Уже кілька тижнів із колонок у шкільних дворах лунає вальс, — то йдуть щоденні репетиції. Адже скоро в одинадцятикласників випускний. І хоч від волання музики інколи страждають мешканці будинків, що сусідять зі школою, це свято хоча б зрозуміле. Кінець шкільного періоду, початок нового, дорослого життя. Інше питання — яким воно має бути.
А паралельно з репетиціями випускних для старшокласників повним ходом іде підготовка до випуску в… дитсадках, початкових школах, дев′ятих класах. Це якась епідемія випускних, і вона досить відчутна для батьківських гаманців. Купуються атласні бальні сукні зі шлярочками, костюми і лаковані черевики, пам′ятні медальки і стрічки на груди, замовляються ресторани чи кав’яреньки, фотоальбоми… Це ціла індустрія. А в 11-му класі — взагалі є де розгулятися. Крім витрат на святкування, батькам також доводиться інколи скидатися на подарунок любимій учительці/виховательці, школі/дитсадку (батьківські комітети вже все з ними «порішали»).
Бажання батьків зробити свято для дітей доволі часто перетворює це дійство на ярмарок марнославства. Його просто висмоктують із пальця, щоби похизуватися власною спроможністю.
Вогнища марнославства палають у більшості шкіл. Традиційна врочиста частина зазвичай обмежується або лінійкою радянського зразка, де лише змінили прапор і гімн, або душним актовим залом: «Сьогодні ми проводжаємо на широку дорогу», «Нехай вишитим рушником стелиться життєвий шлях». А ось неофіційна — інша річ. Фантазію може стримати лише вміст гаманця і здоровий глузд. Ще й карантин вніс свої корективи, але невеликі, бо випускний відбудеться за будь-якої «погоди».
Ми опитали батьків, як проходитимуть випускні в їхніх дітей і яку суму здають вони в батьківські комітети на святкування. Картина така.
Випускний у садочку
Частіше відбувається у приміщенні і без батьків, бо діють карантинні обмеження. Добре, якщо на вулиці, — тоді батькам дозволять подивитися на власних дітей. Дитині — цукерки і диплом випускника. Решта зібраних грошей піде на подарунки. Кому? Не дітям, ні. Завідуючій, вихователю та іншим працівникам садочка.
За таке задоволення батькам доведеться викласти від 600 до 1500 гривень, залежно від крутизни навчального закладу та місця розташування. Буває, доходить до відвертої дискримінації. Діти тих, хто не здав грошей на «випуск», чекають у групі, доки інші проводять репетицію, і для них свята немає. Та є дитсадки, які відмовилися від випускного балу зовсім. З ними прощаються так: «Дякуємо. До побачення. Ми — в школу».
Випускний у 4-му класі
Який сенс у цьому «випускному», якщо клас не розформовують, — незрозуміло. Більшість дітей переходить у п’ятий клас цієї ж школи.
Правда, є школи із самими тільки початковими класами. Тоді закінчення четвертого класу — справді закінчення школи, хоча й початкової. Продовжиться навчання в іншій школі/гімназії.
Форми й ціни таких «випускних»: від 500 грн (солодкий стіл, виїзд на природу з дітьми для спортивних змагань) — і до 4000 грн (аніматор, ресторан, у вартість входить частування для дитини та одного з батьків). На 500 грн організовують, наприклад, поїздку до мотузкового парку. У цю суму входить також піца для дитини та одного з батьків. Як альтернатива — екскурсія до Києва. Скажімо, батьки з Кропивницького скинулися на неї по 1000 грн.
Бонусом — альбом від 250 до 500 грн, загадкова віньєтка — 550 грн. Подарунок учителям — 500 грн. Подарунок класу — наприклад, штори-жалюзі, вартість яких залежить від площі вікон та прайсу фірми, котра їх встановлює.
Але є школи, де не проводять випускного: «До побачення! Зустрінемося першого вересня».
Випускний у 9-му класі
У школі може не бути старших класів. Тоді 9-й у такому закладі освіти справді останній, потім — хто куди. Але якщо є 10-й та 11-й класи, то який же це випускний? Хіба для тих, хто йде в коледж здобувати професійну освіту.
Тут, слід зазначити, не так прагнуть свята, найімовірніше тому, що років за два буде справжній випускний, тож треба запасатися силами та грішми.
Популярні спільні заходи за межами школи — поїздка класом до Львова: 2700 грн (екскурсії, проживання, харчування) + квитки 820 грн.
Або тільки альбоми, без пафосу.
Можна просто поїхати в Карпати і зійти на Говерлу. Гора невисока, проте полога, поки дійдеш до вершини — не раз перепочинеш. А потім ще й спуститися треба. Це буде справді незабутня пригода з друзями.
Випускний у 11-му класі
Є просто захмарні прайси.
7000 грн — ресторан, 2000 грн — кульки, квіти, подарунки всім учителям, 2000 грн — альбом. Оренда тролейбуса чи автобуса для танців. Однак деякі класи, з ініціативи дітей, узагалі відмовляються від випускного.
Деякі батьки сприймають це спокійно. Дехто й на останній дзвінок не піде. Та деяких батьків не стримати. Треба, щоб випускний запам’ятався на все життя. Як весілля.
Дівчата по кілька годин проводять у перукарні задля оригінальної зачіски. Хлопці запаковуються в костюми з краватками-метеликами. Нові парадні туфлі натирають мозолі. Вже не до вальсу. Або танці через біль — справді незабутні спогади.
Нарешті — ресторан, де діти можуть спостерігати, як кілька десятків дорослих (когось вони бачать уперше і востаннє) п’ють, їдять, танцюють та розважаються. Ще ж треба і світанок зустріти. Традиція така.
Головними дійовими особами на дитячому святі мають бути діти. Не чиновники, яких запросили виступити з напутнім словом, не батьки чи вчителі, не столи з горами їжі та ріками алкоголю. А саме діти. Бо це — їхня подія, етап у їхньому житті. В дітей, м’яко кажучи, інші інтереси й інакше розуміння свята.
Намети, сплав, посиденьки біля вогнища, пісні під гітару — трохи дешевше і трохи душевніше.
Впевнений, що й нинішнього року знайдуться діти, які прийдуть на справжні випускні у джинсах та футболках, а кошти, не витрачені на костюми та одноразові сукні, передадуть, наприклад, армії. Вчителі теж можуть допомогти з грішми на благодійність. Наприклад, відмовитися від квітів і запропонувати передати заощаджені кошти онкохворим дітям.
Бо подарунок школі, директору, вчителям — це так прикро. Хочете подарунок на пам′ять — візьміть дитячі малюнки, листівки з теплими привітаннями.
Звісно, в кожного своє уявлення про свято: комусь — достатньо спокійного спілкування в колі друзів, комусь — щоб не гірше, як в інших, а комусь — щоб краще.
Насамперед поцікавтеся в дітей, який випускний їм потрібен, і чи потрібен він взагалі.