Ось уже майже три роки МОН України, за словами глави відомства В.Кременя, намагається реалізувати два найважливіші завдання. По-перше, домогтися, щоб не на словах, а в реальності наука й освіта стали державними пріоритетами, оскільки у ХХІ столітті саме вони визначають рівень розвитку економіки та країни в цілому. По-друге, модернізувати вітчизняні освітню й наукову діяльність. Тому, що вже вдалося та що лише планується зробити, а також сьогоднішнім проблемам галузі й була присвячена недавня прес-конференція міністра.
Василь Григорович переконаний: і щодо першого, і щодо другого напрямів є ціла низка позитивних зрушень. Серед них — ліквідація масової заборгованості із зарплат, яка два з половиною роки тому набула воістину загрозливих масштабів. Підвищення протягом двох останніх років зарплат освітянам і науковцям. Початок процесу комп’ютеризації українських шкіл.
Поточного року істотно зменшилася кількість дітей шкільного віку, котрі не відвідують із тих чи тих причин навчальні заклади середньої ланки. На 1 листопада 2002 р. таких виявлено 9126 чоловік. Це вп’ятеро менше, ніж було в попередні роки.
На сьогодні на базі колишніх ПТУ створено 60 професійних ліцеїв, затверджено відповідне положення про них. Готується низка експериментів у вищій школі. Скажімо, деякі вузи з наступного навчального року перейдуть на так звану кредитну систему організації навчального процесу. Йдеться не про фінансову операцію, а про кредит як спосіб організації процесу вибору предметів та складання іспитів із них.
— На жаль, наша система вищої освіти дуже неефективна, — вважає міністр. — Два місяці літніх канікул, місяць зимових плюс дві сесії, які тривають по місяцю. Ось і маємо горезвісне «від сесії до сесії живуть студенти весело». А за кредитної системи все буде з точністю до навпаки. Йдеться про те, аби студент кілька тижнів (місяців) вивчав менше предметів, але при цьому після закінчення такого короткотермінового курсу відразу ж складав іспит. Таким чином вдасться уникнути втрат навчального часу. Крім того, студенти зможуть самі вибирати предмети й викладачів.
Експериментаторська хвиля накриє наступного року й педагогічні вузи. Сьогодні вони екзаменують знання абітурієнтів із певних дисциплін. Але цього замало, переконаний міністр, оскільки професія педагога творча, потребує певних психологічних передумов. Отже, слід влаштовувати для потенційних вчителів і своєрідний кастинг, покликаний продемонструвати здатність абітурієнта працювати з дітьми.
Втім, усі плани й позитивні тенденції останніх років наступного року може різко пригальмувати елементарна відсутність грошей на їх втілення в життя та розвиток. Так, якщо бюджет МОН-2002 обчислюється жалюгідними 2 млрд. 263 млн. грн., то на 2003-й передбачено на 50 мільйонів менше.
— Документ, схвалений ВР у першому читанні, консервує освіту й науку України і не створює можливостей для подальшого розвитку цих найважливіших сфер, — констатував В.Кремень. — Мені важко оцінити позицію депутатів, передусім із бюджетного комітету, котрі зуміли, за їхніми словами, вишукати 200 млрд. додаткових коштів у дохідну частину, але при цьому примудрилися на освіту не додати жодної гривні. Скажу більше: з ряду позицій зняли й суми, запропоновані Кабміном. Приміром, майже на 3 млн. урізали фінансування навчально-методичної роботи. Але ж це — навчальні програми, методичні посібники, особливо важливі й необхідні під час переходу на новий зміст і структуру освіти.
Або візьмімо науково-технічні програми (НТП). У них відібрали 8 млн. грн., залишивши тільки 900 тис. До слова, МОН заборгувало розробникам НТП минулих років (я вже мовчу про те, що немає жодної можливості здійснювати програми, які виграли конкурс 2002 року). Розробники НТП уже подали на МОН до суду, і ми маємо кілька рішень про стягнення з міністерства відповідних коштів. Їх же просто немає, і на наступний рік вони також не передбачені.
Не бракує, за словами міністра, в очолюваного ним відомства грошових труднощів і нинішнього року. Найзлободенніші — відсутність коштів на комунальні платежі (заборгованість 55 млн. грн.), недофінансування випуску підручників (надійшло лише 42 млн. грн. із запланованих 101 млн.) і програми комп’ютеризації (з 45 млн. грн. отримано аж... 300 тисяч).
Крапку в прес-конференції поставила ще одна «приємна» новина, яку повідомив міністр. У держбюджеті на наступний рік не передбачено й підвищення зарплат освітянам, запланованого раніше.