Коли ми говоримо про вступну кампанію, то зазвичай маємо на увазі вступ до вишів. Але є й інша, "шкільна" вступна кампанія. Це вступ у перший клас, а також у старші класи ліцеїв та гімназій. І вона вже стартує.
У зв'язку з цим пропонуємо батькам наші "капосні" поради. Чому капосні? Тому, що, на превеликий жаль, школи іноді порушують правила прийому. І батьки, які не дадуть цього зробити й доскіпливо та скрупульозно цікавитимуться цим, ризикують зажити собі в школі слави капосних і доскіпливих.
На відміну від вишівської вступної кампанії, у шкільній не все прозоро. Тут дуже сильний суб'єктивний чинник. Крім того, часто "вступ" пов'язаний із "добровільним вступним внеском" і "чим ви можете допомогти школі". Отже, є ймовірність, що конкурентна боротьба між вступниками залежить не тільки від знань та потенціалу дитини, а й від фінансових можливостей і зв'язків батьків.
А ось за кількістю претендентів на одне місце шкільна вступна кампанія в окремих випадках може бути навіть серйознішою за вишівську: в Києві, наприклад, у деяких престижних школах минулими роками конкурс сягав десяти людей на місце.
Однак є певні правила й законні рамки для організації співбесіди та конкурсу. І вони дозволяють провести більш-менш справедливий і прозорий відбір (там, де це не заборонено законом).
А ось тепер переходимо до наших корисних "капосних" порад. Почнемо з вибору школи. Для першокласників багато важить близькість до дому чи хоча б зручний маршрут "школа-дім" із мінімумом пересадок.
Звісно ж, не менш важливо, наскільки якісно навчають у школі. На що тут орієнтуватися? Часто батьки судять про якість роботи школи за результатами ЗНО. Попри критику експертів, щорічно, як гриби після дощу, з'являються різноманітні рейтинги шкіл на основі результатів тестування. Якщо вони високі, отже й школа чудова. Але є невелике "але". Не секрет, що до ЗНО готуються не тільки в школі, - багато учнів навчаються з репетитором або ходять на курси. Значно цікавіше, мені здається, подивитися на результати олімпіад (причому не так районних, як міських і рівнем вищих). Чи багато призових місць завойовують учні цієї школи? В яких проектах вони беруть участь? Багато цікавої інформації може дати і сайт школи. Які цікаві заходи тут організовують для дітей, які гуртки працюють? Мені, наприклад, завжди цікаво, наскільки сайт школи живий, сучасний і "людський".
Природно, збираючи інформацію про школу, не завадить звернутися до сарафанного радіо: мами, чиї діти вже навчаються в цій школі, радо поділяться враженнями про неї. А майбутнім першокласникам, можливо, й порадять учителя, який випускає четвертий клас, а отже з вересня візьме перший. Нагадаю класичну пораду: в першому класі вибирають не так школу, як учителя. І тут не варто ганятися за відомими й популярними вчителями, про яких усі говорять. Молода вчителька з палаючими очима, котра любить дітей і свою роботу, може бути нітрохи не гіршою.
А тепер безпосередньо про конкурсний відбір у різні класи. Зразу зазначу, що він дозволений тільки у спеціалізованих школах, а також ліцеях та гімназіях. Звичайні загальноосвітні школи не мають права його проводити, тут досить просто подати документи.
Незалежно від того, в який клас вступає ваша дитина, в перший чи десятий, є загальні правила організації конкурсу. Їх викладено в документі під назвою "Інструкція про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)" (далі - Інструкція). Усіх нюансів вступу не переказуватимемо, візьмемо головне.
По-перше, правила конкурсного прийому мають бути оголошені не пізніше ніж за два місяці до початку конкурсного відбору. Оголошення про умови конкурсу та його терміни мають бути вивішені на стендах навчального закладу. Як і зразки завдань. Вам не треба бігати по школі, хапаючи за руки завучів і вчителів, та випрошувати в них інформацію: "Не пізніше ніж за місяць до початку конкурсу в приміщенні навчального закладу вивішується перелік питань із навчальних предметів, за якими проводитимуться випробування, а також теми творчих робіт із зазначенням вимог до їх змісту, порядку оформлення та подання".
Для майбутніх першокласників конкурс проводиться на основі співбесіди, а для учнів старших класів можуть бути організовані конкурсні екзамени: не більше двох - для 5-класників і не більше трьох - для 10-класників.
На конкурсних випробуваннях (екзаменах чи співбесіді) школяра або майбутнього першокласника можуть запитувати тільки у межах шкільних чи дитсадівських програм. Таку норму прописано в Інструкції. Особливо актуальна вона для майбутніх першокласників: завдання для них мусять мати, швидше, діагностичний характер. Співбесіда в перший клас - це не контрольна з математики й не залік із англійської. Вона має тривати не більше 30 хвилин і відбуватися у присутності батьків, а до складу приймальної комісії може входити не більше трьох осіб, включно з психологом.
Інколи престижні навчальні заклади організовують ну дуже суворий відбір. Складні завдання на конкурсному екзамені чи співбесіді вони пояснюють тим, що це, мовляв, гімназія або ліцей, і тут програма інша й вимоги інші. Але, повторюю ще раз, завдання мають відповідати програмам середньої школи й дитячого садка.
І ще один важливий момент. Майте на увазі, що, за нинішнім законом "Про загальну середню освіту", в початковій школі немає ні ліцеїв, ні гімназій. Ліцей починається максимум із восьмого класу, гімназія - з п'ятого. А ось початкова школа в таких загальноосвітніх установах або звичайна середня, або спеціалізована (з ухилом у вивченні певного предмета). Вступаючи в перший клас, варто поцікавитися цим питанням. Бо від нього залежить процедура вступу.
За правилами, вступну співбесіду має право проводити тільки спеціалізована школа. У решті випадків навчальний заклад просто приймає від батьків заяву та необхідні документи й зараховує дитину в перший клас.
Ще одна корисна порада. Віддаючи дитину в перший клас ліцею або гімназії, будьте готові до того, що у п'ятому класі (в гімназії) або у 8-9 (в ліцеї) вона ще, швидше за все, писатиме екзаменаційні контрольні роботи, на підставі яких її зарахують або не зарахують до гімназії чи ліцею.
Згідно з Інструкцією, результати усного конкурсного випробування школа оголошує того ж самого дня, коли воно проходить, а результати письмового - не пізніше, ніж через три дні. Списки вступників мають бути вивішені в школі. При цьому в них зобов'язані зазначити не тільки прізвища "абітурієнтів", а й кількість набраних кожним із них балів. Завдяки таким спискам батьки зможуть відстежувати конкурсну ситуацію у школі.
Але як бути, коли відбір у вибраній вами школі проходить не за один день, а в кілька етапів, і адміністрація обіцяє, що вивісить усі результати по завершенні останнього етапу? Звісно, це порушення правил. Ніщо не перешкоджає школі вивішувати списки на кожному етапі із зазначенням балів, а потім скласти з них один рейтинг. Та якщо вже вам уперто не показують свіжих зведень із полів, як чинити? Обізнані люди дають цінну, але зовсім уже "капосну" пораду: треба вимагати в конкурсної комісії копію протоколу. Що це за протокол? Річ у тому, що за результатами конкурсного випробування для кожної дитини має оформлятися протокол, у якому зазначаються, крім іншого, набрані нею бали. І якщо ваша дитина раптом не пройде по конкурсу, але ви побачите у списку дітей із нижчими балами, ніж у вашої дитини, з допомогою копії протоколу ви зможете оскаржити результати.
Ну й ще одна порада: за правилами, письмові екзаменаційні роботи всіх учасників конкурсу зберігаються у школі впродовж року. І в разі чого їх завжди можна підняти.
Ще пару лайфхаків для старшокласників. Учасники міжнародних олімпіад і конкурсів, призери й учасники ІІІ-ІV етапів Всеукраїнських олімпіад, ІІ й ІІІ етапів конкурсу Малої академії наук (МАН) поточного року звільняються від конкурсного екзамену з відповідного предмета. У протокол із результатами з цього предмета їм мають виставити максимальний бал.
Є пільги і в тих, хто закінчив 9-й клас із відзнакою. Вступаючи в 10-й клас ліцею або гімназії, вони звільняються від одного конкурсного екзамену на власний вибір. Знання з цього предмета комісія має оцінити максимальним балом.
Але цими пільгами майбутні ліцеїсти й гімназисти зможуть скористатися не завжди. Тут усе залежатиме від школи. Інструкція передбачає, що, за бажання, навчальний заклад може провести співбесіду для цих двох категорій пільговиків (дев'ятикласників-відмінників і переможців олімпіад ). "Якщо за результатами співбесіди учень не підтверджує своїх попередніх досягнень, він бере участь у конкурсних випробуваннях на загальних підставах", зазначено в Інструкції.
Це що ж виходить - якщо школа засумнівається в результатах Міжнародних і Всеукраїнських олімпіад або в чийомусь свідоцтві про освіту з відзнакою, вона може перевірити їхню достовірність самостійно на звичайній співбесіді? І якщо претендент на місце гімназиста або ліцеїста не пройде фейс-контролю, він піде складати всі екзамени? Звісно, фейс-контроль - це жарт, але з часткою правди. Бо в Інструкції сказано, що співбесіда - це не перевірка знань і вмінь. Вона "передбачає виконання спеціальних діагностичних завдань для виявлення здібностей і нахилів дитини, рівня її інтелекту та наявності творчого потенціалу". І як тут можна підтвердити свої попередні досягнення на Всеукраїнських і Міжнародних олімпіадах? Довести, що в тебе таки є певний рівень інтелекту? Зате школи завдяки цьому пункту Інструкції отримують дуже великі можливості для вирішення питань вступу.
І ще цікавий момент. Пільги вступникам дійсні тільки в той рік, коли учень брав участь в олімпіаді. Виходить, через рік він забуде все, що знав?
Інструкція, що регламентує конкурсний відбір у школи, до речі, стара - за 2003 р. Можливо, час її оновити?
Ну, що ж, вступна кампанія у школі вже стартує. У малят - майбутніх першокласників - починається гаряча пора. У старшокласників, котрі мріють стати ліцеїстами й гімназистами, ще є час, адже конкурсні екзамени розпочнуться в червні-липні. Проте умови конкурсу, терміни його проведення мають бути вивішені вже у березні-квітні. Отож будьте уважними, дорогі батьки юних абітурієнтів. І - ні пуху!