UA / RU
Підтримати ZN.ua

«Лагідні вбивці»

Чому те, що зараз відбувається з медосвітою, завтра стосуватиметься кожного з нас

Автор: Оксана Онищенко

Лагідними вбивцями медики називають хвороби, що підкрадаються непомітно і на перший погляд є абсолютно безневинними — не боляче і пацієнт лише трохи нездужає. А за якийсь час помирає.

Якось тихо і майже непомітно суспільством прокотилася новина — студентам-медикам тепер буде легше скласти іспит КРОК (його, як відомо, складають тричі — на третьому курсі, перед інтернатурою та після неї) Старшокурсникам таку халяву подарували ще влітку, а тепер настала черга й третьокурсників. Останній бастіон пав. Наказ МОЗ уже підписаний і зареєстрований у Мін’юсті.

Раніше для того, щоб скласти іспит КРОК, майбутні лікарі мали дати як мінімум 70% правильних відповідей на його запитання, а тепер достатньо й половини. І, може, комусь здається, що ця новина стосується лише студентів-медиків, та насправді вона стосується кожного з нас.

Епічно, що все це сталося в період пандемії, яка чітко показала масштаб проблем у медичній сфері. Спитайте інфекціоністів у ковідних лікарнях, скільки до них зараз потрапляє тяжких пацієнтів, залікованих ледь не до смерті через неправильні призначення «сімейників» чи проґавлені симптоми.

Офіційних пояснень МОЗ не чути, однак ще влітку, коли почалася вся ця вакханалія для шестикурсників, у міністерстві її прокоментували. «Нинішнього року були взагалі дуже складні умови для навчального процесу, тому МОЗ, на пропозицію Центру тестування і науково-педагогічних працівників, вважає, що ми можемо знизити відсотковий ценз КРОКу , аби зняти психологічну напругу для наших студентів і підтримати їх морально в цій ситуації», — сказала заступниця міністра Ірина Микичак. Депутатка від партії влади Юлія Гришина повідомила у Фейсбуці про зниження порогових балів і пообіцяла: «Все буде добре! Розуміємо, що рік був важким і необхідно реагувати на ці виклики». Недбайливі студенти й недоброчесні викладачі пояснюють необхідність зниження вимог іспиту КРОК усе тими-таки ковідом (нам не вистачає лікарів) та карантином (студенти не могли повноцінно навчатися, давайте пом’якшимо вимоги).

Серйозно? Тобто ми публічно визнаємо, що даємо зелене світло тим, хто не зміг якісно вчитися? Пропоную вивішувати на дверях поліклінік поруч із прізвищем такого лікаря табличку: «Він отримав диплом з жалю». Щоб пацієнти добре подумали, перш ніж заходити.

Та хоч би як ми зараз заламували руки, ситуація з медичними іспитами КРОК не така вже й неочікувана — це лише черговий крок на шляху згортання реформи медичної освіти, яку почала команда Уляни Супрун. Тоді передбачалося, що для майбутніх медиків буде запроваджений єдиний кваліфікаційний іспит, який складатиметься з чотирьох частин: уже звичні нам іспити КРОК, професійна англійська, міжнародний іспит з основ медицини IFOM (складений Національною радою екзаменаторів США) та клінічний іспит із практичної медицини Але після того, як команда Супрун пішла, від усіх цих ідей залишилися тільки старі добрі іспити КРОК і англійська.

Ні, відверто жоден із наступників-очільників МОЗ не заявляв «я проти реформи медосвіти». Просто все спустили на гальмах — непідписані важливі документи, неукладені контракти… А розробники IFOM і самі від нас відмовилися, — наша країна зганьбилася, коли студенти злили в Мережу завдання цього незалежного іспиту, а викладач-спостерігач заплющив на їхні дії очі. Після такої ганьби МОЗ (тоді його очолювала Зоряна Скалецька) мав би яскраво продемонструвати політичну волю і підтримку IFOM. Але не сталося. Отже, цей іспит разом із іспитом з практичної медицини зник з наших вишів на радість несумлінним студентам.

Чим не влаштовують старі добрі КРОКи? Багато чим. Перш за все — якістю завдань. «Базу запитань КРОКів створюють викладачі університетів, компетенції яких далекі від сучасної медицини розвинених країн. Тому КРОК перетворився на екзамен зі знання історії медицини, переконань та вірувань представників пострадянської медичної школи», — каже ексзаступник Уляни Супрун Олександр Лінчевський, що опікувався в МОЗ освітою, а нині трудиться заступником генерального директора клініки «Оберіг».

Торік наші третьокурсники вперше складали і міжнародний IFOM, і КРОК. Результати різняться кардинально: КРОК склало 70% , міжнародний медичний іспит — 30% студентів.

«Впроваджуючи IFOM, ми хотіли підвищити якість вітчизняних тестів КРОК,— каже ексрадниця Супрун з юридичних питань, а нині директорка департаменту розвитку та навчання персоналу медичної мережі «Добробут» Младена Качурець. — Але це не робиться миттєво. Потрібно три-чотири роки, поки одне покоління студентів пройде повний цикл іспитів. Коли б рівень і результати тесту КРОК та іспиту IFOM стали більш-менш порівнянними, можна було б відмовитися від міжнародного тесту. Та цього не відбулося. Зараз міжнародного іспиту з основ медицини немає, а вітчизняні іспити КРОК залишилися на колишньому рівні, з тією самою конструкцією питань, яка була багато років досі».

Ось що розповідає про власний досвід проходження КРОКів лікар-інтерн Станіслав Кравчук: «Я успішно здав усі КРОКи: 88,5%; 92% та 83,8% , якщо бути точним. І то не потребувало особливої розумової праці — більше рутинної підготовки в останні два тижні, читаєш і завчаєш, що «Петро з туберкульозом матиме амілоїдоз нирки». По-хорошому, можна вивчити декілька десятків асоціацій, і КРОК у кишені. Наші тести не передбачають дво- чи трирівневих логічних кроків, тому й здати їх може навіть креветка. Крім того, КРОК нічого не вирішує. Склав — усьо, ти тепер врачь. Іди лікувати людей. І нікого не хвилює, що іспит здають тупо всі. Системи відсіювання студентів, від чиїх рішень залежатимуть людські життя, немає. Це невигідно університетам. Тупий студент платить за навчання і дає хабарі. Навіщо його гнати? Хай дитя вчиться. Тому й немає мотивації складати КРОК на високі бали. Я вважаю, що поблажок не повинно бути. Коли немає конкуренції, є несправедливість. А це закопує будь-яке бажання працювати в Україні».

Одна з причин живучості іспитів КРОК— їхні можливості для недоброчесності. «За формою і за порядком складання, КРОК містив, та й тепер містить безліч можливостей для недоброчесної поведінки і корупції, — пояснює Олександр Лінчевський. — Відтак, цей іспит не відсіював слабких, не винагороджував сильних, не оцінював освітню роботу університету. Не кажучи вже про доведену можливість втручання в систему та зміну результатів складання. Потенційно хороший інструмент оцінювання був дискредитований за мовчазної згоди і у співпраці з недоброчесними викладачами та студентами. Тому IFOM мав стати своєрідним медичним ЗНО, і насамперед був тією планкою, яку встановлювала держава до якості викладання в медичних університетах» .

Можна зрозуміти і владу, і окремих викладачів, і керівництво медвишів, які протестували проти IFOM: вони розуміють, що після оприлюднення його результатів уже не зможуть роздувати щоки й ствержувати, що «в Багдаді все спокійно». Результати незалежного іспиту покажуть сумну реальну картину, і доведеться з цим щось робити, приймати непопулярні рішення. Та ще й недбайливі студенти з плакатами стоятимуть і очі мозолитимуть, якщо їм пообіцяють серйозний екзамен.

Усі знають про мовчазну суспільну згоду (і не лише у медиків): виші вдають, що якісно й по-сучасному навчають, студенти — що навчаються, а держава — що ефективно вкладає в усе це кошти.

Та чи не найбільше зацікавлені в халявних екзаменах і липових дипломах про вищу освіту іноземні студенти. За цим більшість їх сюди і їде. Хоча в них на батьківщині наші дипломи теж не дуже цінуються (про що деякі посли прямо заявляли). Вигідні такі студенти й вишам, бо несуть кошти у спеціальний фонд університету.

Врахуйте також фірми, які роблять бізнес на іноземцях — допомагають вступити а потім «супроводжують» під час навчання. Навіщо їм міжнародний незалежний іспит? До речі, зірвав міжнародний екзамен, сфотографувавши завдання тестів, іноземний студент. Правда, з допомогою нашого викладача, який заплющив очі на таке грубе порушення правил.

Екскерівник Центру тестування МОЗ Едуард Рубін, що відповідав за організацію першого іспиту IFOM, розповідає, як на нього тиснули недоброчесні представники вишів: «Під час здачі будь-яких іспитів знаходяться ті, хто готовий «вирішити питання» платою перевіряльникам. Працюючи недовго в.о. директора Центру тестування, я відчув це повною мірою. Керівництво одного з приватних університетів намагалося вмовити мене допустити до іспитів 300 іноземних студентів, яких вони нібито забули вчасно зареєструвати. Але насправді ці студенти були раніше відраховані з інших ВНЗ. Керівництво вишу ходило в міністерство, до мене, а коли йому відмовили, намагалося домовитися зі мною через моїх знайомих. Індивідуальних підходів було дуже багато. Деякі декани навіть просто підробляли сертифікати і продавали їх студентам, потім ці сертифікати потрапляли в ЄДЕБО».

«Впровадження IFOM як частини державного іспиту і наступна цілковита заміна дискредитованих іспитів КРОК є інструментом порятунку і орієнтиром освітніх зусиль для університетів, — каже Лінчевський. —Але медична «еліта» не усвідомлює своєї некомпетентності й не бачить бодай потреби змінюватися. Відтак, жоден відсоток ВВП у медичному бюджеті не поліпшить якості медичної допомоги, якщо «гроші за пацієнтом» ітимуть до некомпетентного телепня».

«Це абсурдна ситуація, — коментує Младена Качурець зниження порогового бала іспитів КРОК. — І вона матиме дуже серйозні наслідки. В умовах пандемії потрібно впроваджувати додаткові якісні дистанційні курси, навчати, а не списувати все на неможливість знайти медичний персонал. Тим більше що в нас не лише ковід, є й інші захворювання, які нікуди не зникли і становлять не меншу загрозу для громадського здоров'я: серцево-судинні, цукровий діабет тощо. А профільне міністерство свідомо знижує рівень вимог до фахівців, які з ними будуть боротися».

Ми мали можливість вибратися з болота, в якому давно перебуває медична освіта, захистити людей і дати їм надію на те, що в нашій країні можна боятися не лікарів, а хвороби. Та ми не скористалися цим шансом. А без якісної освіти про медичну реформу можна забути.

Виходить, кожен із нас ризикує зустрітися з людиною в білому халаті, яка не відрізняє нирку від наднирника і не може мислити системно. І не треба кивати тільки на тих, хто сидить у високих кабінетах. Це ганьба не тільки їхня, а й кожного, хто саботував зміни, хто мріяв «порєшать» свої питання і не замислювався про наслідки.