Цьогорічним випускникам шкіл можна лише поспівчувати. Пандемія ставить питання руба, на які ніхто не може дати відповідь. Одне з них - державна підсумкова атестація (ДПА), тобто випускні шкільні іспити. Одразу скажу, що йдеться не про скасування ЗНО, а про те, чи можна залишити таке оцінювання тільки для вступу. У такому випадку ті, хто не вступатиме до університетів цього року, не прийдуть на пункти тестування. За приблизними оцінками, таких випускників може бути 30%. Вони отримають атестати і підуть на всі чотири вітри: хтось поїде навчатися за кордон, хтось візьме вільний рік і вступатиме у спокійніші часи. Але у будь-якому разі кожен випускник матиме вибір - ризикувати зараз здоров'ям і йти на пункти тестування чи ні.
Досі запитання "що робити з ДПА?" зависало в повітрі, і навіть колегія Міністерства освіти і науки не змогла з першого разу визначитися, яке рішення врешті-решт прийняти. Як стало відомо DT.UA, МОН не надсилало членам колегії протоколу їхнього рішення до вчорашнього дня, коли стало відомо, що готується президентський законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань завершення 2019/2020 навчального року". І нині цей документ уже внесено у Верховну Раду. Його ініціатор - особисто президент.
Сам факт появи такого документа - це, безумовно, плюс. Час уже нарешті поставити крапку у суперечках і чітко назвати речі своїми іменами. Якщо Міносвіти з купою заступників, радників і експертів директоратів досі не спромоглося цього зробити і взяти на себе відповідальність, нехай це зроблять Верховна Рада і президент. Тим більше що саме вони несуть відповідальність за те, що у нас досі немає міністра освіти.
Однак радіти рано, бо те, як виписаний цей проєкт закону, залишає більше запитань, аніж дає відповідей. Пояснюємо, у чому проблема.
Законопроєкт дозволяє Кабінету міністрів змінювати дату початку або завершення навчального року. Зараз за законом він має закінчуватися до 1 липня. З одного боку, це зрозуміло, адже ми не знаємо, як розвиватиметься епідеміологічна ситуація і чи зможуть діти прийти до школи 1 вересня. Але це означає, що нинішній навчальний рік може завершитися коли завгодно, навіть у серпні, якщо так вирішить Кабмін. Отже, і атестати школярі можуть отримати тоді, коли скаже Кабмін, і не обов'язково у червні. Запам'ятайте цей факт.
У законопроєкті написано, що випускники "звільняються від проходження державної підсумкової атестації". І якби на цьому було поставлено крапку, можна було б сказати, що гостре питання вирішене чітко і однозначно, і його не вийде трактувати, хто і як хоче. Та ні, не склалося, бо далі з'являється дивне формулювання. Виявляється, випускники "мають право пройти державну підсумкову атестацію, у тому числі у формі зовнішнього незалежного оцінювання, за власним бажанням". Ця фраза приховує багато секретів.
Секрет перший. Що вона означає на практиці? Що, наприклад, пів класу хоче бути звільненим від державної підсумкової атестації та отримає атестат уже в червні. А друга половина класу чекатиме до серпня, бо складатиме ще державну підсумкову атестацію, коли писатиме ЗНО. А для школи це означає цілковитий хаос. Адже, щоб випустити одинадцятикласників, вона має зібрати вчителів на педраду і затвердити це рішення. А ще замовити атестати. Це робитимемо двічі за літо, тобто викликатимемо вчителів з відпусток? А може, взагалі не дамо їм роз'їхатися на відпочинок, - чисто теоретично можна уявити, що вони відпочинуть у серпні-вересні. Тоді потрібно сказати про це зараз, чітко і конкретно.
І отут ми дістаємо з рукава факт про закінчення навчального року. Якщо Кабмін скаже, що він триватиме, наприклад, до 1 серпня, то це означатиме, що всі випускники отримають атестати в останній місяць літа. Отже, ті, хто, наприклад, хотів би поїхати навчатися за кордон, весь цей час перебуватимуть у підвішеному стані і не розумітимуть, встигають вони подати документи чи ні, бо серпень для закордонних вишів - це пізно. Але формально ці діти вже завершили навчання, вони просто сидітимуть на валізах.
Є й ще одна проблема: а що робити з медалістами? Якщо вони вирішать не складати ДПА, то можуть не отримати медалей, адже положенням про медалі не передбачається нагородження тих, хто звільнений від випускних екзаменів за власним бажанням. "У нашій школі близько сотні випускників, з них десять медалістів. Усі вони їдуть навчатися за кордон, - каже знайома директорка школи. - Тепер їм доведеться робити вибір: вступ за кордон чи отримання медалі. І не треба говорити про можливі липові медалі та корупцію, - вчителі повиставляли всі оцінки ще до 29 травня, як і належить за законом. Дані про претендентів на медалі ще взимку подані в управління освіти, також за законом. Зараз намалювати медалі неможливо".
А тепер секрет другий. У законопроєкті написано, що випускники "мають право пройти ДПА у тому числі у формі ЗНО". Що значить "у тому числі"? Пардон, а можна випускнику прийти в школу і сказати директору: маю бажання проходити ДПА в іншій формі, без незалежного тестування. Тому збирайте комісію, викликайте всіх з відпустки і задовольніть моє бажання.
І ще один незрозумілий момент: якщо випускник прийшов на ЗНО, це автоматично означає, що він хоче складати й ДПА, чи він теж має право відмовитися від нього?
На всі ці запитання у законопроєкті відповідей немає. Отже, він потребує негайного доопрацювання. Насправді питання про ДПА давно могло вирішити Міносвіти, адже мало для цього можливості і важелі. Так, як це було зроблено для учнів четвертих і дев'ятих класів. А зараз, готуючи законопроєкт, варто було б подумати про те, які зміни потрібно внести у положення про ДПА, про медалі і в міністерський наказ про завершення цього навчального року. Це якщо ми хочемо системного продуманого рішення.
Таке враження, що ті, хто писав пропозиції для президента, намагалися одночасно всидіти на двох стільцях - і щось змінити, і нічого не міняти. Чому б не сказати чітко: всі отримують атестати без ДПА, а потім ті, хто бажає вступати, ідуть на ЗНО. Або: нікого від ДПА не звільняємо, ідіть стрункими колонами на пункти тестування, атестати отримаєте в серпні.
Нерішучість, небажання взяти на себе відповідальність, помножені на непрофесіоналізм, - це дуже небезпечна суміш.
Щойно завершилося засідання профільного парламентського комітету, який підтримав законопроєкт. На його сайті поки що немає протоколу рішення, однак, як заявляє на сторінці Фейсбуку освітній омбудсмен Сергій Горбачов, після гарячих дискусій члени комітету таки дійшли висновку, що атестати потрібно дати усім випускникам у червні. Ну що ж, побачимо, чи з'явиться ця пропозиція у законопроєкті. За словами Горбачова, у додатку до атестата буде записано "звільнений (звільнена) від ДПА". А це означає, що у медалістів можуть бути проблеми, якщо не зміниться положення про медалі.
Суспільство готове захищати ЗНО, і це дуже позитивний сигнал. Але, на жаль, останнім часом у розпал баталій якось загубився важливий момент: чому у складні часи фактично обезголовлено всі структури, що відповідають за завершення навчального року та ЗНО? У Міносвіти досі немає міністра, у Українського центру незалежного оцінювання - керівника. Є тільки виконувачі обов'язків. Центр ЗНО, до речі, не має директора вже півтора року. Минулого літа DT.UA робило відповідний запит до МОН: чому так? А віз і нині там.
Нинішнім випускникам можна лише поспівчувати. Інформпростір просто вирує різноманітними версіями і інсайдами, і всі вони один жахливіший за інший: ЗНО буде - ЗНО не буде, ДПА скасують - ДПА не скасують. Торік напередодні вступної кампанії поширювався флешмоб "Щасти на ЗНО". А зараз у соцмережах з'являється багато агресивних дописів про нинішніх випускників - хабарники, гуляки, що тільки й думають про те, як купити атестат і не складати ЗНО. Такого хайпу я не пам'ятаю давно. Але ЗНО потрібно цим дітям так само, як і їхнім попередникам, як і всьому суспільству. Без нього більшість з них не має шансів на чесний вступ.
Не тішить і те, що у виступах на захист ЗНО, за всієї його важливості і всієї поваги до тестування, якось загубилися дискусії про те, як саме має бути організоване безпечне ЗНО. Дуже промовистий факт - на брифінг про умови безпечного проведення ЗНО, анонсований Міністерством освіти, міністр Любомира Мандзій …не прийшла, хоча була заявлена серед спікерів. На цьому брифінгу взагалі не було представників МОН. Удар взяв на себе в.о. директора Центру тестування (УЦОЯО) Валерій Бойко.
Ну що ж, чекатимемо прийняття законопроєкту. Чи залишиться у ньому все як є?