Але вишикувалися в довгий ланцюжок десятки, сотні дітей. Бо вони ніколи не бачили справжнього телескопа. Тоді на своїй сторінці у ФБ я написала: "Ці фотографії відбивають усю суть наших пересувних виставок: сільські діти стоять у черзі... за наукою!"
На спільному майданчику працюють науковці-демонстратори: хіміки, психологи, фізики, екологи, математики, механіки, і кожен відвідувач знаходить для себе те, про що мріяв чи мріє, чого прагнув чи прагне. Наука - ось вона, поруч. Доторкнися до неї, відчуй її на дотик. Ти гідний того, ти можеш це зробити!
Дуже цікавий досвід роботи пересувної виставки був у санаторно-оздоровчому центрі соціальної реабілітації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, "Смарагдове місто" на Донеччині, куди ми їздили
1 червня, в День захисту дітей. Спочатку на території обласного дитячо-молодіжного санаторно-оздоровчого комплексу "Перлина Донеччини" університетники створили науковий квест-майданчик у рамках святкової програми, а далі переїхали до "Смарагдового міста". Виконувачем обов'язків директора цього закладу виявився випускник Каразінського університету, історик за фахом, який разом зі своїми колегами чудово організував групове відвідування нашої виставки. Покалічені, посічені, але такі щирі й відкриті діти живуть у цьому центрі! Скільки емоцій ми отримали від спілкування з ними! Директор департаменту освіти і науки Донецької ОДА Н.Оксенчук особисто відвідала нашу виставку, і говорили ми з Надією Володимирівною про те, що сьогодні надзвичайно цінною є допомога українських вишів освітянам Донецької області, і добре було б створити цілу програму співпраці між донецькою і харківською науково-освітніми спільнотами.
Пересувна виставка цікавої науки може стати всеукраїнською просвітницькою платформою, де можна опрацьовувати нові формати популяризації науки на допомогу шкільній освіті, яка нині активно реформується. Про це, до речі, йшлося наприкінці квітня цього року, коли каразінці презентували свою пересувну виставку міністрові освіти і науки України Лілії Гриневич.
Не менш важливою була поїздка університетників до м. Сватового Луганської області. Це край надзвичайно позитивних людей. Згадую, як до нас на пришкільний майданчик прийшла бабуся років 80-ти з онуком-першокласником. Вона розповіла, що часто-густо сватівці, та й не тільки вони, почуваються ізольованими, забутими, покинутими напризволяще. А тут - гості з Харкова! Та ще й з такою програмою! Та ще й безплатно!
А які там активні діти! Гукаю: "Хто з нами в науку?" - Усі тягнуть ручки. Наприкінці перепитую: "То хто готовий стати справжнім науковцем і прославити своїми винаходами нашу державу?" - І знову лісочок ручок. Ось куди треба їхати ще не один раз із виставкою науки! Відучаться ці діти в найкращих вишах України і повернуться розбудовувати малу батьківщину задля блага великої!
Навчальний рік позаду, як і перший сезон роботи пересувної виставки. І ось нещодавно до нас надійшов лист від директора однієї з красноградських шкіл Харківської області, де йдеться про намір створити на базі школи першого в Україні куточка цікавої науки, такого собі маленького ЛандауЦентру, з якого розпочнеться відлік регіонального просвітництва. На черзі, сподіваємося, Барвінківський район Харківщини, де самі діти-старшокласники вже висловили бажання організувати куточок цікавої науки насамперед для учнів початкових класів. Спершу це буде кілька малих експонатів, зроблених власноруч на уроках праці чи в татовій майстерні. А потім цей просвітницький рух захопить інших дітей, учителів, інші школи, райони. І перед нами, організаторами пересувної наукової виставки, постануть нові виклики: розробляти унікальні наукові майданчики; шукати партнерів, зокрема й закордонних, які підтримуватимуть українське просвітництво; постійно дивувати дітей чимось новим і допомагати їм створювати власні осередки популяризації науки. Щоб, скажімо, районна школа вже сама могла возити виставку цікавої науки в сільські школи, долучати учнів свого району до дивовижного світу знань і можливостей.
Найцікавіше, друзі, ще попереду!